Рішення № 75428061, 17.07.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 р. Справа №818/2244/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Веріч А.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Юрченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №818/2244/18 за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, управління), і, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 11.12.2017 №8329, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку №2;

- зобов'язати відповідача - Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку №2, з 12.09.2017 - часу звернення із заявою про призначення пенсії, зарахувавши у стаж для призначення пенсії період роботи з 28.06.1988 по 11.12.1996 на посаді муляра у будівельно-монтажному тресті "Сумижитлобуд".

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 12.09.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку №2. На підтвердження наявного стажу позивач надав відповідачу копію трудової книжки та всі наявні документи, з яких вбачається, що позивач з 28.06.1988 по 11.12.1996 працював на посаді муляра в будівельно-монтажному тресті "Сумжитлобуд" тресту "Сумжитлобуд". Відповідач листом від 19.12.2017 №115/05-20 повідомив позивачу про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку із недостатністю пільгового стажу позивача, а саме: до пільгового стажу не враховано період роботи з 28.06.1988 по 11.12.1996 на посаді муляра у будівельному тресті "Сумжитлобуд" тресту "Сумжитлобуд", оскільки відсутня довідка, що підтверджує роботу позивача на пільгових умовах за Списком №2.

На переконання позивача, рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним, оскільки, на його думку, ним дотримані всі вимоги встановлені законодавством для призначення вказаного виду пенсії. У зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Управління з позовними вимогами не погодилося, у відзиві на позовну заяву повідомило про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 28.06.1988 по 11.12.1996 у будівельному тресті "Сумжитлобуд" тресту "Сумжитлобуд" до пільгового стажу роботи за Списком 2, у зв'язку з не підтвердженням стажу роботи позивача на пільгових умовах первинними документами.

Враховуючи наведені обставини, Управління вважає рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 28.06.1988 року ОСОБА_1 прийнятий муляром 3 розряду будівельно-монтажномого управління "Житлобуд" тресту "Сумжитлобуд" на підставі наказу №55-к від 28.06.1988. У подальшому 31.08.1988 позивача переведено в госпрозрахункову дільницю "Цивільбуд" треста "Сумжитлобуд" муляром 3 розряду. До 11.12.1996 ОСОБА_1 працював муляром, фактично виконував роботу, яка давала право на отримання пенсії на пільгових умовах. У період роботи позивача неодноразово відбувалася реорганізація підприємства,змінювалась організаційна стурктура підприємства. 18.01.1999 позивач був звільнено з ВАТ "Сумжитлобуд", про що є запис в трудовій книжці (а.с.22-25). Атестація робочого місця проводилася згідно чинного законодавства, про що свідчить.

Вказані обставини підтверджується копією трудової книжки (а.с.22-25), а також архівною довідкою Виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.01.2018 №155 (а.с.16).

12.09.2017 після досягнення 55-річного віку позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

19.12.2017 листом Сумського ОУПФУ України Сумської області №115/05-20 ОСОБА_1 повідомлено, що Рішенням Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 11.12.2017 №8329 йому відмовлено у призначенні пенсії як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку №2 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців. Повідомлялося про те, що до пільгового стажу не зарахований період роботи позивача з 28.06.1988 по 11.12.1996 в будівельно-монтажному тресті "Сумжитлобуд", оскільки відсутня довідка з не підтвердженням стажу роботи позивача на пільгових умовах первинними документами (а.с.13).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись із вказаними доводами Сумського ОУПФУ Сумської області, з наступних підстав.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, розповсюдження даної постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження трудового стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

У даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що в трудовій книжці позивача містяться записи про його роботу з 28.061988 по 11.12.1996 муляром СМУ "Житлобуд" тресту "Сумжитлолбуд", яке в ході реорганізацій увійшло до складу ВАТ "Сумжитлобуд" (а.с.22-25).

У судовому засіданні позивач та його представник пояснили, що для отримання довідки про підтвердження пільгового стажу неодноразово зверталися до ВАТ "Сумжитлобуд" із відповідними запитами, проте відповідь не отримали. За адресою, зазначеною у ЄДРПОУ, підприємство не знаходиться, дані в Реєстрі про його ліквідацію не містяться. Вказані обставини були підтверджені і представником відповідача, який також пояснив суду, що на запити управління про надання інформації щодо пільгового стажу роботи позивача ВАТ "Сумжитлобуд" відповіді не надало.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що трудова книжка та архівні довідки є належними та достатніми доказами для підтвердження роботи ОСОБА_1 у період з 28.06.1988 по 11.12.1996 на посаді, яка надає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У зв'язку з цим, суд вважає необґрунтованими доводи Сумського ОУПФУ Сумської області про не підтвердження пільгового стажу роботи позивача в спірний період.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що відмова Сумського ОУПФУ Сумської області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Сумського ОУПФУ Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.

Як визначає практика Європейського суду з прав людини в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.

У той же час, частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Питання про стягнення судових витрат з відповідача у порядку ст.139 КАС України судом не вирішувалось, у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 40021, код НОМЕР_1) до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. С. Бандери, 43, м. Суми, 400009, код ЄДРПОУ 40383837) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 11.12.2017 №8329 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку №2.

Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2018.

Суддя Н.В. Савицька