Постанова № 75416167, 20.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1258/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Карпенко О.В., Нерушак Л.В.

секретаря Анкудінова О.І.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 14 травня 2018 року в частині відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про забезпечення доказів (постановлену в приміщенні Шполянського районного суду Черкаської області 14 травня 2018 року, повний текст якої виготовлено 17 травня 2018 року під головуванням судді Побережної Н.П.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Амальтея» до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд, -

в с т а н о в и в :

13 грудня 2017 року ПрАТ «СК «Альматея» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування.

17 квітня 2018 року до Шполянського районного суду Черкаської області надійшло клопотання ОСОБА_3, в якому він просив направити звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 460 4.6L, державний номер НОМЕР_1, складений 05 липня 2016 року оцінювачем ОСОБА_4, який працює в складі СОД ТОВ «Експертум-Аве» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг для визначення рецензента, який проведе рецензування зазначеного звіту, щодо відповідності його вимогам нормативно-правових актів.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 14 травня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про направлення звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Lexus GX 460 4.6L, державний номер НОМЕР_1, складений 05 липня 2016 року оцінювачем ОСОБА_4, який працює в складі СОД ТОВ «Експертум-Аве» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг для визначення рецензента, який проведе рецензування зазначеного звіту, щодо відповідності його вимогам нормативно-правових актів.

Вказаною ж ухвалою було відмовлено в задоволенні клопотання про заміну неналежного відповідача та закриття провадження.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення доказів, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що направлення на рецензування не є витребуванням доказів у розумінні ЦПК України, а також ЦПК України не передбачено такий порядок забезпечення доказів, як направлення експертних звітів на рецензування.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ОСОБА_3 оскаржив її в установленому порядку до суду апеляційної інстанції просивши скасувати її як в частині відмови в задоволенні клопотання про забезпечення доказів так і в частині відмови в задоволенні клопотання про заміну відповідача та закриття провадження.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 06 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 в частині оскарження ухвали районного суду про відмову в задоволенні клопотання про заміну відповідача та закриття провадження не прийнято до розгляду на підставі п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, оскільки в цій частині вона не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Тому, предметом апеляційного перегляду є ухвала суду в частині відмови в задоволенні клопотання про забезпечення доказів і суд апеляційної інстанції досліджує та перевіряє доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 лише щодо оскарження ухвали суду у вказаній частині.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що оригінал звіту про визначення вартості матеріального збитку не відповідає встановленим вимогам щодо його оформлення і на момент огляду судом не був прошитий та скріплений печаткою суб’єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертум-Аве», не містив даних про внесення даного звіту в єдину базу звітів ФДМУ, по фотографіях, які містяться в ньому не можливо ідентифікувати ТЗ та визначити наявні пошкодження, методика нарахування збитків не відповідає нормативним актам, розрахунок не містить фізичного зносу, в звіті відсутній акт огляду ТЗ, який проводиться експертом за участі всіх учасників ДТП.

Також вказав, що така форма звіту унеможливлює його рецензування судом, тому вважає, що суд повинен був направити звіт до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг для визначення рецензента, який проведе рецензування щодо відповідності його вимогам нормативно-правових актів. Ухвалу суду про відмову в задоволенні такого клопотання вважає незаконною та постановленою в порушення вимог процесуального законодавства.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору являється стягнення з відповідача матеріальної шкоди у визначеному розмірі в порядку регресу.

Розрахунок ціни позову обґрунтовується висновком про вартість майна складеного оцінювачем ОСОБА_4, що працює в складі СОД ТОВ «Експертум-Аве».

Відповідач ОСОБА_3 не будучи згідним з із вказаним висновком просив суд в порядку витребування доказів направити звіт до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг для визначення рецензента, який проведе рецензування щодо відповідності його вимогам нормативно-правових актів.

Відмовляючи в задоволенні такого клопотання, суд першої інстанції мотивував висновки тим, що направлення експертних звітів на рецензування не є витребуванням доказів у розумінні ЦПК України і суд позбавлений можливості в даному випадку задовольнити таке клопотання, оскільки існує інший встановлений порядок направлення експертних звітів на рецензування шляхом і відповідач особисто наділений правом самостійно звернутися безпосередньо до суб’єкта рецензування звіту про оцінку майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом частин першої, другої та четвертої статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, а також на вимогу інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, здійснюється рецензування звіту про оцінку майна. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону. Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку, рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Аналізуючи зазначену норму права слід дійти висновку, що в разі заперечення особи, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, така особа вправі звернутись з письмовим запитом щодо рецензування звіту про оцінку майна до осіб, які відповідно до Закону мають право здійснювати рецензування звіту.

Крім цього, даючи оцінку правильності процесуальних дій суду при вирішенні вказаного клопотання, колегія суддів враховує, що суд може витребувати докази як захід забезпечення доказів у порядку встановленому статтями 116-118 ЦПК України.

Згідно частини 2 статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов’язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Цивільно-процесуальний кодекс України не передбачає такого порядку забезпечення доказів як направлення судом експертних звітів на рецензування.

Тому, враховуючи вищевикладені обставини та приведені норми законодавства те, що нормами ЦПК України не передбачено права чи обов’язку суду на призначення рецензування звіту про оцінку майна, суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3

Крім того, суд в мотивувальній частині ухвали роз’яснив відповідачу, що він не позбавлений права звернутися з вимогою щодо рецензування звіту про оцінку майна до осіб, які мають право його здійснювати самостійно.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Черкаської області, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 14 травня 2018 року в частині відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про забезпечення доказів у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Амальтея» до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -

Повний текст постанови виготовлено 20 липня 2018 року.