Рішення № 75422010, 17.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1569/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Чубак Н.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Універсал банк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Універсал банк» (далі - третя особа, ПАТ «Універсал банк») про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0323681307 та № 0323711307 від 15.12.2017.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не було досліджено суму прощеного боргу, оскільки відповідач не з'ясував чи немає в сумі прощеного боргу відсотків та пені, що не є об'єктом оподаткування. Позивач вказує, що прощена банком сума боргу становить 15 970,46 доларів США, втім ні банк, ні відповідач не вказали, яка сума відсотків входить до прощеного боргу. Зазначає, що відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України із суми прощеної (анульованої) заборгованості за кредитним договором, доходом може вважатися лише та сума, яка фактично була надана банком у вигляді кредиту, тобто тіло кредиту, а відсотки, які нараховані банком відповідно до умов договору, не можуть вважатися доходом платника податків, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Також позивач стверджує, що сплачена сума кредиту (понад 100 000 доларів США) перевищує взятий кредит (60 000 доларів США), тому на думку позивача він не отримав жодного додаткового блага, оскільки не було приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Окрім того, позивач зазначив, що його не було повідомлено про необхідність сплати податку з прощеного боргу та відображення його в податковій декларації, оскільки ні в укладених угодах з ПАТ «Універсал банк» про припинення зобов'язань, ні в акті від 07.05.2015 немає жодної вказівки про необхідність боржнику сплатити податок з доходів фізичних осіб та військового збору з суми прощеного (анульованого) боргу та відобразити таку інформацію у річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Додатково позивач вказує, що відповідач всупереч вимог п.п. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України не вказує чи надав банк відомості щодо включення суми анульованого боргу позивача до податкового розрахунку суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь позивача, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощенно). З огляду на викладене, позивач вважає, що висновки викладенні в акті перевірки є помилковим, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та прийнятими відповідно до діючого податкового законодавства України. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заперечення відповідача викладенні у відзиві на позов, в якому відповідач вказує, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. Зокрема, за наслідками перевірки встановлено, що позивачем у 2015 році отримано дохід у сумі 335786,95 грн. за ознакою доходу "126" - додаткове благо, без визначення суми утриманого податку, джерело отримання - ПАТ «Універсал Банк». Вказує, що між ПАТ «Універсал Банк» та позивачем було укладено угоду від 27.05.2014 про припинення зобов'язань за Договором від 26.11.2007 №7-1/217 К. Так, згідно вказаної угоди ПАТ «Універсал Банк» було прощенно позивачу борг у сумі 15970,46 дол. США, що у еквіваленті за валютним курсом НБУ на день нарахування становить 335786,95 грн. та повідомлено позивача щодо отримання вказаного доходу та обов'язку самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації. Проте, позивачем дохід отриманий від ПАТ «Універсал Банк» у сумі 335786,95 грн. не задекларовано, у зв'язку з чим відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Враховуючи наведене, на переконання відповідача, доводи позивача викладені в позовній заяві не спростовують зафіксовані порушення в акті перевірки та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року було прийнято до провадження позовну заяву ОСОБА_3 та відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

17 травня 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було задоволено клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів та обов'язано приватне акціонерне товариство «Універсал банк» (04114, м. Київ вул. Автозаводська 54/19) надати суду належним чином завірені копії документів, а саме: кредитний договір № 7-1/217К-07; інформацію про загальну суму сплаченого кредиту; довідку по сумі прощеного кредиту (наявність в ній суми відсотків); інформацію щодо включення ПАТ «Універсал банком» суми анульованого боргу позивача до податкового розрахунку суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь позивача, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).

У судовому засіданні 21 червня 2018 року судом закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

26 червня 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про розгляд справи № 813/1569/18 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року було відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 26 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Універсал банк» було укладено договір кредиту № 7/1/217К-07 на суму 57459, 00 доларів США, процентна ставка становить 12, 0%. Після підписання договору строки кредитування та відсоткові ставки змінювались.

