Ухвала суду № 75427542, 20.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

справа № 813/3098/18

20 липня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Назар Володимирович, перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 до відділу примусових виконань рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з скаргою до відділу примусових виконань рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, у якій просить суд:

- скасувати постанову ВП № 56084738 про закінчення виконавчого провадження;

- зобов'язати відділ примусових виконань рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу еміграції, громадянства та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В порушення зазначених вимог позивачем звернення до суду викладено у вигляді скарги та відсутні посилання на положення КАС України, в рамках якого повинен розглядатись відповідний позов, а також заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до заяви позивачем не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта, адресу електронної пошти позивача та не зазначено відомостей щодо їх відсутності.

Згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позивачем у позовній заяві письмово не підтверджено, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В порушення зазначеної норми позивачем, не надано копії оскарженої постанови для відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, позивачем в порушення вказаних вимог до позовної заяви долучено копію постанови про закінчення виконавчого провадження, яка не засвідчена в установленому законом порядку та не додано доказів в підтвердження зазначених у позовній заяві обставин.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір"), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 цього ж Закону, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З 01.01.2018 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762,00 гривень.

Згідно матеріалів позову, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, який звернувся до суду, не належать до суб'єктів передбачених ст. 5 Закону України "Про судовий збір", яким встановлені пільги щодо сплати судового збору, а тому за подання позовної заяви йому слід сплатити судовий збір відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".

Сплата судового збору здійснюється за наступними платіжними реквізитами: одержувач - УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок 34315206084082; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання позову до (вказати найменування відповідача).

Згідно частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 287 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно з частиною першою вказаної статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Для звернення до адміністративного суду встановлений десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт перший частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині першої якої зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2018 № 56084738, яку він отримав 23.06.2018.

Проте в порушення вимог статті 161 КАС України, позивачем не додано до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 3 статті 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

У зв'язку з тим, що структурний підрозділ органу державної виконавчої служби, а саме відділ примусових виконань рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області - не визначений Законом України "Про державну виконавчу службу" як самостійний орган державної виконавчої служби, що виключає можливість його участі як відповідача у такій справі.

Таким чином, позивач невірно зазначив відповідача, оскільки належним відповідачем в даних спірних правовідносинах є Головне територіальне управління юстиції у Львівській області.

Позивачеві необхідно усунути вище зазначені недоліки позовної заяви, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 161 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи наведене, скаргу належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 171, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив :

1. Скаргу ОСОБА_1 до відділу примусових виконань рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз'яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Костецький Н.В.