Рішення № 75425047, 18.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 липня 2018 р. № 820/2333/18

Харківський окружний адміністративний суд

в складі головуючого -судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1, представників: позивача - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, свідків - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61135, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) про визнання наказу неправомірним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 528 (по особовому складу) від 18.10.2017 про звільнення ОСОБА_1 зі служби у запас ЗС України - неправомірним;

- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області поновити ОСОБА_1 на службі, на посаді старшого інспектора ДПРЧ-27 ГУ ДСНС в Харківській області;

- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працював старшим інспектором ДПРЧ-27 ГУ ДСНС в Харківській області. 18 жовтня 2017 року позивач вийшов на службу о 09-00, після чого виїхав на обідню перерву. Під час обідньої перерви був затриманий співробітниками слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області за підозрою у вчиненні злочину та доправлений до ізолятору тимчасового затримання. Після внесення застави та звільнення з-під варти, 24.10.2017 позивач вийшов на службу, проте черговий повідомив, що не може допустити позивача до служби, оскільки позивача звільнено. 30.10.2017 позивач отримав лист від Відповідача, з якого вбачається, що Наказом Головного управляння від 18.10.2017 № 528 (по особовому складу) його звільнено зі служби у запас ЗС України у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту та запропоновано прибути для отримання трудової книжки. Позивач вважає його звільнення незаконним.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, зазначивши, що позивач не вийшов на роботу 09.10.2017 без поважних причин, в телефонній розмові повідомив фахівця 27-ДПРЧ у м. Харкова ГУ ДСНС України у Харківській області ОСОБА_7, що він відмовляється виходити на службу та проходити в подальшому службу в ДСНС України не бажає. Після зазначеного відповідачем прийнято рішення провести службове розслідування. Позивач не вийшов на роботу 09.10.2017, 10.10.2017, 11.10.2017, у зв'язку з чим 13.10.2017 заступником начальника Київського РВ у Харкові підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_5 було проведено особисту бесіду з позивачем щодо фактів, виявлених внаслідок проведення службового розслідування та небажання у подальшому проходити службу в ДСНС України, у цей день співбесіду з позивачем провів також начальник Київського РВГУ ДСНС України у Харківській області полковник служби цивільного захисту ОСОБА_8 Позивач надав власноручно підписаний рапорт на звільнення із служби в ДСНС України у запас Збройних сил України у зв'язку із небажанням виконувати умови контракту та у подальшому проходити службу. На підставі подання від 18 жовтня 2017 року начальника Київського РВ у м.Харкові полковником служби цивільного захисту ОСОБА_8 Головним управлінням видано наказ по особовому складу від 18.10.2017 № 528 про звільнення ОСОБА_1 зі служби у запас ЗС України (з постановкою на військовий облік) за п.176, пп.6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) згідно «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядової і начальницького складу) згідно «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу).

Позивач, ОСОБА_1, та його представник, ОСОБА_2 - в судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, крім того зазначили, що вважають документи, надані відповідачем про відсутність позивача на службі 09.10.2017, 10.10.2017 та 11.10.2017 такими, що не відповідають дійсності. Також зазначили, що позивач був присутнім на службі та виконував свої посадові обов'язки, лише після затримання його співробітниками прокуратури та СБУ в обідню перерву 18.10.2017, він не прибув на службу. Крім того, представник позивача зазначила, що не вважає наявним систематичне порушення умов контракту навіть у разі відсутності на службі протягом 3 днів поспіль.

Представник відповідача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 - в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого інспектора 27-ДПРЧ м. Харків Головного управління ДСНС України у Харківській області.

Як вбачається з Акту від 09.10.2017, позивач 09 жовтня 2017 року не вийшов на службу без поважних причин (а.с.59).

Як вбачається з рапорту заступника начальника Київського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_5 від 09.10.2017, про факт невиходу на службу підлеглим ОСОБА_9 він доповів начальнику Київського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_8, за результатом чого було прийнято рішення про проведення службового розслідування по факту невиходу позивача на службу, оформлене наказом від 09.10.2017 № 87. (а.с.58,61)

11.10.2017 інспектор 27 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Харківській області майор служби цивільного захисту ОСОБА_10 рапортом на ім'я начальника Київського РВ ГУ ДСНС України у Харківській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_8 довів інформацію про те, що 10.10.2017 та 11.10.2017 майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 також допустив невихід на службу та у телефонній розмові особисто зазначив, що відмовляється в подальшому проходити службу в ДСНС України (а.с. 62).

У зв'язку з неприбуттям на службу позивачем 10.10.2017 та 11.10.2017 комісійно заступником начальника Київського РВ у м. Харкові підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_5, начальником 27-ДПРЧ м. Харків підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_11 та інспектором 27-ДПРЧ м. Харків майором служби цивільного захисту ОСОБА_6 складені Акти про невихід на службу від 10.10.2017 та 11.10.2017 (а.с. 59, 60, 63).

Обставини складання зазначених вище документів були підтверджені в ході допиту свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, які зазначили, що дійсно позивач був відсутній на службі 09,10,11 жовтня 2017, підтвердили обставини телефонних розмов з позивачем, відображені в рапортах та актах, ОСОБА_5 повідомив, що особисто проводив бесіду з позивачем, результати якої оформлені Аркушем бесіди. Свідки підтвердили складання ними документів, в яких містяться їх підписи, а також те, що документи підписані саме ними у дати, які в них вказані.

З огляду на зазначене, суд критично ставиться до пояснень позивача та його представника про присутність позивача на робочому місці 09,10,11 жовтня 2017.

Також суд зазначає, що згідно наданих в судовому засіданні пояснень, позивач та його представник з заявами до правоохоронних органів з приводу вчинення посадовими особами ГУ ДСНС України у Харківській області кримінально караних правопорушень не зверталися.

У зв'язку з викладеним суд зазначає, що встановлення факту підроблення документів належить до компетенції не адміністративного, а кримінального суду, вирок якого щодо фальшивості документів, в свою чергу, може слугувати підставою для звернення позивача з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, на підставі ст. 361 КАС України.

Питання пов'язані з сутністю службової дисципліни, прав та обов'язків осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування визначається Законом України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту».

Так, відповідно до п. 6, 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням. За зразкове виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 8 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги (1859-15), зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Відповідно до п. 57 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Згідно з п. 58 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» грубим дисциплінарним, зокрема, невихід на службу без поважних причин.

Відповідно до п.п. 81, 83-85 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт. Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Так, порядок проведення службового розслідування визначається Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 05.05.2015 № 515, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 травня 2015 р. за № 582/27027(далі за текстом - Інструкція № 515)

Відповідно до п.п.1 п.1, п. 2, 5 розділу II. Інструкції № 515 Службові розслідування призначаються в разі, зокрема невиходу на службу без поважних причин. Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Судом встановлено, що наказом начальника Київського РВ у м. Харкові полковника служби цивільного захисту ОСОБА_8 від 09.10.2017 №87 було утворено комісію та призначено проведення службового розслідування стосовно старшого інспектора 27-ДПРЧ м. Харків Головного управління ДСНС України у Харківській області майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 (а.с. 61).

Відповідно до п. 1-2 розділу IІI Інструкції № 515, рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення. У наказі про призначення службового розслідування зазначаються підстави для призначення службового розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та особа (особи), якій(им) доручено його проведення. Проведення службового розслідування доручається посадовій особі, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду, ніж особа, щодо якої призначається службове розслідування. У разі необхідності залучення фахівців органів і підрозділів цивільного захисту для проведення службового розслідування начальником може призначатися комісія на чолі з головою. Головою комісії призначається особа, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду порівняно з її членами та особою, щодо якої призначається службове розслідування. Склад комісії оголошується в наказі про призначення службового розслідування.

Відповідно до п. 1 - 3 розділу IV Інструкції № 515 службове розслідування завершується протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення, якщо ним не визначено інше. Завершенням службового розслідування є дата затвердження начальником, який його призначив, висновку за результатами службового розслідування.

Згідно з п. 1 розділу VI Інструкції № 515 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно з п.п.1-3 розділу VІІI Інструкції № 515 начальник, який призначив службове розслідування, у строк, що залишився до закінчення розслідування, розглядає висновок про результати службового розслідування, матеріали службового розслідування та затверджує висновок про результати службового розслідування. Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення. Накладення та оскарження дисциплінарного стягнення на особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюються в порядку та у строки, що визначені чинним законодавством України.

Судом встановлено, що за результатами проведеного службового розслідування комісією було складено Висновок, яким підтверджено факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: невиходу на службу без поважних причин старшого інспектора 27- ДПРЧ майора служби цивільного захисту ОСОБА_1А (а.с. 65-67).

Зазначений висновок був затверджений начальником Київського РВ ГУ ДСНС України у Харківській області полковником служби цивільного захисту ОСОБА_8 11.10.2017.

На підставі висновку службового розслідування та керуючись пунктами 1, 3, 8, 58.1, 68.5, 80 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту України, пунктом 8 розділу І, підпунктом 2 пункту 2 розділу IV, пунктом 2 розділу V Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 23.04.2015 № 475, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 року за № 544/26989, начальником Київського РВ ГУ ДСНС України у Харківській області полковник служби цивільного захисту ОСОБА_8 11.10.2017 прийнятий наказ про накладення дисциплінарного стягнення № 524, яким за невихід на службу без поважних причин старшого інспектора 27-ДПРЧ м. Харків майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту. (а.с.68)

Відповідно до п. 68 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Відповідно до п. 73 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» прямі начальники, які займають посади, передбачені штатним розписом для осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу, мають право накладати на підлеглих дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 68-70 цього Статуту, в обсязі, визначеному керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Відповідно до п. 75 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.

Відповідно до п. 80 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.

Згідно з п. 86 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.

Відповідно до п. 95 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» Дисциплінарне стягнення, як правило, виконується негайно.

Згідно з п. 100 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» про накладення дисциплінарного стягнення на порушника може видаватися наказ, зміст якого доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під її підпис. У разі звільнення зі служби особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під її підпис безпосередній начальник складає про це акт.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2017 року позивачем підписаний рапорт на звільнення із служби в ДСНС України у запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік) за п.176, пп.6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) згідно «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу) у зв'язку із небажанням виконувати умови контракту та у подальшому проходити службу. Претензій до керівництва ДСНС України, Головного управління та управління персоналу не мав. Трудову книжку, приписне посвідчення, обхідний лист та витяг із наказу зобов'язався отримати у день звільнення (а.с. 71). Справжність підпису на вказаному рапорті позивачем підтверджено в судовому засіданні.

Згідно з п. 175 Положення № 593 перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід. У ході першої бесіди роз'яснюються підстави звільнення і строк внесення подання щодо звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту, визначається військовий комісаріат, до якого буде направлено особу після звільнення для постановки на військовий облік. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань проходження служби. У разі потреби зазначеній особі видається направлення на обстеження до лікарсько-експертної комісії. Під час другої бесіди безпосередній або прямий керівник (начальник) дає відповіді на запитання, поставлені особою рядового і начальницького складу у першій бесіді, уточнює підстави звільнення з урахуванням висновку лікарсько-експертної комісії, прохання особи, а також інші питання, пов'язані із звільненням. За наявності кількох підстав для звільнення особа рядового і начальницького складу обирає одну з них. До участі у бесідах у разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб. Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуші бесід долучаються до матеріалів звільнення та зберігаються в особовій справі. У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові).

Як вбачається з Аркушу бесіди від 13 жовтня 2017 року (а.с. 69), заступником начальника Київського РВ у м. Харкові підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_5 з позивачем було проведено особисту бесіду щодо фактів, виявлених внаслідок проведення службового розслідування та небажання у подальшому проходити службу в ДСНС України. В Аркуші бесіди відображено, що позивач забезпечений житлом у м.Харкові, претензій щодо терміну подання до звільнення не має та рішенням щодо терміну подання до звільнення задоволений.

Також згідно наданого відповідачем Аркушу бесіди від 13.10.2017 (а.с.70) особисту бесіду з позивачем провів начальник Київського РВ ГУ ДСНС України у Харківській області полковник служби цивільного захисту ОСОБА_8 Як відображено у вказаному аркуші, при проведенні бесіди ОСОБА_1 особисто надав пояснення, що основною причиною звільнення та небажання проходження служби вважає низький рівень грошового забезпечення та те, що знайшов іншу більш оплачувану роботу в іншій установі. Зазначив також те, що він ознайомлений з кількістю років вислуги на момент звільнення, забезпечений житлом у м.Харкові, претензій щодо терміну подання на звільнення не має та рішенням щодо свого звільнення задоволений.

У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від підписання Аркушів проведених бесід 13.10.2017 року начальником Київського РВ ГУ ДСНС України у Харківській області полковник служби цивільного захисту ОСОБА_8, заступником начальника Київського РВ у м. Харкові підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_5, заступником начальника 9-ДПРЧ м.Харків майором служби цивільного захисту ОСОБА_13 був складений Акт про проведення бесід та відмову позивача від підписання документів (а.с. 69-70).

Судом встановлено, що наданими відповідачем документами підтверджено проведення двох бесід з позивачем у порядку та відповідно до вимог чинного законодавства, в ході яких роз'яснено особливості звільнення у зв'язку систематичним невиконанням умов контракту, що не суперечить вимогам Порядку № 593.

Як вбачається з протоколу засідання атестаційної комісії ГУ ДСНС України у Харківській області № 13 (а.с. 75-76), 13 жовтня 2017 року відбулося засідання атестаційної комісії Головного управління стосовно розгляду питання звільнення зі служби майора ОСОБА_1 старшого інспектора 27-ДПРЧ м. Харків. Як відображено в зазначеному протоколі, на засідання атестаційної комісії ОСОБА_1 не з'явився, підтверджуючих документів та жодних доказів щодо свого неприбуття та відсутності на службі без поважних причин не надав. Власноручно підписаний ОСОБА_1 рапорт був зачитаний начальником Київського РВ м.Харкова ГУ ДСНС України у Харківській області полковником служби цивільного захисту ОСОБА_8 та комісією ухвалено рішення про звільнення зі служби ОСОБА_1 у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.

18 жовтня 2017 року начальником Київського РВ у м. Харкові полковником служби цивільного захисту ОСОБА_8 було складене Подання на звільнення майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 із служби в ДСНС України у запас ЗС України за п.176 пп.6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) (а.с. 79-80).

На підставі подання Головним управлінням видано наказ по особовому складу від 18.10.2017 № 528 про звільнення ОСОБА_1 зі служби у запас ЗС України (з постановкою на військовий облік) за п.176 п.п.6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) згідно «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу) (а.с. 81).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДСНС України у Харківській області на адресу позивача було відправлено повідомлення про необхідність отримання трудової книжки від 19.10.2017 за № 010-6108/192 (а.с.84), яке отримане позивачем 30.10.2017.

Як пояснив позивач та його представник в судовому засіданні, до відповідача після отримання листа вони не зверталися.

Відповідно до п. 173 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 (далі за текстом - Положення № 593), звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється: у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) - якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", і за станом здоров'я придатні до військової служби; у відставку - якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.

Відповідно до п.п. 6 п.176 Положення № 593 Контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту: у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.

Відповідно до п.182 Положення № 593 Контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2-4, 6 і 8-11 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.

Згідно з п.185 Положення № 593 Звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється їх начальниками (керівниками), яким таке право надано відповідно до номенклатури посад, а осіб начальницького складу, які мають спеціальні звання від полковника служби цивільного захисту та вище, - виключно Головою ДСНС.

З огляду на вказані приписи, суд приходить до висновку, що спірний наказ про звільнення позивача зі служби прийнятий уповноваженою особою, на підставі та в межах наданих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_14 (АДРЕСА_1, 61135, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) про визнання наказу неправомірним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 липня 2018 року.

Суддя Білова О.В.