Ухвала суду № 75420318, 19.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 липня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1324/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 клопотання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору, про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про виклик свідків в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі довідки встановленого зразка - форми №6 (додаток до Постанови Кабінету Міністрів №51 від 20 січня 1997 року) та зобов'язання видати вказану довідку.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

При відкритті провадження, судом не вирішено клопотання позивача про звільнення чи відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем позивача, перебуванням на утриманні позивача трьох малолітніх дітей, наявності статусу мати одиночка, а також враховуючи діагноз позивача та необхідністю оперативного втручання лікарів.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи майновий стан позивача, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Також, одночасно з позовною заявою, позивачем подано до суду письмові клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та виклик свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Клопотання про розгляд справи розгляд справи за правилами загального позовного провадження до задоволення не підлягає, з огляду на таке.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Як передбачено частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, враховуючи, що дана справа не є справою, яка в розумінні частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, виходячи з критеріїв, визначених частиною третьою статті 257 КАС України, вважаючи, що для такої категорії справ пріоритетним є їх швидке вирішення, тому суд приходить до висновку, що розгляд вказаної справи повинен здійснюватися не за правилами загального позовного провадження, а за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, в задоволенні клопотання про виклик як свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно відмовити з таких підстав.

Так, згідно із частинами 1-2 ст.65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі; свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи; учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Відповідно до частини першої, другої статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Згідно із частиною першою статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки у клопотанні про виклик свідків представником позивача не обґрунтовано необхідність доказування обставин по даній справі саме шляхом допиту свідка, не наведено обставини, щодо яких може дати показання, тому суд дійшов висновку, що клопотання про виклик та допит свідків до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 12, 65, 166, 248, 257, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задовольнити.

Відстрочити сплату судового збору в розмірі 1 409 гривень 60 копійок до ухвалення судового рішення у справі.

В задоволенні клопотань позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока