Постанова № 75428705, 19.07.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/23/18Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Діброви Г.І.,

суддів: Головея В.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання – Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса – ОСОБА_2 – за договором про надання правової допомоги від 19.02.2018 року;

від ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса – ОСОБА_4 – за довіреністю від 17.05.2018 року № 17;

від ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Нова-хвиля”, м. Одеса – ОСОБА_4 – за довіреністю від 16.04.2018 року;

від ОСОБА_5 банку України, м. Київ – ОСОБА_6 – за довіреністю від 06.04.2018 року № 18-0014/19783;

від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ – ОСОБА_7 – за довіреністю від 27.12.2017 року № 27-26499/17;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса, Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року, м. Одеса, суддя Желєзна С.П., повний текст складено 03.05.2018 року

у справі № 916/23/18

за позовом Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса

до відповідачів ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Нова-хвиля”, м. Одеса, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 банку України, м. Київ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Публічне акціонерне товариство “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Нова-хвиля”, м. Одеса, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 банку України, м. Київ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ, в якій просило суд визнати недійсним договір оренди, укладений 31.12.2014 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова Хвиля», в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент», в особі директора ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 31.12.2014 року за реєстровим № 1890; застосувати наслідки недійсності Договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент», який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 31.12.2014 року за реєстровим № 1890 - повернути АТ «ІМЕКСБАНК» нерухоме майно: адмінбудівлі - літ. «А», «Б», щитової - літ. «В», складу - літ. «Г», «Д». «Е», «Ж», «З», загальною площею 2334,6 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, буд. 8-а; застосувати наслідки недійсності Договору управління нерухомим майном, укладеного 31.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 31.12.2014 року за реєстровим № 1890, а саме виселити ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент» з адмінбудівлі - літ. «А», «Б», щитової - літ. «В», складу - літ. «Г». «Д», «Е», «Ж», «З», загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, буд. 8-а, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» і ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова Хвиля» договір управління нерухомим майном від 31.12.2014 року є недійсним в силу закону (нікчемним), оскільки відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Договір оренди, укладений 31.12.2014 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова Хвиля», м. Одеса та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент», м. Одеса на думку позивача, є недійсним в силу закону (нікчемним), оскільки, з огляду на недійсність договору управління, управитель не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення правочину (договору оренди).

05.03.2018 року Публічне акціонерне товариство “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про виправлення описки в позовній заяві, в якій просило суд визнати недійсним договір оренди, укладений 31.12.2014 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова Хвиля», в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент», в особі директора ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 31.12.2014 року за реєстровим № 1890; застосувати наслідки недійсності Договору оренди, укладеного 31.12.2014 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова Хвиля», в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент» в особі директора ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 31.12.2014 року за реєстровим № 1890 - повернути Акціонерному товариству «ІМЕКСБАНК» нерухоме майно: адмінбудівлі - літ. «А», «Б», щитової - літ. «В», складу - літ. «Г», «Д». «Е», «Ж», «З», загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, буд. 8-а; застосувати наслідки недійсності Договору оренди, укладеного 31.12.2014 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова Хвиля», в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент», в особі директора ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 31.12.2014 року за реєстровим № 1890, а саме виселити ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент» з адмінбудівлі - літ. «А», «Б», щитової - літ. «В», складу - літ. «Г». «Д», «Е», «Ж», «З», загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, буд. 8-а, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідачів судові витрати.

Дана заява прийнята до розгляду Господарським судом Одеської області в якості заяви про виправлення описки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2018 року у справі №916/23/18 (суддя Желєзна С.П.) залишено без руху позов в частині вимог Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Імексбанк” ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності договору оренди, укладеного 31.12.2014 року між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 31.12.2014 року та зареєстрованого за № 1890 – шляхом повернення Публічному акціонерному товариству „Імексбанк” нерухомого майна, що знаходиться за адресою: місто Одеса, проспект Шевченко, буд. 8-А та встановлено строк для усунення недоліків.

05.04.2018 року Публічне акціонерне товариство “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про часткове залишення позовної вимоги без розгляду, в якій просило суд залишити без розгляду позовну вимогу про застосування наслідків недійсності договору оренди, укладеного 31.12.2014 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова Хвиля», в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент», в особі директора ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 31.12.2014 року за реєстровим № 1890, а саме виселити ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент» з адмінбудівлі - літ. «А», «Б», щитової - літ. «В», складу - літ. «Г». «Д», «Е», «Ж», «З», загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, буд. 8-а.

Заява мотивована тим, що позивач не може сплатити судовий збір за дану позовну вимогу у сумі 558 400 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2018 року у справі №916/23/18 (суддя Желєзна С.П.) залишено без розгляду позов в частині вимог Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „Імексбанк” ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності договору оренди, укладеного 31.12.2014 року між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 31.12.2014 року та зареєстрованого за № 1890 – шляхом повернення Публічному акціонерному товариству „Імексбанк” нерухомого майна, що знаходиться за адресою: місто Одеса, проспект Шевченко, буд. 8-А.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі №916/23/18 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено частково, виселено ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Шевченківський девелопмент”, м. Одеса з адмінбудівлі – літ. „А”, „Б”, щитової – літ. „В”, складу – літ. „Г”, „Д”, „Е”, „Ж”, „З”, загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, буд. 8-а, в решті позову відмовлено, а також відшкодовано позивачу за рахунок відповідачів судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

Рішення суду мотивовано тим, що чинним законодавством передбачено правову можливість передання в управління майна, що є предметом, в тому числі іпотеки, а також враховуючи відсутність встановленого положеннями Закону України „Про іпотеку” обов’язку іпотекодавця отримувати згоду іпотекодержателя на укладання такого різновиду цивільно-правових угод як договору управління майном, Господарський суд Одеської області дійшов висновку, що договір управління нерухомим майном від 31.12.2014 року не може визнаватись нікчемним саме з підстав, передбачених ч. 3 ст. 12 Закону України „Про іпотеку”, в свою чергу, договір оренди від 31.12.2014 року, укладений між відповідачами, є нікчемним в силу прямої вказівки закону (ч. 3 ст. 12 Закону України „Про іпотеку”). При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що управитель майна, переданого в іпотеку, не може укладати договори оренди без отримання згоди іпотекодержателя, оскільки положення ч. 3, 4 ст. 9, ч. 3 ст. 12 Закону України „Про іпотеку” мають імперативний характер, а, отже, в силу абз. 2 ст. 6 Цивільного кодексу України, не можуть бути змінені за домовленістю сторін, в тому числі шляхом надання таких повноважень разом із підписанням договору управління майном від 31.12.2014 року, у зв’язку з чим було задоволено позовні вимоги про виселення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Шевченківський девелопмент”, м. Одеса з адмінбудівлі – літ. „А”, „Б”, щитової – літ. „В”, складу – літ. „Г”, „Д”, „Е”, „Ж”, „З”, загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, буд. 8-а.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса і Публічне акціонерне товариство “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса з рішенням суду не погодились, тому звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 року у справі №916/23/18 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса, Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2018 року у справі № 916/23/18 та об’єднано для спільного розгляду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м.Одеса з апеляційною скаргою ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса.

У зв’язку з відпусткою судді-учасника колегії ОСОБА_11, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Діброви Г.І., Головея В.М., Ярош А.І.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі № 916/23/18 повністю та залишити позовну заяву без розгляду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з’ясуванням всіх обставин справи.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса в апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Нова-хвиля”, м. Одеса не є власником предмета іпотеки, не є іпотекодавцем, діяло виключно в межах повноважень, наданих за Договором управління від 31.12.2014 року, тому така підстава недійсності правочину як відсутність згоди іпотекодержателя на дії іпотекодавця в даному випадку не може поширюватись на спірні правовідносини.

В апеляційній скарзі зазначено, що правовідносини з управління нерухомим майном, на думку скаржника, не є тотожними правовідносинам з передання об’єкту нерухомості в спільну діяльність, оренду чи користування.

Також ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м.Одеса вважає, що місцевий господарський суд задовольнив частково позовні вимоги без врахування того, що законні інтереси позивача в даному випадку не порушені і у банку взагалі відсутнє порушене право.

Порушенням норм процесуального права ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса вважає те, що суд першої інстанції помилково залишив без розгляду частину позовних вимог за клопотанням позивача, оскільки, на думку скаржника, законом не передбачено можливість суду самостійно, без відповідної зміни предмету позову, встановлювати, в якій частині поданий позов має бути розглянуто.

Публічне акціонерне товариство “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі №916/23/18 в частині відмови Акціонерному товариству “Імексбанк” у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Нова-хвиля”, м. Одеса, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса про визнання недійсним договору оренди, укладеного 31.12.2014 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова Хвиля» та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 31.12.2014 року за реєстровим № 1890 та ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідачів судовий збір за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з’ясуванням всіх обставин справи.

В апеляційній скарзі банк зазначає, що, уклавши нікчемний правочин, управитель, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Нова-хвиля”, м. Одеса, обмежив Акціонерне товариство “Імексбанк” в користуванні належним йому майном, передавши його в оренду ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м.Одеса. У зв’язку з цим, скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відсутні порушені права АТ «Імексбанк» укладенням нікчемного правочину.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи щодо апеляційних скарг

25.06.2018 року ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса надало до суду відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса, в якій просило суд в задоволенні апеляційної скарги банку на рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі № 916/23/18 відмовити у повному обсязі.

У відзиві зазначено, що передача майна управителю за договором управління не тягне за собою переходу права власності на нього до управителя – він одержує лише право здійснювати окремі (визначені установником управління в рамках закону) повноваження власника щодо управління майном. Відповідач не був зобов’язаний отримувати згоду позивача для укладання договору управління нерухомим майном щодо об’єкту, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами внаслідок його укладання не підлягають регулюванню нормами ст.ст. 9, 12 Закону України «Про іпотеку».

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса у відзиві зазначає, що доводи позивача про порушення його прав, як власника об’єкта за адресою: м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-А не підтверджені дійсними обставинами та відповідними доказами (документами), оскільки його дії з підписання акту приймання-передачі за договорами та отримання без заперечень і зауважень орендної плати свідчать про відсутність його порушених прав та законних інтересів.

Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

06.07.2018 року від Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса, в якому позивач просить суд у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року – відмовити.

У відзиві позивач наводить доводи нікчемності договору управління від 31.12.2014 року, а також, посилаючись на судову практику, вважає правомірним залишення без розгляду частини позовних вимог.

Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

16.07.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому третя особа просить суд задовольнити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі № 916/23/18, відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі № 916/23/18.

У поясненнях Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наводить доводи нікчемності Договору управління від 31.12.2014 року, недійсності договору оренди від 31.12.2014 року. Так, третя особа зазначає, що нікчемний договір управління не створює жодних юридичних наслідків для управителя, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, і, враховуючи нікчемність договору управління, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля», м. Одеса не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення правочину – договору оренди. Також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вважає неправомірним передачу в оренду без згоди іпотекодержателя.

Судовою колегією пояснення долучено до матеріалів справи.

19.07.2018 року через канцелярію суду надійшла заява від представника Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» ОСОБА_12, який не є адвокатом, про допуск його до участі у справі з огляду на приписи ч. 5 ст. 12 та ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із розглядом судом апеляційної інстанції справи немайнового характеру.

Судовою колегією відхилено дане клопотання з огляду на приписи ч. 3 ст. 131-2, Перехідні положення Конституції України в редакції Закону України від 02.06.2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)". При цьому, заявник помилково вважає, що участь у даній справі не адвоката можлива на підставі ч. 5 ст. 12 та ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана справа не є малозначною за законом за приписами чинного процесуального законодавства та не визнавалась малозначною місцевим господарським судом. Крім того, в судовому засіданні 19.07.2018 року був присутній повноважний представник позивача ОСОБА_2, який скористався можливістю усно надати пояснення по суті спору.

В судовому засіданні представники Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м.Одеса, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційних скарг з мотивів, що викладені письмово. Представник ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Нова-хвиля”, м. Одеса усно підтримав доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса, представник ОСОБА_5 Банку України усно підтримав доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі № 916/23/18 не відповідає вимогам чинного законодавства України, тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено та неоспорено учасниками справи такі обставини

Між ОСОБА_5 Банком України (Кредитор) Публічним акціонерним товариством „Імексбанк” (Позичальник) було укладено кредитний договір від 06.11.2008 року № 73, за умовами якого Кредитором було надано Позичальнику кредит на суму 100 000 000 грн. 00 коп. на строк з 06.11.2008 року по 26.08.2009 року з оплатою 16 відсотків річних. Відповідно до умов п. 4.2 договору останній набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

З метою забезпечення зобов’язань Публічного акціонерного товариства „Імексбанк” за кредитним договором, 07.10.2009 року між ОСОБА_5 Банком України (Іпотекодержатель) та позивачем (Іпотекодавцем) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстрований в реєстрі за №3540, відповідно до умов п. п. 1.1, 1.3, 1.7 якого цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя за кредитним договором від 06.11.2008 року №73 з додатковими угодами щодо повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі. Предметом іпотеки є нерухоме майно: комплекс будівель, що складається з адмінбудівлі – літ. „А”, „Б”, щитової – літ. „В”, складу – літ. „Г”, „Д”, „Е”, „Ж”, прохідної – тіл. „З”, огородження, мостіння, що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, буд. 8-а на земельній ділянці площею 4423 кв. м., яке знаходиться у фактичному користуванні Іпотекодавця. На строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) Іпотекодавця.

Відповідно до п. 4.1.5 іпотечного договору від 07.10.2009 року Іпотекодавець зобов’язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов’язаннями з боку третіх осіб, зокрема, не передавати його в оренду, найм, не передавати його в наступну заставу тощо, не видавати довіреностей на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а, також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це відчуження від Іпотекодержателя.

Положеннями п. 4.1.5 іпотечного договору від 07.10.2009 року сторонами було передбачено, що Іпотекодавець зобов’язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов’язаннями з боку третіх осіб, зокрема не передавати його в оренду, наступну заставу, не видавати довіреності на використання та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від Іпотекодержателя.

Згідно з п. 7.2 іпотечного договору від 07.10.2009 року право іпотеки та відповідно і цей договір припиняє чинність у разі: припинення основного зобов’язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо Іпотекодавець не замінив або не відновив предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття Іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; і інших випадках, передбачених чинним законодавством.

26.11.2009 року між ОСОБА_5 Банком України (Кредитор) і Публічним акціонерним товариством „Імексбанк” (Позичальник) було укладено кредитний договір про рефінансування № 29, за умовами якого сторони дійшли згоди про припинення своїх зобов’язань, зокрема за кредитним договором від 06.11.2008 року № 73 з додатковими угодами до нього. При цьому, сторонами було погоджено, що додаткові зобов’язання щодо забезпечення вимог, пов’язаних з первісними кредитними договорами, які зазначені, зокрема в іпотечному договорі від 07.10.2009 року, є чинними, продовжують свою дію та є забезпеченням вимог Кредитора за даним договором рефінансування.

26.04.2014 року між ОСОБА_5 Банком України (Кредитор) і Публічним акціонерним товариством „Імексбанк” (Позичальник) було укладено договір № 4 про внесення змін до іпотечного договору від 07.10.2009 року, відповідно до умов якого п. 1.1 іпотечного договору було викладено у новій редакції, а саме визначено, що цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя за кредитним договором про рефінансування від 26.11.2009 року № 29.

