Рішення № 75415203, 11.07.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1481/18

номер провадження 2/695/906/18

11 липня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря Розпутньої І.Г.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа: Золотоніська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Територіальної громади в особі Золотоніської міської ради, третя особа: Золотоніська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 19 червня 2018р. замінено первісного відповідача територіальну громаду в особі Золотоніської міської ради на належного відповідача ОСОБА_2 сільську раду Золотоніського району Черкаської області.

Причиною звернення з позовною заявою стало те, що 14.08.2007 року померла тітка позивачки ОСОБА_4, після смерті якої залишилось майно у вигляді земельної ділянки площею 2,18 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради. В установлений законом строк вона не звернулася з заявою про прийняття спадщини до нотконтори, оскільки вважала, що спадкове майно у померлої відсутнє, лише нещодавно, перебираючи старі речі та фотоальбоми померлої, вона знайшла копію заповіту на своє ім’я та на ім’я свого брата, тому не мала змоги вчасно подати заяву до нотаріальної контори. Інакше, крім звернення до суду з заявою про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, позивач не може вирішити дане питання.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не прибув, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, де підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 повністю та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, але направив до суду лист, в якому зазначено, що сільська рада не заперечує проти задоволення позову та просить розглядати справу у відсутності представника.

Представник третьої особи: Золотоніської районної державної нотаріальної контори у судове засідання не прибув, скерував до суду заяву про розгляд справи без її участі, де повідомила, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4, яка померла 14.08.2007р. не заводилася.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

З даних свідоцтва про смерть серії І-СР № 082897, виданого 16.01.2008р. Відділом РАЦС по місту Черкаси Черкаського МУЮ Черкаської області, вбачається, що ОСОБА_4 померла 14.08.2007 року, про складено відповідний актовий запис за № 2196.

Із копії заповіту від 01.11.2001р., посвідченого секретарем виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Золотоніського р-ну, Черкаської обл. реєстр № 298 від імені ОСОБА_4 вбачається, що все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право, заповідала ОСОБА_6 та ОСОБА_1.

Із нотаріально завіреної заяви ОСОБА_7 від 20.04.2018р. вбачається, що йому відомо про наявність заповіту від імені померлої ОСОБА_4 на його та ОСОБА_1 ім’я. У зв’язку з цим повідомив, що він спадщину не прийняв, до суду із позовом про продовження строку на прийняття спадщини звертатись не бажає та не заперечує проти оформлення спадкових прав на користь ОСОБА_1

Із довідки № 5 від 28.01.2008р. Черкаського пансіонату ветеранів війни і праці вбачається, що ОСОБА_4 мешкала в Черкаському пансіонаті ветеранів війни і праці на повному державному забезпеченні із 01.08.2006р. по 14.08.2007р.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику в справах про спадкування», зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані із об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, суд проаналізувавши вищенаведені докази, приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини пропущений із поважних причин, якими суд вважає той факт, що позивач дізналася про те, що вона є спадкоємцем за заповітом, складеним померлою ще за життя після збігу шестимісячного терміну з моменту її смерті та відкриття спадщини. Ні на момент складання заповіту, ні на час смерті заповідача їй не було відомо про існування вказаного заповіту, оскільки позивач проживала в іншій місцевості та не являлася спадкоємцем першої черги, крім того вважала, що спадкове майно у померлої відсутнє. Ці обставини суд визнає такими, що пов’язані із об’єктивними для позивача труднощами, які перешкоджали їй своєчасно подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 14.08.2007р., тобто в строк, встановлений законом, протягом 6-ти місяців з моменту відкриття спадщини. За цих обставин, суд задовольняє позов ОСОБА_1

При розгляді справи суд, у відповідності до ст. 263 ЦПК України, враховує висновок про застосування норм права, викладений в постановах Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 та від 23 серпня 2017 у справі № 6-1320цс17.

Суд вважає, що достатнім для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори у даному випадку є строк – три місяці з моменту вступу рішення у законну силу. Керуючись вищевикладеним, ст. ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 259, 263, 265 ЦПК України та ст. 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Надати позивачу ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_4, яка померла 14 серпня 2007 року, до нотаріальної контори у вигляді трьох місяців з моменту вступу рішення у законну силу.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст рішення виготовлений 19 липня 2018 року.