Постанова № 75423234, 18.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року м. Київ

Справа №761/22913/17-ц

Резолютивна частина постанови оголошена 18 липня 2018 року

Повний текст постанови складено 19 липня 2018 року

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Павлишина П.О.

сторони: позивач Київський міський центр зайнятості відповідач ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Хлапоніна Дмитра Юрійовича, який діє на підставі довіреності в інтересах Київського міського центру зайнятості на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва, ухваленого 29 березня 2018 року суддею Осауловим А.А., в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, повний текст рішення виготовлено 17 квітня 2018 року, у справі за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів,-

Справа №761/22913/17-ц № апеляційногопровадження:22-ц-796/4802/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Осаулов А.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся Київський міський центр зайнятості з позовом до ОСОБА_3, у якому просив суд стягнути на свою користь з відповідача кошти незаконно отриманої допомоги в розмірі - 8284 гривні 71 копійку.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована з 17 жовтня 2007 року у позивача як безробітна та звернулась до нього із заявою про виплату допомоги по безробіттю та сама зазначила про відсутність у неї інших доходів, надавши свідоцтво про виключення її з державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. У зв'язку з цим, відповідачці було призначено та виплачено допомогу по безробіттю. Між тим, під час перевірки достовірності поданих відповідачкою відомостей з'ясувалось про те, що станом на 28 березня 2008 року документи для виключення відомостей про ФОП ОСОБА_3 з Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців до відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Шевченківської райдержадміністрації не надходили. Відтак, наказом позивача від 31 березня 2008 року відповідача було знято з обліку безробітних осіб та її як безробітній було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з поданням документів, що містять неправдиві відомості з 20 березня 2008 року.

За період з 13 листопада 2007 року по 19 березня 2008 року сума зайво сплаченого матеріального забезпечення ОСОБА_3 склала - 8284 гривні 71 копійку. Відповідач обманним шляхом за рахунок коштів Фонду отримала матеріальне забезпечення в порушення вимог законодавства, будучи працевлаштована та отримавши за цей період дохід, який повинна повернути. Зважаючи на те, що відповідач добровільно вказані кошти не повернула, позивач за захистом свого порушеного права звернувся із цим позовом до суду.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року позовну заяву Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів - залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, представником Київського міського центру зайнятості Хлапоніним Д.Ю. подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповністю встановив обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п.8 ч.І Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник Київського міського центру зайнятості Хлапонін Д.Ю. підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24 жовтня 2007 року відповідач звернулась до позивача із заявою про надання статусу безробітної і виплату допомоги по безробіттю та надала при цьому необхідні документи, в тому числі надала окрему заяву про те, що вона не мала заробітку та інших передбачених законодавством доходів та не є зайнятим згідно п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» (а.с.6,7,9).

У зв'язку з цим, наказом позивача від 24 жовтня 2007 року за №7118/5598 відповідачці ОСОБА_3 було визначено статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю із поновленням її виплати за наказом №7470/6214 (а.с.10, 11).

За даними бухгалтерського обліку позивача вказані виплати позивачці були проведені з 13 листопада 2007 року в загальній сумі - 8284 гривні 71 копійку (а.с.16).

Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За частиною 4 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у ч. 2 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та абзаці третьому ч.4 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 180 календарних днів.

За умовами ч.2 ст.36 вказаного Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 статті ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Наказом Шевченківського районного центру зайнятості від 31.03.2008 року за №1654/1443 відповідачці було припинено виплату допомоги по безробіття згідно п.8 п.1 ст.31 вказаного Закону на підставі того, що нею було подано документи, що містять неправдиві відомості.

В подальшому наказом позивача від 31 березня 2008 року за №1658/1444 ОСОБА_3 було знято з обліку безробітних осіб у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю з 31 березня 2008 року, а наказом від 31 березня 2008 року за №1384 позивачем було прийнято рішення про повернення незаконно отриманих за період з 13 листопада 2007 року по 19 березня 2008 року відповідачкою коштів в сумі - 8284 гривні 71 копійку.

Листом від 01 квітня 2008 року Шевченківський РЦЗ повідомив відповідачку про необхідність добровільного повернення незаконно отриманих за вказаний період та у визначеній сумі коштів допомоги по безробіттю.

Звертаючись до суду із даним позовом за захистом свого порушеного права, позивач зазначив, що основною підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю відповідачці та стягнення вже виплаченої стали результати проведеної ним перевірки, а саме відповідь Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації від 28 березня 2008 року за №05/35-2466.

Зокрема, згідно вказаного листа зазначено, що з 26 листопада 2001 року відповідач зареєстрована як фізична особа - підприємець за даними відомостей з її реєстраційної справи. Станом на 28 березня 2008 року документи про виключення відомостей про ФОП ОСОБА_3 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також відомостей про припинення підприємницької діяльності вказаного ФОП не надходили (а.с.13).

В той же час, за наданим самим позивачем до позову свідоцтвом Шевченківської районної державної адміністрації від 23 листопада 2003 року за №23615 ОСОБА_3 виключена з державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності фізичної особи (а.с.8). У ньому ж зазначено, що державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП проведено 23 листопада 2003 року за №23615.

За умовами підпункту 8 пункту 1 ст.31 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на який як на підставу для припинення виплат посилається позивач, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Між тим, за наслідками перевірки даних про отримання доходів відповідачкою уповноваженими особами позивача було призначено допомогу по безробіттю із поновленням її виплати за наказом №7470/6214 від 13 листопада 2007 року (а.с.11).

Отже, подані відповідачкою відомості та перевірені з інших джерел дані щодо її доходів до часу проведення виплат були визнані позивачем достовірними.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09.10.1979 року у справі «Артіко проти Італії» (пункт 35) визначає, що Конвеція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

При зверненні до суду та в судовому засіданні представником позивача не було зазначено про те, які ж саме документи, які подані відповідачкою, містять неправдиві відомості, остання подала чи не подала, але мала б подати, що не були враховані при прийнятті рішення про припинення виплати та стягнення вже виплачених коштів за цим позовом.

Крім того, за наявним свідоцтвом про виключення відповідача з реєстру фізичних осіб підприємців від 2003 року, підстав для стягнення суми виплаченого забезпечення по безробіттю за умовами ч.3 ст.36 Закону не вбачається, оскільки жодних доказів умисного невиконання відповідачкою своїх обов'язків чи зловживань у цьому позові доведено позивачем не було.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ХлапонінаДмитра Юрійовича, який діє на підставі довіреності в інтересах Київського міського центру зайнятості - залишити без задоволення.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І.Шкоріна