Ухвала суду № 75423831, 20.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

20 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4325/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Качмара В. Я.суддів -Гінди О. М. Ніколіна В. В.

перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 819/2367/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Термо-Буд-Сервіс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900513877265 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 18 червня 2018 року.

25 червня 2018 року на адресу суду надійшла заява скаржника про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги обґрунтована посиланням на те, що органом державної казначейської служби проводиться безспірне списання коштів з його рахунків, у зв'язку з чим операції по рахунках податкового органу зупинено. На підтвердження вказаних доводів надано копію повідомлення органу державної казначейської служби від12.06.2018 №13-08/654-9621.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року продовжено строк для усунення Державною фіскальною службою України (далі - ДФС) недоліку апеляційної скарги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у вказаній справі, зазначеного в ухвалі судді-доповідача Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року, на 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали .

13 липня 2018 року апелянтом повторно подано до апеляційного суду клопотання про продовження строків для усунення недоліків, яке обгрунтовано тими ж самими доводами, що і заява від 25 червня 2018 року. Зазначено, що ДФС з метою відновлення коштів на рахунках, терміново вживаються відповідні заходи та дії.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі апелянтом не надано, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ДФС про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, апеляційний суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, на те, що в апелянта було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, оскільки апеляційна скарга уже поверталася скаржнику (через інші недоліки апеляційної скарги). Хоча при первинному її поданні скаржником також не було додано документа про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строків на усунення недоліків відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 819/2367/17 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. М. Гінда В. В. Ніколін