28 серпня 2013 року між ОСОБА_3 (Позичальник) та ПАТ «Універсал банк» (Кредитор) було укладено угоду про припинення зобов'язань за договором № 7/1/217К-07 від 26.11.2007, відповідно до якої було встановлено, що станом на 28.08.2013 загальний розмір заборгованості Позичальника (без врахування суми неустойки: штрафу та пені) перед Кредитором за вищевказаним Основним договором становить 32 025,46 доларів (тридцять дві тисячі двадцять п'ять доларів, 46 центів).

Відповідно до пункту 2 вказаної угоди підписанням цієї Угоди Сторони погодили можливість припинення зобов'язань Позичальника за Основним договором, за умови повного виконання всіх нижче вказаних зобов'язань Позичальника.

Згідно з п.п. 2.1 зазначеної угоди Позичальник зобов'язаний в період з 28.08.2013 по 28.07.2015 включно сплатити Кредитору грошову суму в розмірі 16012,73 дол. США (Шістнадцять тисяч дванадцять доларів США 73 центи ) в порядку встановленим цією угодою.

27 травня 2014 року між ОСОБА_3 (Позичальник) та ПАТ «Універсал банк» (Кредитор) було укладено угоду про припинення зобов'язань за договором № 7/1/217К-07 від 26.11.2007 (прощення боргу з відстрочкою сплати платежів за графіком), відповідно до якої було встановлено, що станом на 27.05.2014 загальний розмір заборгованості Позичальника (без врахування суми неустойки: штрафу та пені) перед Кредитором за вищевказаним Основним договором становить 25970, 46 доларів (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят доларів, 46 центів).

Відповідно до пункту 2 вказаної угоди підписанням цієї Угоди Сторони погодили можливість припинення зобов'язань Позичальника за Основним договором, за умови повного виконання всіх нижче вказаних зобов'язань Позичальника.

Згідно п.п. 2.1 зазначеної угоди Позичальник зобов'язаний в період з 27.05.2014 по 27.08.2015 включно сплатити Кредитору грошову суму в розмірі 10000, 00 дол. США (десять тисяч доларів, 00 центів) в порядку встановленим цією угодою.

7 травня 2015 року складено акт про припинення зобов'язань за договором № 7/1/217К-07 від 26.11.2007, відповідно до якого у зв'язку з виконанням Позичальником умов пункту 2.1. Угоди про припинення зобов'язань від 27 травня 2014 року за Договором № 7-1/217К від 26.11.2007, з моменту підписання Сторонами цього Акта заборгованість Позичальника перед Кредитором в сумі 15 970,46 дол. США вважається погашеною повністю шляхом прошення Кредитором такої заборгованості Позичальнику (на підставі статті 605 Цивільного кодексу України - «прощення боргу»), а Позичальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за Основним договором в повному обсязі.

10 серпня 2016 року ПАТ „Універсал Банк" „Кредитор" скерував на адресу відповідача лист № 2890, відповідно до якого протягом 2015 року прощенно заборгованість позичальникам, а саме ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) в сумі 335786,95 грн.

ПАТ „Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352) у II кв. 2015 року відобразив в „Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" (форма 1ДФ) за ознакою доходу "126" (додаткове благо) на загальну суму 335 786,95 грн.

ГУ ДФС у Львівській області скерувало на адресу позивача повідомлення № 599 від 25 жовтня 2017 року про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

15 жовтня 2017 року позивач скерував на адресу відповідача письмові пояснення, в яких просив податковий орган врахувати позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 06 червня 2017 року у справі № К/800/30323/16, в якій суд зазначив, що основною ознакою доходу платника податку є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником такої суми.

25 жовтня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області прийнято наказ № 4993 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 тривалістю 5 робочих днів з 09.11.2017.

У період з 09.11.2017 по 15.11.2017 ГУ ДФС у Львівській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт № 2061/13-07/НОМЕР_3.

Згідно з актом перевірки, відповідачем встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_3 податкового законодавства, зокрема:

- абз. «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України та донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 66 548,39 грн;

- п. «в» п. 176.1 ст. 176, п. 177.11 ст. 177 Податкового Кодексу України та встановлено перекручення даних у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;

- пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.5, пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Закону України від 28.12.2014 №71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" в результаті чого донараховано військового збору за 2015 рік на загальну суму 5 036, 80 грн.

30 листопада 2017 року ОСОБА_3 скерував на адресу ГУ ДФС у Львівській області заперечення на акт перевірки № 2061/13-07/НОМЕР_3 від 21.11.2017.

13 грудня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області скерувало на адресу позивача відповідь на заперечення від 30.11.2017 викладену у листі № 24215/10/13-01-13-07, в якій зазначило, що за результатами розгляду заперечення прийнято рішення про правомірність та достатню обґрунтованість висновків акту перевірки № 2061/13-07/НОМЕР_3 від 21.11.2017 як такого, що не підлягає скасуванню.

Вказані в акті порушення ґрунтуються на висновках податкового органу, що позивач всупереч податковому законодавству не задекларував у 2015 році доходи у вигляді додаткового блага та не сплатив податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від отриманого додаткового блага у розмірі 335786, 95 грн, що призвело до нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 83185, 48 грн (66548, 39 грн основний платіж та 16637, 10 грн штрафна санкція) та військового збору у сумі 6296, 00 грн (5036, 80 грн. основний платіж та 1259, 20 грн штрафна санкція).

До такого висновку податковий орган дійшов на підставі відомостей ЦБД про суми виплачених доходів позивачу від ПАТ „Універсал Банк" за 2015 рік в розмірі 335786, 95 грн (дохід за ознакою " 126-додаткове благо"). В свою чергу, позивач подав декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, але не задекларував в розділі "інші доходи" суму отриманого доходу. Також, податковий орган дійшов до висновку про заниження військового збору на суму 5036, 80 грн.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта перевірки, відповідачем 15 грудня 2018 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 003236813307 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування, на 66548, 39 грн та застосовано штрафні санкції на суму 16637, 00 грн.

- № 0323711307 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати військового збору на 5036, 80 грн та застосовано штрафні санкції на суму 1259, 20 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався такими нормами законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.

Також, суд наголошує, що в рамках даної справи відсутній спір щодо числового значення нарахованого ПДФО, тому вважає за необхідне надати правову оцінку обставинам наявності/відсутності підстав вважати суму прощеної заборгованості додатковим благом.

Суд, оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 6 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Універсал банк» було укладено договір кредиту № 7/1/217К-07 на суму 57459, 00 доларів США.

В подальшому, 28 серпня 2013 року між ОСОБА_3 (Позичальник) та ПАТ «Універсал банк» (Кредитор) було укладено угоду про припинення зобов'язань за договором № 7/1/217К-07 від 26.11.2007, згідно п.п. 2.1 якої Позичальник зобов'язаний в період з 28.08.2013 по 28.07.2015 включно сплатити Кредитору грошову суму в розмірі 16012,73 дол. США (Шістнадцять тисяч дванадцять доларів США 73 центи ) в порядку встановленим цією угодою.

27 травня 2014 року між ОСОБА_3 (Позичальник) та ПАТ «Універсал банк» (Кредитор) було укладено ще одну угоду про припинення зобов'язань за договором № 7/1/217К-07 від 26.11.2007 (прощення боргу з відстрочкою сплати платежів за графіком), згідно п.п. 2.1 якої Позичальник зобов'язаний в період з 27.05.2014 по 27.08.2015 включно сплатити Кредитору грошову суму в розмірі 10000, 00 дол. США (десять тисяч доларів, 00 центів) в порядку встановленим цією угодою.

Пунктом 2 зазначених умов визначено, що підписанням таких угод, Сторони погодили можливість припинення зобов'язань Позичальника за Основним договором за умов повного виконання всіх зазначених в таких угодах зобов'язань.

У пункті 3 вказаних умов зазначено, що прощення боргу вважається таким, що відбулось, лише після фактичного виконання Позичальником умов, передбачених пунктами 2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4. таких Угод, та з моменту підписання вищевказаного Акту обома Стонами заборгованість Позичальника за Основним договором у сумі, зазначеній в такому Акті, вважається погашеною шляхом прошення Кредитором такої заборгованості Позичальнику (на підставі статті 605 Цивільного кодексу України - «прощення боргу»), та Позичальник вважається таким, що виконав в повному обсязі свої в'язання за Основним договором.

7 травня 2015 року ОСОБА_3 (Позичальник) та ПАТ «Універсал банк» було складено та підписано акт про припинення зобов'язань за договором № 7/1/217К-07 від 26.11.2007, відповідно до якого у зв'язку з виконанням Позичальником умов пункту 2.1. Угоди про припинення зобов'язань від 27 травня 2014 року за Договором № 7-1/217К від 26.11.2007, з моменту підписання Сторонами цього Акта заборгованість Позичальника перед Кредитором в сумі 15 970,46 дол. США вважається погашеною повністю шляхом прошення Кредитором такої заборгованості Позичальнику (на підставі статті 605 Цивільного кодексу України - «прощення боргу»), а Позичальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за Основним договором в повному обсязі.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.2 та 164.1.3. Податкового кодексу України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

У відповідності до абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відтак, обов'язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від анульованого (прощеного) боргу, згідно абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, виникає за наступних обов'язкових умов: повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що було виконано банком); включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного).

Як вже зазначалось, 7 травня 2015 року ОСОБА_3 (Позичальник) та ПАТ «Універсал банк» було складено та підписано акт про припинення зобов'язань за договором № 7/1/217К-07 від 26.11.2007, підписанням цього акту Позивач підтвердив, що йому відомо про суму прощеного боргу.

ПАТ „Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352) у II кв. 2015 року відобразив в „Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" (форма 1ДФ) за ознакою доходу "126" (додаткове благо) на загальну суму 335 786,95 грн.

Так, згідно абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Як встановив суд, кредитором - ПАТ „Універсал Банк" було виконано в повному обсязі свої зобов'язання відповідно до вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, зокрема повідомлено платника податку - боржника - ОСОБА_3 про прощення (анулювання) боргу шляхом укладення та підписання акту від 07.05.2015 та у II кв. 2015 року було включено суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Наведені обставини свідчать про належне повідомлення ПАТ „Універсал Банк" ОСОБА_3 про прощення (анулювання) боргу у порядку визначеному законом.

В той же час, згідно абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Проте, як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_3 всупереч податковому законодавству не задекларував у 2015 році доходи у вигляді додаткового блага та не сплатив податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від отриманого додаткового блага у розмірі 335786, 95 грн.

Водночас, суд звертає увагу, що критично оцінює доводи позивача, що його не було належним чином повідомлено про прощення боргу, оскільки ні в додаткових угодах, ні в акті про припинення зобов'язань не вказано про обов'язок позивача самостійно сплатити податок з таких доходів, з наступних підстав.

Як вже зазначалося судом, обов'язком Кредитора є лише повідомлення платника податку - боржника про прощення боргу, а не роз'яснення платнику податку - боржнику його обов'язку щодо сплати податків та зборів.

Так, згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Конституцією України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67 Конституції України).

Згідно з абзацу 2 статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Вказані обставини свідчать саме про недодержання позивачем податкового законодавства, а не Кредитора.

Окрім того, суд наголошує, що позивач підписавши акт про припинення зобов'язань від 07.05.2015 підтвердив факт повідомлення його про прощення такого боргу, а відтак зазначенні доводи суд не приймає до уваги.

Враховуючи те, що Банком дотримано вимог п. 164.2.17 в частині повідомлення кредитором боржника про прощення боргу, а відтак, з урахуванням вимог пп. 164.2.17 Податкового кодексу України, сума в розмірі 335786, 95 грн підлягала включенню до оподатковуваного доходу платника податку, внаслідок чого нарахування позивачу суми податку на доходи фізичних осіб є цілком правомірним.

Посилання позивача на те, що додатковим благом є виключно неповернута сума тіла кредиту (без відсотків, пені), оскільки відповідно до абзацу «д» пп.164.2.17 ПК України мова йде про «основну суму боргу», проте ні банк, ні відповідач не вказали, яка сума відсотків входить до прощеного боргу, з яких сум вона складається (яка сума тіла кредиту, яка сума відсотків), судом відхиляються, оскільки суду представлені належні докази, які свідчать про прощення саме тіла кредиту, тобто основної суми боргу.

Так, згідно довідки ПАТ „Універсал Банк" від 07.06.2018 № 4799 наданої на вимогу суду, за період з 26.11.2007 по 07.05.2015 сума сплачених кошів в рахунок кредитної заборгованості складає 48 715,60 доларів США, з яких погашено:

- тіло кредиту - 41 488,54 доларів;

- відсотки (в т.ч. нараховані на прострочене тіло кредиту) - 7 227,06 доларів США.

Залишок кредитної заборгованості було прощено згідно Акту про припинення зобов'язань від 07.05.2015 в сумі 15 970,46 доларів США, гривневий еквівалент по курсу НБУ на дату проведення 335 786,95 гривень, з яких:

- сума прощення тіла кредиту 15 970,46 доларів США;

- сума прощення відсотків - 0,00 дол. США.

Посилання позивача на те, що прощена сума боргу не є додатковим благом, адже в такому випадку позивач фактично не отримував доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, судом відхиляються, як такі, що суперечать зазначеним вище положенням абзацу «д» пп.164.2.17 ПК України.

Щодо посилання позивача на те, що курс гривні по відношенню до долара США в період з 2008 по 2014 (період погашення позивачем кредиту) суттєво змінився (з 5,05 грн за 1 дол. США до 16, 00 грн та 27, 00 грн за 1 дол. США) внаслідок інфляції, судом відхиляються, адже норми профільного кодифікованого закону у сфері оподаткування, не ставлять в залежність обов'язок особи сплатити ПДФО від суми прощенного боргу (отриманого додаткового блага) від інфляційних коливань.

До того ж, підписуючи Додаткові угоди, позивач самостійно висловив згоду на виконання їх умов, з урахуванням курсу долара США по відношенню до гривні, станом на дату підписання таких угод.

Окрім того, Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відтак, за встановлених обставин отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага, дає підстави дійти висновку, що податковим органом правомірно визначено позивачу грошове зобов'язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).

Аналогічного змісту позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.06.2018 у справі №804/4182/17, в які зазначено, що як встановлено в ході розгляду справи, кредитором було повідомлено позивача про прощення (анулювання) боргу шляхом підписання відповідної угоди про припинення зобов'язань, тобто дотримано умови, з якими положення підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України пов'язують обов'язок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу.

Окрім того, як було зазначено Верховним судом у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 26/6380/15, що позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Вектор Плюс» анульовано суму кредитного зобов'язання, у тому числі заборгованість по кредиту - 577 523,30 грн. та по відсоткам - 644 457,98 грн. Таким чином, анульована позивачу сума тіла кредиту повинна бути включена позивачем до доходу, отриманого платником податку, як додаткове благо (в силу абз. «д» пп.164.2.17 пп.164.2 ст.164 Податкового кодексу України), а отже і до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (в силу пп. 164.2 Податкового кодексу України). Анульовані суми неустойки та відсотків в якості плати за кредит до доходу платника податків, що підлягає оподаткуванню, не включаються.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу, що до складу прощеного боргу позивача у розмірі 15 970,46 доларів США входила сума прощення тіла кредиту у розмірі 15 970,46 доларів США, сума прощення відсотків складала 0,00 дол. США.

Вказані обставини, свідчать, що сума прощеного боргу у розмірі 15 970,46 доларів США, що у еквіваленті за валютним курсом НБУ на день нарахування становить 335786,95 грн. повинна бути включена позивачем до доходу, отриманого платником податку, як додаткове благо (в силу абз. «д» пп.164.2.17 пп.164.2 ст.164 Податкового кодексу України), а отже і до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (в силу пп. 164.2 Податкового кодексу України).

Що стосується наявної в матеріалах справи судової практики Верховного суду, наданої позивачем на підтвердження позовних вимог, то така підтверджує обов'язок позивача щодо включення суми прощеного боргу у розмірі 335786,95 грн. до доходу, отриманого платником податку, як додаткове благо.

Так, у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 8094380/15 ( провадження № К/9901/1690/17) зазначено, що Верховний суд вважає, що оподаткованим доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатися лише з сум, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування процентів.

Такого ж змісту позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 802/142/17-а (провадження № К/9901/35810/18.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень діяв з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права.

З огляду на викладене, з врахування позиції Верховного суд, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 5 статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2018.

Суддя Р.М. Брильовський