Рішення № 7542506, 22.10.2009, Здолбунівський районний суд Рівненської області

справа №2 – 339 / 09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2009 року.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в особі головуючого судді Кушніра О.Г.

при секретарі Єршової Н.І.

з участю прокурора Шаповала М.С.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом заступника прокурора Здолбунівського району Рівненської області в інтересах відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У поданій заяві заступник прокурора Здолбунівського району Рівненської області просить стягнути на користь ВАТ “Державний ощадний банк України” з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 508 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 13 квітня 2006 року між ВАТ “Державний ощадний банк України”, 100% акцій якого належить державі в особі Кабінету Міністрів України, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №106, за яким остання отримала кошти у розмірі 5 000 грн. з терміном повернення не пізніше 12 квітня 2009 року зі сплатою 25% річних за користування кредитом. Отримавши кредит, відповідач належним чином не виконувала взяті по договору зобов’язання, графік погашення кредиту не дотримувалась, що призвело до утворення заборгованості. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу достроково стягнути з неї заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції. Відповідно до укладеного договору поруки фінансовими поручителями є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором на рівні з боржником за повернення сум кредиту.

Прокурор та представник ВАТ “Державний ощадний банк України” у судовому засіданні позов підтримали та з аналогічних мотивів, уточнивши позовні вимоги, відповідно до яких просять стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 3024 грн. 89 коп., яка утворилась станом на 22 жовтня 2009 року.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися з невідомої суду причини, хоча про місце та час слухання справи повідомлялися заздалегідь та належним чином. З надісланого представником відповідача ОСОБА_2 повідомлення, остання прийняти участь у справі не може внаслідок хвороби, просить розгляд справи відкласти на інший день, проте доказів поважної причини неявки у судове засідання не представила.

Така сукупність обставин, на думку суду, не є перешкодою для розгляду справи у відсутність відповідачів, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору. За таких умов суд вважає за можливе винести заочне рішення по справі, при цьому позивач не заперечує проти такого порядку вирішення спору.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, з’ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов доведений і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, 13 квітня 2006 року між ВАТ “Державний ощадний банк України” та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №106, за яким остання отримала кошти у розмірі 5 000 грн. з терміном повернення не пізніше 12 квітня 2009 року зі сплатою 25% річних за користування кредитом

Банк виконав свої зобов’язання, видавши відповідно до п.1.3 договору кошти готівкою ОСОБА_2

Згідно пунктів 1.4, п.1.6, 3.3 кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язувалась належним чином виконувати взяті на себе зобов’язання за Договором, проводити погашення кредиту щомісячно, не пізніше 30 числа в сумі 139 грн. шляхом внесення готівки до каси банку, починаючи з 01 травня 2006 року, а також відсотки за користування кредитними коштами та в обумовлені договором строки повернути кредит в сумі 5000 грн.

У разі порушення позичальником умов кредитного договору, позивач відповідно до п.3.2.3 кредитного договору, має право достроково стягнути кредит та суму нарахованих відсотків та інших платежів, що підлягають сплаті.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені кредитним договором обов’язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені договором строки, тобто до 12 квітня 2009 року, не сплатила, чим порушила умови договору, заборгувавши станом на 22 жовтня 2009 року 1800 грн. основного кредиту та 828,41 грн. відсотки за користування кредитом.

Згідно п.4.1.1 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом позичальник, тобто відповідач ОСОБА_2, зобов’язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) та у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З представленого відповідачем розрахунку станом на 22 жовтня 2009 року заборгованість відповідача за кредитним договором складається з 1800 грн. (основного боргу по кредиту) + 828 грн. 41 коп. (прострочені відсотки) + 396 грн. 48 коп. (пеня), а всього 3024 грн. 89 коп., що підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до укладених 13 квітня 2006 року договору поруки №106/1 та №106/2 поручителями за зобов’язаннями ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які відповідно п.3.1, п.3.2 даних договорів та ст.554 ЦК України, несуть солідарну відповідальність перед кредитором на рівні з боржником.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заборгованість по кредитному договору №106 від 13 квітня 2006 року, укладеному між ВАТ “Державний ощадний банк України” та ОСОБА_2, у розмірі 3024 грн. 89 коп. підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Ураховуючи, що позивач звільнений від сплати судових витрат, суд при ухваленні рішення відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України присуджує стягнення з відповідачів судового збору в прибуток держави у розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 грн.

На підставі наведеного, ст.ст.526, 530, 553, 554, 610-612, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 57, 59, 60, 88, 213-215, 224-228 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов заступника прокурора Здолбунівського району Рівненської області в інтересах відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” заборгованість за кредитним договором від 13 квітня 2006 року №106 в сумі 3024 (три тисячі двадцять чотири) грн. 89 (вісімдесят дев’ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно у прибуток держави судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одної) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп., які перерахувати на користь спеціального Фонду Державного бюджету (УДК в Рівненській області, МФО 833017 код ЗКПО 22586360 р/р 31214259700171).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20-денний строк апеляційної скарги після подачі цієї заяви.

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку.

Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.

Суддя: