Постанова № 75423659, 19.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/4410/17 Суддя першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Аліменка В.О. та Пилипенко О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, яке оголошене о 12 год. 39 хв. та складене у повному обсязі 16 лютого 2018 року, у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг», Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківського області, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська бізнес группа», про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати запис про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - ТОВ «Українська бізнес группа» від 01 листопада 2016 року, які стосуються зміни місцезнаходження підприємства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що ТОВ «Українська бізнес группа» відсутнє за новим місцем реєстрації.

Відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області не надходив.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та з клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що державний реєстратор КП «Центр реєстраційних послуг» 01 листопада 2016 року здійснив реєстраційну дію про внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме - про зміну місцезнаходження ТОВ «Українська бізнес группа» з м. Києва на м. Надвірна, вул. Соборна, 165.

Не погоджуючись із такими діями державного реєстратора, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з даним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з рапортом старшого о/у з ОВС ОАС ОУ ГУ ДФС в Івано-Франківській області Кедика І.М. під час виїзду за адресою реєстрації ТОВ «Українська бізнес группа» (м. Надвірна, вул. Соборна, 165) підприємство не знайдено. Громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що є власниками приміщення за вказаною адресою, зазначили, що між ними та ТОВ «Українська бізнес группа» договори оренди не укладалися, та підприємство фінансово-господарської діяльності за зазначеною адресою не веде.

Позивач вважає, що ТОВ «Українська бізнес группа» при зміні юридичної адреси подало до державного реєстратора неправдиві відомості щодо своєї юридичної адреси, а державним реєстратором вчинено запис про підтвердження місцезнаходження юридичної особи, який фактично не відповідає дійсності та в силу ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є недостовірним і підлягає скасуванню.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів невідповідності законодавству поданих державному реєстратору документів для державної реєстрації зміни місцезнаходження ТОВ «Українська бізнес группа», внесення до них завідомо неправдивих відомостей або наявність підстав для відмови у державній реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи. Також суд першої інстанції зазначив, що державний реєстратор не наділений перевіряти фактичне знаходження юридичної особи за її юридичною адресою, а тому виявлення іншими особами, в тому числі контролюючими органами, факту відсутності особи за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не може бути безумовною підставою для скасування реєстраційної дії, якою зареєстровано відповідні зміни у відомостях про юридичну особу.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Додатково до підстав для відмови у задоволенні позову, встановлених судом першої інстанції, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Положеннями ч.ч. 1, 2, 4 ст. 82 зазначеного Кодексу передбачено, що установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього Кодексу.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників.

У свою чергу ч. 4 ст. 57 Господарського кодексу України передбачає, що статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Зазначені норми права вказують на те, що місцезнаходження юридичної особи не належить до відомостей, які повинен містити статут.

В той же час, згідно з ч. 10 Господарського кодексу України господарське товариство може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Якщо господарське товариство створюється та діє на підставі модельного статуту в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про вид товариства, його найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок внесення ними вкладів, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту.

Отже, місцезнаходження є частиною установчого документа лише того господарського товариства, яке діє на підставі модельного статуту.

У відповідності до п. 16 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо) юридичної особи.

ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 08 листопада 2017 року, колегія суддів встановила, що ТОВ «Українська бізнес группа» діє на підставі статуту, а не модельного статуту.

Відтак, місцезнаходження юридичної особи не належить до відомостей, які підлягають обов'язковому зазначенню в статуті ТОВ «Українська бізнес группа».

Доказів, які б свідчили, що ТОВ «Українська бізнес группа», користуючись правом щодо внесення інші відомості, що не суперечать законодавству, зазначило у статуті власне місце знаходження - позивач не надав.

Як раніше зазначалося, відповідно до п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін саме до установчих документів.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 13 лютого 2018 року та не можуть бути підставою для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді В.О. Аліменко

О.Є. Пилипенко