Постанова № 75412072, 10.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1335/18

Номер справи місцевого суду: 522/5574/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

при секретарі: Фабіжевській Т.С.,

за участю: позивача ОСОБА_4 та його представників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, представника відповідача ТОВ «Управдом» - ОСОБА_7, представника відповідача ОСОБА_8 – ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_10 районної адміністрації Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом», ОСОБА_8 про скасування розпорядження та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_10 районної адміністрації Одеської міської ради, ТОВ «Управдом», ОСОБА_8 про скасування розпорядження та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ТОВ «Управдом» належать на праві приватної власності нежилі приміщення №501, які розташовані в м.Одесі Гагарінське плато за №5/3. В цілому об’єкт складається з нежилих приміщень підвалу, загальною площею 1 348,5 кв. м..

В свою чергу, позивач є власником нежитлових приміщень (номер-апартаменти з кухнею №255) загальною площею 266,1 кв. м., які розташовані за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/3, а також є власником стояночного місця №203, загальною площею 17,7 кв. м. розташованого в паркінгу поблизу будинку Гагарінське плато, 5/3.

За договорами купівлі-продажу по 1/2 частині від 16.02.2017 та 17.02.2017 років ТОВ «Управдом» продало, а ОСОБА_8 придбав нежилі приміщення, що знаходиться за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/4 під №501, які складаються з нежилих приміщень підвалу, загальною площею – 1 348,5 кв. м.. З березня 2017 року ОСОБА_8 розпочав реконструкцію паркінгу, повністю перекрив в’їзд та виїзд, заблокувавши три автомобілі позивача, а тому він звернувся до суду із вказаним позовом та просив його задовольнити з наведених у позовній заяві правових підстав.

Представник відповідача ОСОБА_8 позовні вимоги вважає незаконними та такими, що ґрунтуються на підміні категорії «приватна власність» категорією «спільна часткова власність», просив суд у їх задоволенні відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_10 районної адміністрації Одеської міської ради позов не визнав, просив суд залишити позов без задоволення.

Представник ТОВ «Управдом» вважав, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а також скасувати заходи забезпечення позову, застосованих ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 05 квітня 2017 року.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та пояснення на неї, а також заперечення на апеляцію, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Управдом» належать на праві приватної власності нежилі приміщення №501, які розташовані в м. Одесі по вул.Гагарінське плато за №5/3, що підтверджено свідоцтвом про право власності серії ЯЯЯ №997850, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 03 липня 2007 року. В цілому об’єкт складається з нежилих приміщень підвалу, загальною площею 1 348,5 кв. м., відображених у технічному паспорті від 05.06.2007 року, зазначених як паркінг.

Позивач ОСОБА_4 є власником нежитлових приміщень (номер-апартаменти з кухнею №255) загальною площею 266,1 кв. м., які розташовані за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/3, що підтверджується Інформаційною довідкою №52561525 від 03 лютого 2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також є власником стояночного місця №203 загальною площею 17,7 кв. м. розташованого в паркінгу поблизу будинку Гагарінське плато, 5/3, який загалом належав відповідачу ТОВ «Управдом» на праві приватної власності на нежилі приміщення №501, які розташовані за адресою м.Одеса вул. Гагарінське плато, 5/3.

Також встановлено, що 16 лютого 2017 року між ТОВ «Управдом» та ОСОБА_8 укладено договір купівлі – продажу 1/2 частки у праві спільної часткової власності на нежилі приміщення, що знаходиться за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/4 під №501, які складаються з нежилих приміщень підвалу, загальною площею – 1 348,5 кв. м..

17 лютого 2017 року ТОВ «Управдом» продало, а ОСОБА_8 купив іншу 1/2 частку у праві спільної часткової власності на нежилі приміщення, що знаходиться за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/4 під №501, які складаються з нежилих приміщень підвалу, загальною площею – 1 348,5 кв. м..

Вказані договори купівлі – продажу було нотаріально посвідчено.

Однак судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, на те що у вказаних спірних договорах купівлі – продажу адреса об’єкта нежилих приміщень зазначена: м.Одеса Гагарінське плато, 5/4, в той час як ТОВ «Управдом» під час вводу до експлуатації та отримання документів, підтверджуючих право власності отримав право власності на об’єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м.Одеса Гагарігське плато, 5/3.

Зміна адреси відбулася на підставі розпорядження ОСОБА_10 районної адміністрації Одеської міської ради №93 від 15 лютого 2012 року «Про присвоєння нежилому приміщенню №501 по Гагарінському плато 5/3, поштової адреси: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/4.

Судом першої встановлено, що зміна адреси відбулась незаконно та з порушенням Положення про Адресний реєстр міста ОСОБА_9, затвердженому рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009р. №809, вимогами якого не передбачено присвоєння одної адреси двом різним об’єктам нерухомості.

Докази наявності внесення до електронного Реєстру присвоєної поштової адреси нежилому приміщенню №501: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/4 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо визнання незаконним та скасування розпорядження ОСОБА_10 районної адміністрації Одеської міської ради №93 від 15.02.2012р. «Про присвоєння нежилому приміщенню №501 по Гагарінськму плато 5/3, поштової адреси: м.Одеса Гагарінське плато 5/4».

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 про те, що після введення в експлуатацію ТОВ «Управдом» з метою упорядкування об’єктів нерухомості, шляхом присвоєння індивідуальної адреси окремо збудованій будівлі №501 звернулось до ОСОБА_10 районної адміністрації Одеської міської ради із заявою про зміну адреси та задовго до укладення ОСОБА_4 різноманітних правочинів та договорів міни майнових прав у спірній будівлі, не приймаються судовою колегією до уваги.

Так, однією з підстав для надання/зміни адреси є поділ об'єкта нерухомості, який, в свою чергу, повинен бути здійснений у відповідності до законодавства, а також з обов'язковим наданням висновку про технічну можливість такого поділу, що має містити обов'язковий перелік інформації.

Як на підставу для звернення ТОВ «Управдом» до ОСОБА_10 районної адміністрації Одеської міської ради із заявою про присвоєння адреси, ТОВ «Управдом» посилається на поділ об'єкта нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5/3, що належить ТОВ «Управдом», на два самостійні об'єкти.

Однак, ТОВ «Управдом» не надано жодного рішення компетентного органу про поділ вказаного об’єкту на два чи більше самостійні об’єкти.

Ні скаржником ОСОБА_8, ні ТОВ «Управдом» не надано до суду жодних документів, що підтверджують виділення нежитлового приміщення №501 у самостійний об’єкт нерухомості, а тому й зміна адреси у даному випадку є неможливою.

Крім того, з ОСОБА_6 Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту від 31.05.2007 року та розпорядження ОСОБА_10 районної адміністрації Одеської міської ради №1081 від 01.06.2007р., вбачається, що до закінченого будівництвом об’єкту готельного спортивно - оздоровчого комплексу входить окремо розміщений паркінг і закінченому будівництвом усьому об’єкту присвоєно адресу: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/3.

Таким чином у документі, що підтверджує право власності ОСОБА_4 на стояночне місце №203, вказано місце його розташування: м.Одеса Гагарінське плато 5/3, що знаходиться у нежитловому приміщенні №501, якому було присвоєно адресу: м.Одеса Гагарінське плато, 5/4. Виходячи із документів, копії яких містяться в матеріалах справи стояночне місце №203 та нежитлове приміщення №501 є різними об’єктами нерухомості та знаходяться за різними адресами, однак фактично ці два об’єкта нерухомості збігаються за своїм територіальним розташуванням та не дивлячись на відмінності у адресах стояночне місце, що належить позивачу знаходиться у приміщенні №501, яке було відчужено відповідачу ОСОБА_8, що в свою чергу спричинило порушення права власності ОСОБА_4 на належне йому стояночне місце.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Згідно частинами другої та третьої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (зокрема у звязку з порушенням вимог законодавства при його укладенні), такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у звязку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

При цьому, правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За вимогами ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

На підставі зазначеного та аналізуючи зміст судового рішення та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що зміна адреси спірного об’єкту нерухомості дала можливість відчужити вказане майно, шляхом укладення договорів купівлі – продажу від 16.02.2017р. та 17.02.2017р. між ТОВ «Управдом» та ОСОБА_8, що спричинило обмеження права власності ОСОБА_4 на володіння своїм майном - стояночним місцем №203 загальною площею 17,7 кв. м., розташованим в паркінгу за адресою м. Одеса, Гагарінське плато, 5/3.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 щодо відсутності у матеріалах справи доказів щодо перекриття паркінгу та неможливості позивача вільно користуватись своїм майном спростовані наявними у матеріалах справи фото (а.с. 43-45), а також лист Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 19.09.2017 року №01-1/38-ЗПI надісланий на імя позивача, відповідно до якого наказом Управління ДАБК Одеської міської ради №01-13/312ДАБК від 23.08.2017 року скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 083170791582 (Реконструкція нежитлових приміщень №501 під квартири, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, м. Одеса, вул. Гагарінська плато, 5/4).

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись вимог норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору, який виник між сторонами та вирішив дану справу згідно із законом, а тому підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено: 19 липня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

ОСОБА_2

ОСОБА_3