Рішення № 75422435, 16.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2018 року м. Рівне №817/1167/18Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

третьої особи позивача 1: представник не прибув,

третьої особи позивача 2: представник не прибув,

відповідача (в режимі відеоконференції): Кукліна А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 доДержавного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Кукліної Альбіни Олександрівни визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1В.) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Кукліної Альбіни Олександрівни (далі - відповідач, державний реєстратор) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.10.2017 №37428704, на підставі якого проведено державну реєстрацію обтяження, а саме накладено арешт на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, та на підставі якого внесено запис про обтяження №22683485 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого накладено арешт на квартиру, що належить позивачу та третім особам на праві приватної власності. Зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач приймав оскаржуване рішення про обтяження на підставі ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 04.09.2017 по справі №522/16038/17, однак жодної справи щодо належного їй нерухомого майна у провадженні судів України на той час не перебувало, по справі №522/16038/17 позивачка та інші співвласники сторонами не були. Вищевказана ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 04.09.2017, на підставі якої відповідач приймав оскаржуване рішення, має зовсім інший зміст ніж та, яка наявна в матеріалах судової справи №522/16038/17. Наголошує, що в ухвалі, поданій заявником відповідачу для проведення державної реєстрації обтяження змінено склад сторін учасників справи та адреси квартир, до яких застосовано заходи забезпечення позову та накладено обтяження. Тому вважає, що спірне рішення відповідача було прийнято з порушенням вимог п.3 ст.2, ч.3 ст.10, п.1 ч.2 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки документи були подані неналежною особою, який не є стороною у цивільній справі №522/16038/17, а відповідачем при прийнятті рішення не були перевірені надані заявником документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій. За таких обставин, просить задовольнити позов у повному обсязі, скасувавши оскаржуване рішення відповідача.

Ухвалою суду від 02.05.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

30.05.2018 за вх.№9760/18 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що під час звернення до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: арешт нерухомого майна квартири АДРЕСА_2, заявником було надано всі належні документи, зокрема належним чином завірену копію ухвали Приморського районного суду м. Одеси про забезпечення позову від 04.09.2017 по справі №522/16038/17. На підставі поданих документів, керуючись вимогами Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 №1127 та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідач встановив відповідність повноважень заявника, перевірив надані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, відповідач дійшов висновку про відсутність законних підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також відсутність підстав для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Наголошує, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник. В наданій заявником ухвалі Приморського районного суду м. Одеси у вступній та описових частинах ухвали позивачем зазначено ОСОБА_5, а відповідачем - ОСОБА_6, ОСОБА_3. В резолютивній частині вищезазначеної ухвали суд ухвалив: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3. Враховуючи, що державним реєстратором, в межах наданих йому повноважень, було перевірено наявність поданої заявником ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка на думку відповідача, повністю відповідала документарній інформації та реквізитам ухвали суду, розміщеної в такому реєстрі, то позовні вимоги позивача є безпідставними. Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача в судове засідання не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином. Відповідно до приписів ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України їхня неявка не є перешкодою для розгляду справи.

В судових засіданнях відповідач проти задоволення позову заперечив у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що в адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі, з огляду на таке.

На підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 15.03.2018 №117157092, а також копії свідоцтва про право власності на житло від 26.02.1999, судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності належить квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1181992756101, розташована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.12-14,17).

З матеріалів реєстраційної справи №1181992756101 на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_11 судом встановлено наступне (а.с.45-66).

05.10.2018 до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради звернувся громадянин України ОСОБА_5 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права) реєстраційний №24500761, а саме: арешт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_6. До вищевказаної заяви надано оригінал квитанції про сплату адміністративного збору та копію ухвали про забезпечення позову Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/16038/17 від 04.09.2017.

Відповідно до змісту вказаної ухвали, наявної в матеріалах реєстраційної справи, у її вступній та описових частинах позивачем зазначено ОСОБА_5, а відповідачем - ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, а в резолютивні й частині вищезазначеної ухвали суд, зокрема, ухвалив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3.

Карткою прийому заяви 399384237 підтверджується її отримання Юридичним департаментом Одеської міської ради та реєстрація у базі даних про реєстрацію заяв і запитів державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.10.2017 за реєстраційним №24500761.

Відповідно до відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав, ідентифікатор пошуку: 99445751, дата, час пошуку: 05.10.2017,16:06:51, сформованих відповідачем, заяву про державну реєстрацію обтяження за реєстраційним №24500761 зареєстровано 05.10.2017, 11:48:54 Юридичним департаментом Одеської міської ради, Одеська область.

Згідно з роздруківки пошукової сторінки Єдиного державного реєстру судових рішень від 05.10.2017, долученої відповідачем до матеріалів справи, в даному реєстрі містяться відомості щодо наявності ухвали про забезпечення позову Приморського районного суду м.Одеси №68600255 від 04.09.2018 у справі №522/16038/17. Відомостей щодо набрання ухвалою законної сили в реєстрі не зазначено (а.с.84).

05.10.2017 державним реєстратором юридичного департаменту Одеської міської ради Кукліною Альбіною Олександрівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.10.2017 №37428704, на підставі якого проведено державну реєстрацію обтяження, а саме накладено арешт на вищезазначений об'єкт нерухомості.

Тобто підставою виникнення обтяження, а саме: накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_11, стала ухвала про забезпечення позову Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/16038/17 від 04.09.2017.

Дана обставина, зокрема, підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 15.03.2018 №117157092 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 05.10.2017, індексний номер витягу: 99452240 (а.с.12-14, 65).

Не погоджуючись з зазначеним вище рішенням державного реєстратора про реєстрацію обтяження, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справ та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Таким чином, предметом доказування у межах вказаного адміністративно-правового спору є виключно обставини, які підтверджують заявлені вимоги позивача чи заперечення відповідача, або мають інше значення для розгляду справи.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону №1952, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону №1952, реєстраційна дія - це державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1952 у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 10 Закону №1952 державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст.11 Закону №1952 передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

За приписами ч.1, 2 ст.12 Закону №1952 державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною 1 ст.19 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.20 Закону №1952 заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Статтею 22 Закону №1952 визначені вимоги до документів, що подаються до державної реєстрації. Зокрема даною нормою встановлено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

За приписами ч. 1 ст. 23 Закону №1952від 01.07.2004, розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

У той же час, відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

При цьому, в силу п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону №1952 державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок, в редакцій станом на час прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до абз. 1 п. 6 Порядку, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до п.8 Порядку під час формування та реєстрації заяви у базі даних заяв державний реєстратор, уповноважена особа встановлює особу заявника на підставі передбаченого Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документа, що посвідчує таку особу.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" від 06.10.2016 №1666-VIII (далі - Закон №1666) були внесені зміни до Закону № 1952 та інших підзаконних актів, які набули чинності 02.11.2016, та яким доповненого розділ V Закону № 1952-IV статтею 31-1, якою визначено особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів.

Згідно з ч.1 ст. 31-1 Закону №1952 реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Пунктом 1 частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1666-VIII встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Системний аналіз наведених положень дає підстави стверджувати, що державний реєстратор зобов'язаний при отриманні судового рішення перевірити наявність такого рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень та відповідності його за документарною інформацією та реквізитами, а разі відсутності надіслати запит на адресу суду для підтвердження наявності такого рішення.

При цьому чинним законодавством не визначено повноважень державного реєстратора вчиняти інших дій для перевірки судового рішення.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, підставою для прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.10.2017 №37428704 слугувала ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 04.09.2017 по справі №522/16038/17.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05.10.2017 відповідачем було отримано від заявника - ОСОБА_5 копію ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 04.09.2017 по справі №522/16038/17, належним чином завірену печаткою даного суду та підписом судді.

Відповідно до змісту вказаної ухвали, у її вступній та описових частинах позивачем зазначено ОСОБА_5, а відповідачами - ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, а в резолютивні й частині вищезазначеної ухвали суд, зокрема, ухвалив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3. Також в даній ухвалі зазначено, що виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень (а.с.53-54).

Крім того, як встановлено судом, під час розгляду заяви про державну реєстрацію обтяження відповідачем було перевірено наявність поданої заявником ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному порталі судової влади України за посиланням: http://www/reyestr.court/gov/ua/Review/68600255 (а.с.85-86).

Відповідно до п.19 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 №740, адміністратор Реєстру перед оприлюдненням тексту судового рішення для загального доступу опрацьовує в порядку черговості надходження текст електронної копії судового рішення з метою запобігання ідентифікації фізичної особи і розголошенню відомостей, що не можуть бути відкриті для загального доступу.

Таким чином, надана заявником ухвала Приморського районного суду м.Одеси про забезпечення позову від 04.09.2017 повністю відповідала документарній інформації та реквізитам ухвалі суду, яка розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Кодифіковані відомості, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, державним реєстратором не могли бути перевірені за відсутності у нього повного доступу до в Єдиного державного реєстру судових рішень.

Обов'язок державного реєстратора вчиняти дії для встановлення автентичності наданих заявником документів у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відсутній.

Тому, на переконання суду, дії Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Кукліної Альбіни Олександрівни як суб'єкта державної реєстрації при реєстрації за ухвалою Приморського районного суду м.Одеси відповідали вимогам чинного законодавства України і твердження позивача щодо нездійснення державним реєстратором перевірки наявності ухвали суду у відповідному реєстрі не приймаються.

Водночас, на обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що така ухвала про забезпечення позову не містить інформації щодо неї та третіх осіб, а також квартири, що їм належить та долучає як доказ копію ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 04.09.2017 в справі №522/16038/17 (а.с.16).

Відповідно до змісту наданої позивачем ухвали, у її вступній та описових частинах позивачем зазначено ОСОБА_7, а відповідачами - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а в резолютивні й частині вищезазначеної ухвали суд, зокрема, ухвалив накласти арешт на:

- квартиру АДРЕСА_7;

- квартиру АДРЕСА_8;

- квартиру АДРЕСА_9;

- квартиру АДРЕСА_9;

- квартиру АДРЕСА_10;

- квартиру АДРЕСА_10.

З метою з'ясування фактичних обставин справи та отримання достатніх доказів, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 у Приморського районного суду м.Одеси було витребувано належним чином засвідчену копію ухвали про забезпечення позову від 04.09.2017 в справі №522/16038/17.

На виконання такої ухвали Приморським районним судом м.Одеси надіслано належним чином засвідчену копію ухвали про забезпечення позову від 04.09.2017 в справі №522/16038/17 (а.с.68).

Відповідно до змісту наданої Приморським районним судом м.Одеси ухвали, у її вступній та описових частинах позивачем зазначено ОСОБА_7, а відповідачами - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а в резолютивні й частині вищезазначеної ухвали суд, зокрема, ухвалив накласти арешт на:

- квартиру АДРЕСА_7;

- квартиру АДРЕСА_8;

- квартиру АДРЕСА_9;

- квартиру АДРЕСА_9;

- квартиру АДРЕСА_10;

- квартиру АДРЕСА_10.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказане у сукупності свідчить про відсутність у поданої для державної реєстрації ухвали про забезпечення позову від 04.09.2017 в справі №522/16038/17 статусу документа, достатнього для державної реєстрації обтяжень, у силу положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки наявними у матеріалах справи спростовано факт автентичності та достовірності такого документа. Іншого особами, які беруть участь у справі не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

Згідно з приписами частини 2 ст. 6, частин 1, 2 ст.7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно суд вважає, що адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Метою зазначених положень Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, в тому числі, юридичними особами.

За таких обставин суд вважає, що для відновлення прав, свобод та інтересів позивача щодо користування його майном, рішення Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Кукліної Альбіни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.10.2017 №37428704 слід скасувати як протиправне, задовольнивши позов у повному обсязі.

За приписами статті 139 КАС України на користь позивача стягуються судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться у матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_11,33023, ідентифікаційний НОМЕР_1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 (33023, АДРЕСА_1; ідентифікаційний НОМЕР_2) та ОСОБА_4 (33023, АДРЕСА_1; ідентифікаційний №3371407880) до Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Кукліної Альбіни Олександрівни (АДРЕСА_12,65004, код ЄДРПОУ 26302537) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Кукліної Альбіни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.10.2017 №37428704, на підставі якого проведено державну реєстрацію обтяження, а саме накладено арешт на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, та на підставі якого внесено запис про обтяження №22683485 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Одеської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 липня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.