31.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк” (Установник управління) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Нова-хвиля” (Управитель) було укладено договір управління нерухомим майном, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 та зареєстрований в реєстрі за №1889, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, Установник управління передає в управління об’єкт: комплекс будівель, що складається з адмінбудівлі – літ. „А”, „Б”, щитової – літ. „В”, складу – літ. „Г”, „Д”, „Е”, „Ж”, прохідної – тіл. „З”, огородження, мостіння, загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, буд. 8-а, а Управитель приймає об’єкт та зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління об’єктом виключно в інтересах Установника управління. Право управління майном було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом про реєстрацію речового права від 31.12.2014 року № 31974482.

Положеннями п. п. 3.1, 3.2 договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення у відповідності до законодавства України. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент зазначений у п. 3.1 договору та діє 10 років. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до п. 5 договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року на день підписання договору, об’єкт який є предметом цього договору, перебуває в іпотеці та під забороною відчуження у ОСОБА_5 Банку України.

Згідно з п. 6.3.1 договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року Управитель має право володіти та користуватись об’єктом у встановлених чинним законодавством та цим договором межах (зокрема п. 5.5 цього договору), зокрема, укладати будь-які контракти, угоди на договори із третіми особами, які направлені на досягнення мети цього договору, в тому числі самостійно без погодження з Установником управління та на власний розсуд визначати умови договорів, угод та контрактів, які укладаються.

31.12.2014 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Нова-хвиля” (Орендодавець, Управитель майна) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Шевченківський девелопмент” (Орендар) було укладено договір оренди, відповідно до п. п. 1.1, 2.1, 3.1 якого Орендодавцем було передано Орендарю в тимчасове платне користування на умовах оренди наступне нерухоме майно: комплекс будівель, що складається з адмінбудівлі – літ. „А”, „Б”, щитової – літ. „В”, складу – літ. „Г”, „Д”, „Е”, „Ж”, прохідної – тіл. „З”, огородження, мостіння, загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, буд. 8-а, та належить на праві власності ПАТ „Імексбанк”. Об’єкт оренди передається в оренду строком на 10 років. Право користування об’єктом оренди виникає у Орендаря з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об’єкта в оренду. Право оренди було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом про реєстрацію речового права від 31.12.2014 року № 31975099.

Відповідно до п. 4.2 договору оренди від 31.12.2014 року Орендар зобов’язується використовувати об’єкт оренди виключно за його цільовим призначенням, вносити своєчасно орендну плату та інші платежі в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

12.01.2015 року між Публічним акціонерним товариством „Імексбанк” (Власник), товариствомм з обмеженою відповідальністю „Нова-хвиля” (Управитель) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Шевченківський девелопмент” (Орендар) було складено акт приймання-передачі об’єкта оренди, відповідно до положень якого Орендарю було передано у користування комплекс будівель, що складається з адмінбудівлі – літ. „А”, „Б”, щитової – літ. „В”, складу – літ. „Г”, „Д”, „Е”, „Ж”, прохідної – тіл. „З”, огородження, мостіння, загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, буд. 8-А.

27.05.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 105 „Про початок процедури ліквідації АТ „Імексбанк” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку”, відповідно до якого Фондом було вирішено розпочати процедуру ліквідації з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди, укладеного 31.12.2014 року та про застосування наслідків його недійсності шляхом виселення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Шевченківський девелопмент” з адмінбудівлі, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, буд. 8-а, Публічним акціонерним товариством „Імексбанк” було наголошено, що договір управління нерухомим майном від 31.12.2014 року є нікчемним в силу прямої вказівки закону у зв’язку з його укладанням без згоди ОСОБА_5 Банку України. Окрім того, за переконанням позивача, договір оренди від 31.12.2014 року, який був укладений між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Нова-хвиля” та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Шевченківський девелопмент” також є нікчемним, у зв’язку з відсутністю у Управителя повноважень на укладання такого договору.

Судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд вірно встановив обставини справи, проте висновки, викладені у рішенні Господарського суду Одеської області про часткове задоволення позовних вимог є передчасними, оскільки місцевим господарським судом не було досліджено того факту, чи порушено право саме позивача у даній справі оспорюваним правочином, стороною якого він не є, перед розглядом позовних вимог по суті, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини

Відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки висвітлені в абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально – правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Реалізуючи право на судовий захист, передбачене ст. 55 Конституцією України, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов’язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розгляду позовних вимог по суті та мотиви відмови в задоволенні позовних вимог з частковим відхиленням аргументів апеляційних скарг.

Судова колегія зазначає, що, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, а вже потім, у випадку наявності порушеного права позивача та вірності обраного способу захисту порушеного права, розглядати по суті заявлені позовні вимоги.

При зверненні з позовною заявою до суду по даній справі, Публічне акціонерне товариство “Імексбанк”, м.Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса просило суд визнати недійсним договір оренди від 31.12.2014 року, застосувати наслідки недійсності Договору оренди від 31.12.2014 року - повернути АТ «ІМЕКСБАНК» нерухоме майно: адмінбудівлі - літ. «А», «Б», щитової - літ. «В», складу - літ. «Г», «Д», «Е», «Ж», «З», загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, буд. 8-а; застосувати наслідки недійсності Договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року, а саме виселити ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент» з адмінбудівлі - літ. «А», «Б», щитової - літ. «В», складу - літ. «Г», «Д», «Е», «Ж», «З», загальною площею 2334,6 кв. м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, буд. 8-а (з урахуванням прийнятої судом першої інстанції заяви про виправлення описки, яка фактично є заявою про зміну предмету позову, подану в підготовчому засіданні, як і передбачено нормами чинного процесуального законодавства України).

У позовній заяві банк посилався на недійсність в силу закону Договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року, що в свою чергу, на думку позивача, свідчить про відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладанні договору оренди від 31.12.2014 року.

При цьому, в матеріалах справи є наявною копія позовної заяви Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса, подана до Господарського суду Одеської області, до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля», м. Одеса за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 банку України, м. Київ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ про визнання недійсним Договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року та застосування наслідків недійсності Договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2017 року у справі №916/3256/17 прийнято дану позовну заяву про визнання недійсним Договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року та застосування наслідків його недійсності до розгляду.

На теперішній час рішення господарського суду за результатом розгляду позовних вимог у справі № 916/3256/17 відсутнє, справа перебуває у провадженні суду.

З огляду на викладене, в межах розгляду справи № 916/23/18 договір управління нерухомим майном від 31.12.2014 року є тільки одним із доказів у справі, і визнання Договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 року недійсним (нікчемним) в межах даної справи не може бути предметом розгляду по суті у даній справі.

Щодо позовних вимог банку про визнання недійсним договору оренди від 31.12.2014 року та виселення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Шевченківський девелопмент”, м. Одеса з орендованих будівель, судова колегія зазначає, що позивачем не доведено у даному випадку існування у нього порушеного права на момент звернення з позовом до суду, виходячи з наступного.

Заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме має довести наступне:

1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором оренди, укладеним між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля» і ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент»;

2) у результаті визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені.

У даному випадку сторонами договору оренди є ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля», м. Одеса і ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент», м. Одеса, тобто Публічне акціонерне товариство “Імексбанк”, м. Одеса не є стороною договору оренди від 31.12.2014 року.

Акт прийому-передачі об’єкта оренди від 12.01.2015 року підписано в трьохсторонньому порядку: власником – Публічним акціонерним товариством «Імексбанк», м.Одеса, управителем – ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Нова-Хвиля», м.Одеса, орендарем – ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент», м. Одеса.

Тобто, орендарю передано у користування об’єкт оренди при безпосередній участі власника нежитлових приміщень Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», м.Одеса, доказів припинення права власності позивача на спірне приміщення суду не надано.

Власник приміщень не звертався до суду з окремими позовними вимогами про витребування майна із незаконного володіння, а заявив позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди, стороною якого Публічне акціонерне товариство «Імексбанк», м. Одеса не є.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Імексбанк», м.Одеса отримувало від ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент», м. Одеса орендну плату за користування нежитловими об’єктами.

З огляду на викладене, Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» не доведено належними і допустимими доказами у справі, яким чином договір оренди від 31.12.2014 року порушує його права як власника приміщення, право володіння яким не припинено у будь-який спосіб.

У матеріалах справи відсутні будь-які вимоги ОСОБА_5 Банку України до позивача з приводу дострокового погашення кредиту або звернення стягнення на іпотечне майно у зв’язку з наявністю порушень Закону України «Про іпотеку», наслідком яких мало б бути позбавлення позивача його права власності на спірне майно.

З приводу посилань позивача і третіх осіб на те, що договір оренди від 31.12.2014 року укладено без згоди Іпотекодержателя – ОСОБА_5 Банку України, в порушення вимог Закону України «Про іпотеку», судова колегія зазначає, що це є порушенням прав і законних інтересів ОСОБА_5 Банку України, м. Київ, який по даній справі є третьою особою, а не Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», м. Одеса. Будь-яких клопотань про наявність самостійних позовних вимог ОСОБА_5 Банку України, м. Київ до відповідачів по даній справі матеріали справи не містять. Тому питання відповідності спірного договору нормам чинного законодавства України може бути розглянуто судом тільки у випадку звернення до суду особи, права та законні інтереси якої порушені.

Позивач просив суд залишити без розгляду позовні вимоги про повернення орендованих нежитлових приміщень з огляду на відсутність коштів для сплати судового збору за дану позовну вимогу, та залишив позовну вимогу про виселення юридичної особи – ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Шевченківський девелопмент» з означених приміщень.

Судова колегія зазначає, що виселення є терміном, який застосовується за нормами Житлового кодексу України і може бути застосовано щодо припинення користування приміщеннями фізичних осіб, тоді як щодо юридичних осіб необхідно саме повертати нежитлові приміщення, а не виселяти юридичних осіб.

Крім того, позивач заявляв такі позовні вимоги в якості саме застосування наслідків недійсності договору оренди від 31.12.2014 року, вказавши такими наслідками усунення перешкод у здійсненні правом користування майном його власника за нормами статті 391 Цивільного кодексу України, що є за своєю правовою суттю самостійними позовними вимогами, які слід розглядати в окремому позовному провадженні, а не в якості застосування наслідків недійсного правочину.

Господарський суд Одеської області правильно зробивши висновок, що відсутні правові підстави звернення до суду із вимогою про застосування наслідків недійсності договору оренди від 31.12.2014 року саме Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», яке не є стороною спірного договору, неправомірно задовольнив позовні вимоги в частині виселення відповідача-2 з займаного приміщення.

В даному випадку місцевий господарський суд взагалі не взяв до уваги предмет та підстави позову, не пересвідчився, чи дійсно в даному випадку було порушено права саме Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса діями відповідачів при укладанні спірного договору оренди в частині дотримання норм Закону України «Про іпотеку» з урахуванням статусу спірного майна як іпотечного.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Місцевий господарський суд передчасно розглянув позовні вимоги по суті спору, оскільки позивачем не було доведено ані місцевому господарському суду, ані апеляційному господарському суду існування у даній справі його порушеного права.

Доводи апеляційних скарг, що стосуються розгляду позовних вимог по суті спору, судовою колегією не розглядаються, оскільки позивачем не доведено існування в даному випадку у нього порушеного права або законного інтересу відповідачами для звернення до суду з визначеними ним самостійно предметом та підставою позову.

За таких обставин апеляційні скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса і скаргу Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі №916/23/18 підлягають частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі № 916/23/18 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі через недоведеність позивачем існування його порушеного права для здійснення судом його захисту.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса і скаргу Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі № 916/23/18 – задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі №916/23/18 – скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”, м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Імексбанк” ОСОБА_1, м. Одеса до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Нова-хвиля”, м. Одеса, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Шевченківський девелопмент”, м. Одеса за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 банку України, м. Київ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ про визнання недійсним договору оренди та застосування наслідків недійсності правочину.

Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 19.07.2018 року, повний текст постанови складено 23 липня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_15Судді ОСОБА_16 ОСОБА_17