Ухвала суду № 75415367, 20.07.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2936/17

номер провадження 4-с/695/10/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участю:

секретаря Оніщенко Н.В.,

представника скаржника ОСОБА_1

представника Золотоніського МР ВДВС ОСОБА_2

розглянувши матеріали скарги Військової частини А1402, в особі представника ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Черкаської області ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області в Золотоніський міськрайонного відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було направлено виконавчий лист №695/2936/17 від 11.04.2018 року про поновлення ОСОБА_4 на посаді завідувача складу взводу матеріального забезпечення військової частини А1402 Міністерства оборони України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та постановою надано скаржнику строк на виконання вказаного рішення суду протягом 10 робочих днів. Після отримання військовою частиною вказаної постанови, остання звернулася до державного виконавця із відповідною заявою про зупинення виконавчого провадження, оскільки остання рішення суду оскаржує в апеляційному порядку, окрім того звернулася до суду першої інстанції, який виніс вказане рішення із заявою про його роз’яснення, а тому, враховуючи вказане, просила державного виконавця відстрочити виконання вказаного судового рішення. Незважаючи на це, 31.05.2018 року неа адресу військової частини А1402 надійшла вимога від 21.05.2018 року про поновлення ОСОБА_4 на посаді завідувача складу взводу матеріального забезпечення роти матеріального забезпечення військової частини А1402 з вимогою виконати вказане судове рішення протягом трьох днів, а також постанова Золотоніського МР ВДВС ГТУЮ від 21.05.20018 року про накладення штрафу у розмірі 5100,0 грн. за невиконання судового рішення.

Заявник вважає такі дії державного виконавця неправомірними, та звернувся до суду із вказаною скаргою, якою просив зобов’язати державного виконавця скасувати постанову від 21.05.2018 року про накладення штрафу на військову частину за невиконання рішення суду.

Під час розгляду матеріалів справи представник скаржника ОСОБА_1 вказані вище вимоги підтримав повністю та наполягав на їх задоволенні, надав суду пояснення аналогічні поясненням, які викладені у скарзі на дії державного виконавця.

Старший державний виконавець Золотоніського МР ВДВС ГТУЮ звернулась до суду із запереченнями на скаргу, згідно з якою посилаючись на норми ЗУ «Про виконавче провадження» вважає свої дії правомірними, а скаргу такою, яка не містить достатніх підстав для її задоволення.

У судовому засіданні представник Золотоніського МР ВДВС ГТУЮ проти задоволення скарги заперечував та посилаючись на норми ст. ст. 63, 65 ЗУ Про виконавче провадження», вважав дії державного виконавця правомірними, а вказану вище скаргу безпідставною та такою, яка не підлягає до задоволення, наголосивши, що на підставі ч. 1 ст. 38 ЗК "Про виконавче провадження" зупинення виконавчого провадження по рішеннях, що підлягають до негайного виконання, неможливе.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що 10.04.2018 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області було ухвалено рішення, відповідно до якого допущено до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді та стягнення з військової частини А1402 на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в місячному розмірі.

На підставі норм ст. 430 ЦПК України, враховуючи рішення суду, останнє було звернуте до негайного виконання в частині поновлення вказаної вище особи на посаді та стягнення з військової частини А1402 на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в місячному розмірі.

23.04.2018 року було відкрито виконавче провадження №56252304 та в подальшому направлена відповідна вимога державного виконавця про відповідне виконання рішення суду, отримання яких представником скаржника не заперечувалося, а отже відповідач по справі достеменно знав про відкриття виконавчого провадження та необхідність виконання судового рішення і відповідні правові наслідки за безпідставне його невиконання.

У зв’язку із невиконанням вказаного судового рішення 21.05.2018 року державним виконавцем постановою було накладено на скаржника відповідний штраф у розмірі 5100 грн., яка також була доведена до відома скаржника, що ним в судовому засідання теж не заперечувалося.

Такі дії державного виконавця скаржником не визнаються та вважаються неправомірними, однак суд із такими висновками скаржника погодитися не може.

Так ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Нормами ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином вбачається, що відповідним рішенням суду було зобов’язано скаржника негайно поновити на роботі працівника та виплатити на користь позивача середньомісячний заробок за час вимушеного прогулу в місячному розмірі, яке підлягало саме до негайного виконання, та вимагало від заявника саме вчинення відповідних дій, які спрямовані на обов’язкове виконання рішення суду.

Виконання такої категорії рішень суду, визначеної ст. 430 ЦПК України, не може зупинятись чи перериватись апеляційним оскарженням чи поданням заяви про роз’яснення рішення суду, а подальше безпідставне зволікання в його виконанні продовжує порушувати права особи, яка має бути поновлена на посаді, неправомірність звільнення якої встановлено судовим рішенням.

За вказаних підстав суд не сприймає доводів скаржника про неможливість виконання рішення суду у зв’язку із його апеляційним оскарженням.

Нормами ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Отже, зупинення виконавчого провадження у зв’язку із апеляційним оскарженням такого рішення не передбачено нормами чинного законодавства, а тому державний виконавець правомірно продовжував вимагати від скаржника виконання судового рішення.

Згідно ст. 65 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Таким чином суд, враховуючи вказані вище норми ст. 19 Конституції України, приходить до висновку, що державним виконавцем правомірно було накладено відповідне стягнення на скаржника за невиконання відповідного судового рішення.

Отже суд, дослідивши матеріали справи переконався, що немає жодних підстав вважати дії державного виконавця у даній справі незаконними, а порушення прав боржника в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ч. 3ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України,

ст.,ст. 1, 38, 63, 65 ЗК «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Військової частини А1402, в особі представника ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Черкаської області ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя : Середа Л.В.