Постанова № 75413462, 19.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м.Суми

Справа №588/400/18

Номер провадження 22-ц/788/1220/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на заочне рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 16 травня 2018 року, ухвалене у складі судді Щербаченко М.В., в приміщенні Тростянецького районного суду Сумської області, повний текст судового рішення складено 16 травня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом договором. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву № б/н від 15 квітня 2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 4000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Так як відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 31 грудня 2017 року становить 114 709 грн 87 коп. та складається: із заборгованості за кредитом – 3993 грн 83 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом – 110 716 грн 04 коп.

Заочним рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 16 травня 2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 15.04.2011 року у розмірі 8514 грн 76 коп, яка складається з: 3993 грн 83 коп. – заборгованість за кредитом; 4520 грн 93 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, недостатнє дослідження письмових доказів та дійсних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати заочне рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог і в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.

При цьому вказує на те, що суд не прийняв до уваги надані позивачем письмові докази, не надав їм оцінку в порядку ст. 89 ЦПК України. Банком в підтвердження своїх позовних вимог надано суду копію анкети-заяви, з якої чітко вбачається, що відповідач висловив згоду на укладення договору та своїм особистим підписом засвідчив, що він згоден з тим, що ця заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, а тому позивачем розмір процентів обраховано відповідно до умов договору. Відповідач не оскаржив кредитний договір, розрахунок заборгованості ним не спростовано.

Відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи у встановленому цивільно-процесуальним законодавством порядку, але своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та участь у судовому засіданні не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підписана відповідачем заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту та процентам, нарахованим за процентною ставкою, яка діяла на момент укладення кредитного договору. Стосовно застосування підвищеної процентної ставки позивачем не було надано суду доказів узгодженням з відповідачем умов про збільшення відсоткової ставки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2011 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н шляхом оформлення й підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна» (а. с. 11).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Своїм підписом в анкеті-заяві відповідач засвідчив, що він погоджується з тим, що ця заява разом з пам’яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що він ознайомився і згоден з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Як вбачається з Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти відповідач користувався карткою «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», № 5211537436179969 від 05 серпня 2013 року, строк дії картки – до 09/16 (а. с. 10). Відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» базова процентна ставка по кредитній картці «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» з серпня 2013 року, тобто з часу початку користування відповідачем кредитними коштами, складала 2,5% на місяць або 30 % річних (а. с. 12).

В наданому ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунку зазначено, що станом на 31 грудня 2017 року розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком становив 114 709 грн 87 коп. та складається: із заборгованості по кредиту в сумі 3993,83 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – в сумі 110 716 грн 04 коп. (а. с. 8-9).

З розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та вносив кошти на погашення заборгованості. Таким чином відповідач, підписуючи анкету-заяву від 15 квітня 2011 року, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловив свою згоду з формою договору та його умовами.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитом та процентами, обрахованими, виходячи з процентної ставки 30% річних, так як позивачем не надано доказів узгодження позивачем з ОСОБА_1 умов про збільшення відсоткової ставки з 30 % до 34,80% та 43,2% та дії банку по підвищенню відсоткової ставки не відповідають положенням. ст. 1056-1 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Твердження апеляційної скарги стосовно того, що суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що між сторонами не погоджені умови договору, оскільки тарифи, довідка про умови кредитування та Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, є помилковими, так як місцевий суд, навпаки, ухвалюючи рішення та стягуючи заборгованість по тілу кредиту та процентам за користування кредитними коштами, виходив з того, що підписана відповідачем заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг.

Колегія суддів не приймає надану представником ПАТ КБ «ПриватБанк» суду апеляційної інстанції довідку про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна» 30 днів пільгового періоду, підписану відповідачем 15.04.2011 року, в якій розмір процентів визначався в 3 % на місяць. Позивачем не надано доказів поважності причин не подання вказаного доказу суду першої інстанції. Крім того, як вже зазначалося відповідно до Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти відповідач 05 серпня 2013 року отримав нову картку «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», № 5211537436179969 зі строком дії – до 09/16. В довідці також зазначено старт карткового рахунку – 05 серпня 2013 року. В зазначений період згідно тарифів банку базова процентна ставка по кредитній картці «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» складала 2,5 % на місяць або 30 % річних. Заборгованість банком нарахована також починаючи з 05 серпня 2013 року та у ній відсутні нарахування процентів, виходячи з процентної ставки 3 % на місяць або 36 % річних.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про нарахування заборгованості по процентам після закінчення строку дії картки (після 09/16), не відповідно до умов укладеного кредитного договору, а відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України на рівні облікової ставки Національного банку України, так як позивач не надав суду переконливих доказів на підтвердження того, що поза межами строку дії кредитного договору він мав право на нарахування відсотків, передбачених умовами укладеного договору, оскільки такі умови сторонами кредитного договору погоджені не були.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відносяться до малозначних справ.

Враховуючи, що ціна позову складає 114 709 грн 87 коп., дана справа є малозначною, а тому касаційному оскарженню відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 16 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 20 липня 2018 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: О.Ю. Кононенко

ОСОБА_3