Ухвала суду № 75426950, 18.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

18 липня 2018 р. Справа №805/1945/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області до Дружківської міської ради, Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Дружківської міської ради Донецької області про визнання незаконною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року керівник Краматорської місцевої прокуратури Донецької області (далі за текстом – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Дружківської міської ради, Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Дружківської міської ради Донецької області про визнання незаконною бездіяльність Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Дружківської міської ради Донецької області та Дружківську міську раду Донецької області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Дружківської міської ради Донецької області, розташованої за адресою: вул. О. Гончара, 111, м. Дружківка Донецької області та зобов’язати Дружківську міську раду Донецької області розглянути на сесії Дружківської міської ради питання щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Дружківської міської ради Донецької області площею 2,0956 га в межах населеного пункту м. Дружківки Донецької області.

Через канцелярію суду 17.07.2018 року Керівник Краматорської місцевої прокуратури Донецької області надіслав на адресу суду клопотання про закриття провадження, оскільки оскаржувані порушення були виправлені, а також просив вирішити питання про повернення судового збору.

18 липня 2018 року представник відповідача-1 через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи в письмовому провадженні. Представник відповідача-2 не заперечувала проти зазначеної заяви.

Частиною 3 статті 9 КАС України визначено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Згідно частини 1, 3 статті 189 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

За правилами, встановленими пункту 2 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі в тому числі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з положеннями частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Зважаючи на те, що дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї - не будь права, свободи або інтереси, право позивача на відмову від адміністративного позову передбачене статтями 189, 238 КАС України, причин для відмови у задоволенні заяви суд не вбачає.

Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI зі змінами та доповненнями (далі також - Закон № 3674).

Згідно зі статтею 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підстави повернення сплаченої суми судового збору визначені у статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Так, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Разом з тим, частиною 4 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, аналізуючи вищенаведені норми процесуального та матеріального законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь суб’єкту владних повноважень понесених ним судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Оскільки позивач у справі - керівник Краматорської місцевої прокуратури Донецької області є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необґрунтованість підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення на його користь з відповідача понесених судових витрат зі сплати судового збору у сумі 3 524,00, оскільки у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем, як суб’єктом владних повноважень судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Разом з тим, частиною 1 статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п’ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до платіжного доручення від 01 березня 2018 № 396 Прокуратурою Донецької області сплачено 3 524,00 грн. судового збору за подання до Донецького окружного адміністративного суду позовної заяви.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи відмову позивача від позову, суд дійшов висновку про повернення позивачу п’ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви у розмірі 1 762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 189, 194, 238, 241, 246, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області про закриття провадження у справі та повернення судового збору – задовольнити частково.

2. Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області до Дружківської міської ради, Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Дружківської міської ради Донецької області про визнання незаконною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії.

3. Повернути Прокуратурі Донецької області (місцезнаходження: вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, ЄДРПОУ 25707002) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. згідно платіжного доручення від 01 березня 2018 № 396.

4. У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Згідно приписів статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.