Рішення № 75412208, 20.07.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10844/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi ОСОБА_1,

з участю: секретаря судового засідання Довбенко Г.В.,

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в мiстi Рiвне справу № 569/10844/18 за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Рівненська брама» про визнання майнових прав, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Рівненська брама» (далі – ОК «ЖБК «Рівненська брама») про визнання майнових прав, в якому просить суд визнати за ним майнове право на житлове приміщення - квартиру, будівельний номер 14, загальною проектною площею 67,77 м.кв. на третьому поверсі в одинадцятій секції Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівному), визнати за ним майнове право на житлове приміщення - квартиру, будівельний номер 5, загальною проектною площею 46,4 м.кв. на першому поверсі в десятій секції Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівному), а також заборонити ОК «ЖБК «Рівненська брама» передавати іншим особам майнові права на житлове приміщення - квартиру, будівельний номер 14, загальною проектною площею 67,77 м.кв. на третьому поверсі в одинадцятій секції Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівному) та на житлове приміщення - квартиру, будівельний номер 5, загальною проектною площею 46,4 м.кв. на першому поверсі в десятій секції Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівному), та просить стягнути на його користь сплачений судовий збір.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 подав суду письмову заяву, в якій позов підтримав та просить його задовольнити у повному обсязі. Розгляд справи просить провести без участі позивача та представника позивача на підставі наявних у справі доказів.

Представник ОК «ЖБК «Рівненська брама» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заявлені ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Щодо позовних вимог представник відповідача зазначив про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження належності ОСОБА_4 спірних квартир на праві власності, а тому підстав для визнання за ним майнових прав на об’єкт інвестуванні немає. В позові відсутні будь-які докази того, що ОК «ЖБК «Рівненська брама» порушує, не визнає або оспорює права позивача, так само відсутні докази, що відповідач вчиняє чи може вчиняти дії щодо продажу майнових прав на спірну квартиру.

Крім того, посилання позивача на наявність судових проваджень у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області і, у зв’язку з цим, порушення прав позивача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки всі позовні заяви по вказаним судовим справам повернуті позивачам, у зв’язку з чим відсутня будь-яка можливість задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору уступки (цесії) та настання негативних наслідків для кожного з пайовиків, у тому числі і для позивача .

У відповіді на відзив представник позивача адвокат ОСОБА_3 зазначив, що при зверненні до суду позивачем додано ряд належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у порядку ст.ст.76-81 ЦПК України на підтвердження позиції про наявність дій та бездіяльності відповідача, що призвели до порушення законних прав та інтересів щодо вчасного отримання житлового приміщення, а покликання представника відповідача на відсутність доказів є безпідставними та не заслуговують на увагу. Також, незважаючи на те, що провадження, по зазначених позивачем позовів, у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області,не здійснювались, однак, наявність таких спорів не забороняє позивачу повторно звертатися до суду.

Дослiдивши письмовi докази по справi, суд прийшов до висновку, що позов пiдлягає задоволенню повнiстю, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Судом встановлено, що 22 лютого 2016 року між ОК «ЖБК «Рівненська брама» в особі голови кооперативу ОСОБА_5 (далі – кооператив), що діє на підставі ОСОБА_6 кооперативу,через ОСОБА_7 та позивачем ОСОБА_2, асоційованим членом кооперативу (далі – пайовик), було укладено договір пайової участі в будівництві № 14 (далі – договір), за умовами якого пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови по вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівне (Об’єкт) і реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність житлового приміщення - квартири, будівельний номер 14, загальною проектною площею 67,77 м.кв. на третьому поверсі у восьмому під’їзді Об’єкту.

Згідно пункту 1.2. договору, кооператив зобов’язується організувати і забезпечити будівництво Об’єкту та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність нежитлове приміщення, обумовлене цим договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати пайовиком пайового внеску, в порядку згідно з Додатком №1 .

Пунктом 2.1. договору визначено, що загальний розмір внеску пайовика становить 629 610 грн, з розрахунку 9300 грн за один квадратний метр загальної площі квартири, без внутрішніх оздоблювальних робіт.

Згідно пункту 3.4. договору, кооператив зобов’язаний організувати і забезпечити будівництво Об’єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30 грудня 2016 року, за умови належного виконання пайовиком своїх зобов’язань щодо здійснення пайового внеску.

30 серпня 2016 року між Обслуговуючим кооперативом “Житлово-Будівельний кооператив “Рівненська Брама” в особі голови кооперативу ОСОБА_8, що діє на підставі ОСОБА_6 та асоційованим членом кооперативу ОСОБА_4 було укладено Договір про внесення змін до договору пайової участі №14 від 22 лютого 2016 року, згідно якого: пункт 1.1 Договору викладено в наступній редакції: Пайовик вступає, а кооператив приймає Пайовика в асоційовані члени ОСОБА_6 та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови по вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне (надалі - Об’єкт) і реалізації статутної мети і завдань ОСОБА_6.

Пайовик зобов’язується взяти пайову участь в будівництві Об’єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 14 загальною проектною площею 67,77 м. кв., на третьому поверсі у одинадцятій секції Об’єкту.

Пункт 3.4. Договору пайової участі №14 від 22 лютого 2016 року викладено в наступній редакції:кооператив зобов’язаний закріпити Квартиру за Пайовиком; організувати і забезпечити будівництво Об’єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30 червня 2017 року, за умови належного виконання Пайовиком свої зобов’язань щодо здійснення пайового внеску.

Свої зобов’язання по оплаті пайового внеску позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується наданими ним квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Судом також встановлено, що 22 лютого 2016 року між ОК «ЖБК «Рівненська брама» в особі голови кооперативу ОСОБА_5 (далі – кооператив), що діє на підставі ОСОБА_6 кооперативу,через ОСОБА_7 та позивачем ОСОБА_2, асоційованим членом кооперативу (далі – пайовик), було укладено договір пайової участі в будівництві № 23 (далі – договір), за умовами якого пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови по вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівне (Об’єкт) і реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність житлового приміщення - квартири, будівельний номер 23, загальною проектною площею 46,4 м.кв. на четвертому поверсі у восьмому під’їзді Об’єкту.

Згідно пункту 1.2. договору, кооператив зобов’язується організувати і забезпечити будівництво Об’єкту та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність нежитлове приміщення, обумовлене цим договором, за умови повної (в розмірі 100 відсотків) сплати пайовиком пайового внеску, в порядку згідно з Додатком №1.

Пунктом 2.1. договору визначено, що загальний розмір внеску пайовика становить 431 520 грн, з розрахунку 9300 грн за один квадратний метр загальної площі квартири, без внутрішніх оздоблювальних робіт.

Згідно пункту 3.4. договору, кооператив зобов’язаний організувати і забезпечити будівництво Об’єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30 грудня 2016 року, за умови належного виконання пайовиком своїх зобов’язань щодо здійснення пайового внеску.

30 серпня 2016 року між Обслуговуючим кооперативом “Житлово-Будівельний кооператив “Рівненська Брама” в особі голови кооперативу ОСОБА_8, що діє на підставі ОСОБА_6 та асоційованим членом кооперативу ОСОБА_4 було укладено Договір про внесення змін до договору пайової участі №23 від 22 лютого 2016 року, згідно якого: пункт 1.1 Договору викладено в наступній редакції: Пайовик вступає, а кооператив приймає Пайовика в асоційовані члени ОСОБА_6 та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови по вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне (надалі - Об’єкт) і реалізації статутної мети і завдань ОСОБА_6.

Пайовик зобов’язується взяти пайову участь в будівництві Об’єкту та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність квартири, будівельний номер 5 загальною проектною площею 46,4 м. кв., на першому поверсі у десятій секції Об’єкту.

Пункт 3.4. Договору пайової участі №23 від 22 лютого 2016 року викладено в наступній редакції: кооператив зобов’язаний закріпити Квартиру за Пайовиком; організувати і забезпечити будівництво Об’єкту та здачу його в експлуатацію термін до 30 серпня 2017 року, за умови належного виконання Пайовиком свої зобов’язань щодо здійснення пайового внеску.

Свої зобов’язання по оплаті пайового внеску позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується наданими ним квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Судом також встановлено, що станом на день звернення до суду Об’єкт не зданий в експлуатацію, будь-яких дій для здачі в експлуатацію будинку, де знаходиться нежитлове приміщення, відповідач не здійснює, чим порушує встановлені статтею 526 ЦК України загальні вимоги виконання зобов’язання: зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами, а порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (стаття 610 ЦК України).

Як встановлено судом, відповідач, всупереч вимогам умов укладеного договору та цивільного законодавства України, не виконав взяті на себе зобов’язання, чим порушив законні права та інтереси позивача, яка з незалежних від нього причин не може зареєструвати за собою право власності на належні житлові приміщення, а тому не може володіти, користуватися та розпоряджатися придбаним майном.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (частина друга стаття 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об’єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об’єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об’єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об’єкта цивільних прав. Майнове право – це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Виходячи з приписів статті 190 ЦК України, частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та умов укладеного між сторонами договору, суд визнає позивача таким, що набув майнових прав на житлові приміщення, оскільки в повному обсязі виконав умови договорів пайової участі в будівництві № 14 та №23.

Згідно статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і, відповідно, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності у особи суб’єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб’єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб’єктивного права.

Як слідує з наданих позивачем письмових доказів, у період з жовтня по листопад 2017 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_9 було подано чотири позовні заяви про визнання недійсним договору уступки (цесії), в яких відповідачами були зазначені дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне», ОК «ЖБК «Рівненська брама», ОСОБА_5, що підтверджується витягом із офіційного веб-сайту «Судова влада» (цивільні справи № 686/23134/17, № 686/21826/17, № 686/22342/17, № 686/20914/17).

Аналогічні три позови було подано ОСОБА_10 до дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне», ОСОБА_5, ОК «ЖБК «Рівненська брама» про визнання недійсним договору уступки (цесії), зокрема, справи № 686/23217/17, № 686/20915/17, № 686/21821/17, у яких він вказує, що як засновник дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» недоотримує прибуток, який може бути розподілений між засновниками як дивіденди.

Оскаржуваний ОСОБА_9 і ОСОБА_10 договір уступки (цесії) від 18 червня 2015 року був укладений між дочірнім підприємством «Градобуд-Рівне» (Цедент) та ОК «ЖБК «Рівненська Брама» (Цесіонарій). В порядку та на умовах, визначених цим договір уступки (цесії), Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває належні Цедентові права та обов’язки Інвестора-2, що відносяться до будівництва за Угодою № 20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об’єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному від 22 серпня 2007 року та додаткових угод до неї, укладену між Замовником – Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, Інвестором-1 – ТзОВ «Реноме-Євробуд» та Інвестором-2 – дочірнім підприємством «Градобуд-Рівне».

06 вересня 2016 року між тими ж сторонами було укладено договір уступки вимоги (цесії) у новій редакції, у відповідності до якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває належні Цедентові права та обов’язки Інвестора в повному обсязі, що відносяться до будівництва Кварталу житлової та громадської забудови на вулиці Костромська та Гагаріна у місті Рівному (І черга) за Угодою про дольову участь у будівництві кварталу житлової та громадської забудови з торгівельно-розважальним центром на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівному № 20 від 22 серпня 2007 року та усіх Додаткових угод, що є невід’ємною частиною основної Угоди.

За вказаним оскаржуваним договором уступки (цесії), дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне» передало свої права та обов’язки інвестора щодо будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулиці Костромська та Гагаріна у місті Рівному (І черга) для ОК «ЖБК «Рівненська Брама».

ОСОБА_9 є засновником (учасником) як ОК «ЖБК «Рівненська Брама» згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (із офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України), так і дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне», що підтверджується таким же витягом.

ОСОБА_10 є засновником дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне», про що він зазначає у своєму позові від 03 листопада 2017 року.

За наведеного, ОСОБА_9 як засновник (учасник) ОК «ЖБК «Рівненська Брама» та дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне», оскаржував укладений договір уступки вимоги (цесії) між юридичними особами, засновником яких він є, а ОСОБА_10 оскаржував договір, за яким були передані права інвестора для ОК «ЖБК «Рівненська Брама».

Посилання представника відповідача, на те, що дані позови не розглядалися, на думку суду, не свідчать про те, що не існує вказаних вище розбіжностей та перешкод позивачу, а також не свідчить про можливість повторної подачі аналогічних позовів.

Суд визнає, що у випадку можливого задоволення аналогічних позовних вимог про визнання недійсним договору уступки (цесії), таке рішення мало би негативні наслідки для кожного із пайовиків, у тому числі і для позивача ОСОБА_2, оскільки однією із сторін у договорах пайової участі у будівництві є ОК «ЖБК «Рівненська Брама», який придбав інвестиційні права у дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» саме за раніше оскаржуваним договором уступки права вимоги (цесії).

Наслідки визнання правочину недійсним (в даному випадку договору уступки (цесії) від 18 червня 2015 року) визначені статтею 216 ЦК України, зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За наведеного, під невизнанням майнових прав за ОСОБА_2 на житлові приміщення слід розуміти заперечення засновником ОК «ЖБК «Рівненська Брама» і учасником дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» ОСОБА_9, а також учасником дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» ОСОБА_10 дійсності та належності ОК «ЖБК «Рівненська Брама» інвестиційних прав щодо будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулиці Костромська та Гагаріна у місті Рівному (І черга), що відповідно створює невпевненість для позивача у дійсності його майнових прав на житлові приміщення.

Таким чином, вищевказані позови до Хмельницького міськрайонного суду про визнання недійсним договору уступки (цесії) свідчать про невизнання засновником ОК «ЖБК «Рівненська Брама» і учасниками дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» наявності у ОК «ЖБК «Рівненська Брама» інвестиційних прав щодо будівництва кварталу житлової та громадської забудови на вулиці Костромська та Гагаріна у місті Рівному за Договором уступки (цесії) від 18 червня 2015 року, який був укладений між дочірнім підприємством «Градобуд-Рівне» та ОК «ЖБК «Рівненська Брама», що може мати наслідком невизнання права ОК «ЖБК «Рівненська Брама» на укладення договорів пайової участі в будівництві з будь-якими особами, у тому числі, і на укладення договору пайової участі в будівництві з ОСОБА_2

Відповідно до вимог частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи вимоги частини першої статті 8 ЦК України щодо застосування аналогії закону, суд визнає, що майнові права підлягають такому ж захисту, що і права власності.

За встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку про те, що існують реальні підстави передбачати можливість порушення майнового права ОСОБА_2 іншими особами, оскільки визнання недійсним договору уступки (цесії) матиме наслідком застосування положень статті 216 ЦК України, а тому наявні підстави для застосування положень частини 2 статті 386 ЦК України з метою унеможливлення вчинення дій зі сторони відповідача чи інших осіб, направлених на порушення чи позбавлення відповідних прав ОСОБА_2

При цьому суд визнає, що обраний позивачем спосіб захисту порушених та невизнаних цивільних прав та інтересів відповідає положенням статей 15,16 ЦК України та не є зловживанням правом у будь-якому вигляді.

Керуючись ст.ст.258,259,263,264,265,273,274,279,280,281,282,284,289,352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Рівненська брама» про визнання майнових прав задовольнити повнiстю.

Визнати за ОСОБА_2 майнове право на житлове приміщення - квартиру, будівельний номер 14, загальною проектною площею 67,77 м.кв. на третьому поверсі в одинадцятій секції Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівному).

Визнати за ОСОБА_2 майнове право на житлове приміщення - квартиру, будівельний номер 5, загальною проектною площею 46,4 м.кв. на першому поверсі в десятій секції Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівному).

Заборонити Обслуговуючому кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Рівненська брама» передавати іншим особам майнові права на житлове приміщення - квартиру, будівельний номер 14, загальною проектною площею 67,77 м.кв. на третьому поверсі в одинадцятій секції Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівному).

Заборонити Обслуговуючому кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Рівненська брама» передавати іншим особам майнові права на житлове приміщення - квартиру, будівельний номер 5, загальною проектною площею 46,4 м.кв. на першому поверсі в десятій секції Об’єкту (квартал житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у місті Рівному).

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Рівненська брама» на користь ОСОБА_2 2819 (дві тисячі вісімсот дев’ятнадцять) гривень 20 копійок судових витрат по справі, що складаються з судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_2, місце проживання: 35350, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач – Обслуговуючий кооператив «Житлово-Будівельний кооператив «Рівненська брама», місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Старокостянтинівське шосе,26, код ЄДРПОУ 39839768.

Cуддя: