Рішення № 75428067, 18.07.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 р. Справа № 818/1917/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності III групи, внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов'язків військової служби, відповідно Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;

- скасувати пункт 7 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 37 від 06 квітня 2018 року;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності III групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 у розмірі: 112 000,00 гри. (сто дванадцять тисяч).

Позовні вимоги обгрунтовується тим, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, однак рішенням Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 30.05.2017 року (Протокол № 1557) ОСОБА_1 було відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 3-ої групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Позивач вважає такі дії неправомірними та такими, що порушують його право на соціальний захист.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається військовозобов'язаним, призваним на збори, у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва, заподіяного військовозобов'язаному при виконанні обов'язків військової служби, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, а ОСОБА_1 інвалідність було встановлено понад 3-місячний термін (а.с. 30-32).

В подальшому, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 18.07.2018 року.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, натомість представник позивача надав клопотання про перенесення судового засідання та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції ( а.с. 44, 45).

Проте, суд зазначає, що представником позивача не надано до суду жодного доказу щодо неможливості з'явитися у судове засідання 18.07.2016 року, а лише зазначено, що фізично прибути не може. Разом з тим, суд зазначає, що представник позивача вже подавав до суду аналогічне клопотання 06.07.2018 року. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 року у задоволенні даного клопотання було відмовлено у зв'язку з відсутністю у суду технічної можливості щодо проведення судового засідання 18.07.2018 року о 11-00 год в режимі відеоконференції.

Крім того, за приписами ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За наведених обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника позивача про перенесення судового засідання та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції .

Представник відповідача, належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив (а.с. 39).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МОУ № 1557 від 30 травня 2017 року ОСОБА_1 у 1987 році брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний, призваний на збори (а.с. 15).

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА № 007639 від 22.11.2017 року позивачу встановлено інвалідність III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обовязків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 14).

Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МОУ № 1557 від 30 травня 2017 року у позивача підтверджено захворювання, а саме: гіпертонічна хвороба 11 ст., дифузний кардіосклероз, обструктивне захворювання легень, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 13).

В подальшому, ОСОБА_1 вернувся до Сумського обласного військового комісаріату з заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення, щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів від 25 грудня 2013 року № 975.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.04.2018 року № 37, позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ( а.с. 15). Відмова у призначенні допомоги обґрунтована тим, що ОСОБА_1 групу інвалідності встановлено понад 3-місячний термін після закінчення зборів.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частини 9 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

При цьому, пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином суд зазначає, що моментом виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, а саме Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року, який набрав чинності з 01.01.2017 року.

За приписами п. 6 ч. 2 ст. 16 Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу ІІІ інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві".

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 року № 335, були внесені зміни до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Порядок № 975).

Зокрема пп. 3 п. 6 Порядку № 975 викладено в такій редакції: одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному чи резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві.

Відповідно до п. 2 цієї постанови (від 18.05.2017 року № 335), ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2017 року.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення зокрема військовозобов'язаному, якого призвано на спеціальні збори, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), при виконанні обов'язків військової служби, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження, цих зборів.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний, призваний на збори - у 1987 році, при цьому інвалідність ІІІ групи йому встановлено в 2017 році, тобто через 20 років, а відтак, право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у позивача відсутнє.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного суду від 26.06.2018 року по справі № 750/5074/17 (провадження № К/9901/44751/18).

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №276/322/17 (№К/9901/2174/17), суд вважає безпідставними, оскільки як зазначено в постанові Верховного суду від 26.06.2018 року по справі № 750/5074/17 (провадження № К/9901/44751/18), колегія суддів судової палати відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №276/322/17 (№К/9901/2174/17), відповідно до якого військовослужбовці строкової військової служби мають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у разі встановленні їм інвалідності, незалежно від часу її настання, та сформулювала новий правовий висновок.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек