Рішення № 75420335, 18.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року ЛуцькСправа № 167/592/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюк А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинський області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в Рожищенський районний суд Волинської області з позовом до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинський області (далі - Рожищенське ОУПФ Волинської області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до положень частини другої статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ) та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, відповідно до вимог частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років за період в межах визначеного Законом строку позовної давності та здійснювати нарахування та виплату вказаних доплат у подальшому.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та отримує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) та статті 55 Закону №796-ХІІ. 30 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача із вимогою провести перерахунок призначеної пенсії у відповідності до статті 56 Закону №796-ХІІ. Проте, листом від 10 квітня 2017 року Рожищенське ОУПФ Волинської області повідомило ОСОБА_1, що пенсія за віком йому призначена на підставі заяви від 07 листопада 2007 року відповідно до Закону №1058-ІV, із зниженням пенсійного віку згідно із статтею 55 Закону №796-ХІІ . Позивач зазначає, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений частиною другою статті 56 Закону №796-ХІІ, а тому вважає дії суб'єкта владних повноважень щодо відмови у перерахунку пенсії та її виплаті відповідно до вимог частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ протиправними.

Постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 08 серпня 2017 року в справі №168/592/17, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано дії Рожищенського ОУПФ Волинської області щодо відмови в перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 зі збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ - протиправними, зобов'язано Рожищенське ОУПФ Волинської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років, за період в межах визначеного Законом строку позовної давності, а саме з 30 березня 2017 року, в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 08 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року справу прийнято до провадження та на підставі частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті справи є позов та відзив.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 05 липня 2018 року №1525/06-21 відповідач позов не визнав, зазначає, що 30 січня 2018 року Рожищенське ОУПФ Волинської області, на виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у даній справі, видало розпорядження №137344 згідно із яким проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 по двохскладовому варіанту, в результаті чого розмір пенсії, який був призначений і виплачувався до перерахунку став меншим. Відповідно до пункту 4 Розділу XV Прикінцеві та перехідні положення Закону №1058-ІV у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Таким чином, відповідач вважає, що немає підстав для збільшення розміру пенсії ОСОБА_1, враховуючи його участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, так як підвищити розмір пенсії на підставі Закону №796-ХІІ неможливо. Просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2) та з 7 листопада 2007 року отримує пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Станом по 02 січня 2012 року загальний страховий стаж позивача становив 35 років 7 місяців 23 дні.

30 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Рожищенського ОУПФ Волинської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до положень частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ.

Рожищенське ОУПФ Волинської області листом від 10 квітня 2017 року №2481/02-10-21 повідомило позивача про відмову у перерахунку пенсії.

Вважаючи вказану відмову необґрунтованою та протиправною, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, частиною другою статті 27 якого встановлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-ІV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Вказані положення закріплені частиною другою статті 27 та абзацом другим пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV, в редакції чинній на час звернення позивача щодо перерахунку пенсії у 2017 році.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Таким чином, законодавцем надано право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним законом - Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або спеціальним - Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-XII, в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Порядок перерахунку пенсій Законом №796-XII не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до абзацу першого, другого частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Абзац перший частини статті 28 Закону №1058-IV викладено в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, а до 01 жовтня 2011 року мінімальний страховий стаж для чоловіків згідно із абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV становив 25 років.

Разом з тим, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

При цьому, починаючи з 01 січня 2004 року, з впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі Закону №796-ХІІ без врахування положень Закону №1058-IV є неможливим; і навпаки - застосування окремих положень Закону №1058-IV не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії Закону №796-ХІІ.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07 липня 2015 року (справа 754/12702/14-а), від 20 вересня 2016 року (справа 1601/12900/12) та Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року (справа 560/675/17 (К/9901/684/17)).

Обставини справи свідчать про те, що позивач фактично обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом №796-ХІІ, а тому, з врахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо протиправності відмови Рожищенського ОУПФ Волинської області у здійсненні перерахунку пенсії позивача, викладеній у листі від 10 квітня 2017 року №2481/02-10-21.

Водночас, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що у зв'язку зі змінами внесеними до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чергове проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 спричинить зменшення такої виплати позивачу, оскільки відповідач зобов'язаний проводити призначення та виплату пенсії особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 45 Закону №1058-ІV та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Частиною четвертою статті 45 вказаного вище Закону визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача в Рожищенське ОУПФ Волинської області із заявою про здійснення перерахунку пенсії - 30 березня 2017 року та положення частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV щодо строків проведення перерахунку призначеної пенсії, право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 01 квітня 2017 року.

Водночас, суд не приймає до уваги вимогу, заявлену позивачем в апеляційній скарзі щодо здійснення перерахунку його пенсії саме з 06 листопада 2007 року, тобто з моменту її призначення, оскільки звертаючись до суду із зазначеним позовом, вимоги про зобов'язання Рожищенське ОУПФ Волинської області здійснити перерахунок його пенсії з 06 листопада 2007 року ОСОБА_1 не заявляв.

Згідно із статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії позивача відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ є протиправними, а тому необхідно зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року, відповідно до вимог частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років.

Крім того, позов в частині здійснення нарахування та виплати вказаних доплат у подальшому не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

З самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок).

Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства свідчить про те, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Відтак, в частині здійснення нарахування та виплати доплат до пенсії у подальшому позов до задоволення не підлягає.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено повноваження суду при вирішенні справи, зокрема, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд вважає, що для ефективного захисту порушених прав позивача з урахуванням завдань адміністративного судочинства позов необхідно задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Рожищенського ОУПФ Волинський області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років,, зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років, а в задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись статтями 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинський області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинський області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років.

Зобов'язати Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинський області (45100, Волинська область, місто Рожище, вулиця Шевченка, будинок 89, код ЄДРПОУ 40378680) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 квітня 2017 року відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк