Рішення № 7542518, 24.12.2009, Здолбунівський районний суд Рівненської області

справа № 2 – 92 / 09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2009 року

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Кушніра О.Г.

при секретарі Мусаєвій Р.Б.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Здолбунові Рівненської області цивільну справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

У поданій 19 вересня 2008 року в Здолбунівський районний суд заяві позивач просить збільшити розмір відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, та стягнути з відповідача на її користь з 01 жовтня по 01 грудня 2008 року в розмірі 1062 грн. 75 коп., а з 01 грудня 2008 року у розмірі 1179 грн. 75 коп. щомісячно до відновлення працездатності.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 21 червня 1987 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її здоров’ю була завдана шкода і вона втратила 50% працездатності. Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 квітня 1994 року задоволено її позов про відшкодування шкоди і з ОСОБА_2 на її користь стягнуто одноразово 1 402 968 рублів за період з 01 травня 1991 року по 01 травня 1994 року, а починаючи з 01 травня 1994 року до зміни стану здоров’я в розмірі 116 914 рублів. За період з 01 травня 1994 року по 01 вересня 2008 року зросла вартість життя, індекс інфляції становить 7486,6%. Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік” розмір мінімальної заробітної плати збільшився в 908,33 рази, а станом на 01 грудня 2008 року в 1008,33 рази. Тому, відповідно до чинного цивільного законодавства України розмір відшкодування збитку, заподіяного їй ушкодженням здоров’я підлягає збільшенню.

У судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги та з аналогічних мотивів.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча про місце та час слухання справи повідомлявся заздалегідь та належним чином, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило. Згідно надісланої заяви позовні вимоги не визнає. Така сукупність обставин, на думку суду, не є перешкодою для розгляду справи у відсутність відповідача, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати його особисті пояснення з приводу спору.

За таких умов суд вважає за можливе винести заочне рішення по справі, при цьому позивач не заперечує проти такого порядку вирішення спору.

Заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновків, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 квітня 1994 року задоволено позов ОСОБА_1 і з ОСОБА_2 на її користь стягнуто одноразово 1 402 968 рублів за період з 01 травня 1991 року по 01 травня 1994 року, а починаючи з 01 травня 1994 року до зміни стану здоров’я. в розмірі 116 914 рублів щомісячно.

Обставини, встановлені вказаним судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проведеним перерахунком розміру стягнутого рішенням Здолбунівського районного суду від 21 квітня 1994 року з відповідача збитку (116 914 рублів) з урахуванням індексу інфляції, який складає 7486,6%, обрахованого згідно Рекомендацій Верховного Суду України №62-97 від 03 квітня 1997 року відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ за період з 01 травня 1994 року по 1 вересня 2008 року, встановлено, що станом на 01 жовтня 2008 року становить: 116914 х 7486,6% = 8752883,52 карбованців, що з урахуванням грошової реформи, проведеної в Україні у 1996 році з розрахунку 1 грн. = 100 000 крб., складає 87 грн. 52 коп.

Згідно ст.59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” мінімальна заробітна плата з 1 жовтня 2008 року установлена у розмірі 545 грн., а з 1 грудня 2008 року – 605 грн. на місяць.

Протягом 2007 року ОСОБА_2 сплатив позивачу збитки на загальну суму 1967 грн. 50 коп. або 163 грн. 96 коп. на місяць, у 2008 році – 2020 грн. або 168 грн. 33 коп. на місяць, у 2009 році - 3420 грн. 10 коп. або 285 грн. 01 коп. на місяць, що підтверджується банківськими документами на отримання вказаних коштів.

Статтею 1208 ЦК України передбачено, що за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Загальний відсоток втраченої позивачем працездатності не змінився і відповідає 50%, що підтверджується довідкою медико-соціальної (експертної) комісії серії МСЕ №146312 від 03 жовтня 2008 року.

Представлений позивачем розрахунок розміру відшкодування їй шкоди з 01 жовтня 2008 року внаслідок збільшення мінімальної заробітної плати не є обґрунтованим і належним чином доведеним.

З урахуванням положень ст.1195 ЦК України, розмір шкоди, завданої позивачу з 01 жовтня 2008 року повинен становити - 545 х 50% = 272 грн. 50 коп., а з 01 грудня 2008 року – 605 х 50% = 302 грн. 50 коп.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У зв’язку із задоволенням позову згідно положень ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 171 грн. 00 коп. (51 грн. 00 коп. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ).

На підставі ст.ст.1195, 1208 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану здоров’ю, починаючи з 01 жовтня 2008 року у розмірі 272 (двісті сімдесят дві) грн. 50 (п’ятдесят) коп., а з 01 грудня 2008 року у розмірі 302 (триста дві) грн. 50 (п’ятдесят) коп. щомісячно і до відновлення працездатності позивача.

Стягнути з ОСОБА_2 у прибуток держави судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одної) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00, які перерахувати на користь спеціального Фонду Державного бюджету (УДК в Рівненській області, МФО 833017 код ЗКПО 22586360 р/р 31214259700171).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20-денний строк апеляційної скарги після подачі цієї заяви.

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку.

Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.

Суддя: