Постанова № 75423295, 12.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"12" липня 2018 р. справа 804/219/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 (суддя Коренев А.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» про зобов'язання внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.01.2018 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», в якому просить зобов'язати внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо належного їй рахунку НОМЕР_1 із сумою 20620гр66коп (ас1).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 позов задоволений (ас93).

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводами апеляційної скарги є:

- спірна сума є не вкладом, а поверненням позики від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», договір банківського вкладу позивачкою не укладався;

- згідно наказу тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» №27/1 від 24.05.2016, створена комісія по перевірці правочинів, дія якої продовжена на період ліквідації банку згідно наказу №2 від 13.07.2016;

- згідно висновків комісії, викладених в акті №2 від 01.06.2016, затверджених наказом Уповноваженої особи Фонду №42/2 від 01.06.2016, визнані нікчемними правочини з виконання платіжних документів ТОВ «ІРЦ» з підстав, передбачених статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки Постановою НБУ №917/БТ від 22.12.2015 ПАТ «Банк Михайлівський» віднесений до категорії проблемних та встановлені обмеження в частині здійснення кредитних операцій з юридичними особами (ас95).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Між ТОВ «ІРЦ» та ПАТ «Банк Михайлівський» 01.04.2016 укладений договір №2, згідно якого банк є повіреним центру щодо залучення позик від громадян (ас7).

Між ОСОБА_1 та ТОВ «ІРЦ» 27.04.2016 укладений договір позики №980-027-0000229496, згідно якого ОСОБА_1 передала до 25.10.2016 грошові кошти в розмірі 40000гр, а ТОВ «ІРЦ» зобов'язалось виплачувати проценти в розмірі 33,54 річних (ас9).

Згідно довідки ПАТ «Банк Михайлівський» про стан рахунку НОМЕР_1 за період з 19.05.2016 по 08.09.2016 та виписки по особовому рахунку за період з 19.05.2016 по 31.10.2016, на виконання договірних зобов'язань від ТОВ «ІРЦ» на рахунок позивачки повернуто 20620гр66коп (ас10,59).

Постановою НБУ №14/БТ від 23.05.2016, ПАТ «Банк Михайлівський» віднесений до категорії неплатоспроможних (ас40).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 від 23.05.2016 запроваджена тимчасова адміністрація ПАТ «Банк Михайлівський».

НБУ прийнята постанова №124-ш від 12.07.2016 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1213 від 12.07.2016 розпочата процедура ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».

Позивачка 19.04.2017 подала заяву про включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду.

Письмовою відповіддю №3Г/71449 від 06.07.2017 Уповноважена особа Фонду відмовила в задоволенні заяви, пославшись на те, що договір №980-027-0000229496 від 27.04.2016 укладений з ТОВ «ІРЦ» без участі банку (ас11).

Задовольняючи позов, окружний суд правильно керувався абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якого фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини 4 статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, в тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, в порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

У відповідності до статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку розпочинається не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Відповідно до абзацу 2 пункту 15 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язаний ретельно вивчити документи кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду в межах суми відшкодування, визначеної частиною 1 статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування в зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1066 Цивільного Кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатись цими коштами.

З аналізу наведених норм випливає, що фізична особа має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок Фонду за наявності таких умов: 1) на відкритому у банку рахунку фізичної особи мають бути кошти, які надійшли до початку процедури виведення банку з ринку 2) ці кошти повністю або частково повинні бути неповернутими банком.

Перелічені умови відносно позивачки настали.

З урахуванням приписів частини 2 статті 19 Конституції України про зобов'язання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, суд першої інстанції обгрунтовано визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення рахунку ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та зобов'язав включити її рахунок до цього переліку.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймаються.

Пункт 15 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» прямо прирівнює до вкладу кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за договором, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Укладання договору позики №980-027-0000229496 від 27.04.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ «ІРЦ» без участі банку не змінює правової природи коштів, повернутих на рахунок позивачки, оскільки між ТОВ «ІРЦ» та ПАТ «Банк Михайлівський» укладений окремний договір №2 від 01.04.2016, згідно якого банк є повіреним центру щодо залучення позик від громадян.

З урахуванням того, що після повернення коштів на рахунок позивачки банк її не поінформував під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ОСОБА_1 має право на відшкодування за рахунок Фонду. Зокрема, комісією по перевірці правочинів прийнято рішення про розблокування рахунку позивачки на суму 20000гр та ці кошти включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду (ас62,72,73). Немає жодних правових перешкод для включення решти суми, яка знаходиться на цьому ж рахунку.

Висновки комісії по перевірці правочинів стосуються договорів №1805 від 18.05.2016 та №1 від 19.05.2016 відступлення права вимоги, укладених між ТОВ «ІРЦ» і ПАТ «Банк Михайлівський» (ас43,46-58). Однак, як зазначено вище, кошти на рахунок позивачки надійшли по зовсім іншим договорам: №980-027-0000229496 від 27.04.2016 між ОСОБА_1 і ТОВ «ІРЦ» та №2 від 01.04.2016 між ТОВ «ІРЦ» і ПАТ «Банк Михайлівський». Тому позивачка не повідомлялась про нікчемність укладених нею правочинів, як це передбачено пунктом 1 частини 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з 12.07.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова