Ухвала суду № 75410907, 18.07.2018, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/5671/18

Провадження № 11-сс/782/153/18

УХВАЛА

іменем України

18 липня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Луганського Ю.М.

суддів: Тополюк Є.В., Люклянчука В.Ф.

за участю секретаря - Данько Л.С.

прокурора - Бардакова О.В.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

підозрюваного - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1

на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Посохова І.С. від 21 травня 2018 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженому, який має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимому, не працюючому, зареєстрованому та мешкаючому за адресою: Луганська область, Попаснянський район, м.Золоте, вул.Менделєєва, 2/37, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 21 травня по 19 липня 2018 року включно, з визначенням застави у 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 352 400 гривень,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до клопотання, приблизно наприкінці 2017 - на початку 2018 року у ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел на контрабандне переміщення через митний кордон України з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено в особливо великих розмірах.

З метою досягнення спільного злочинного плану ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи обізнаними, що канабіс (речовина, що міститься у рослинах конопель) відноситься до наркотичних засобів, в порушення ч.2 ст.7, ч.1 ст.12, ст.25 та ч.1 ст.26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», в період приблизно з січня по 30 квітня 2018 року здійснили виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено – канабісу в особливо великих розмірах, шляхом його посадки, вирощування, збирання та сушки.

В подальшому, 30.04.2018 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, здійснено фасування наркотичного засобу по 8 полімерним ємностям (пляшкам).

О 07 годині 17 хвилин 01.05.2018 року ОСОБА_4, в ході телефонної розмови домовився з ОСОБА_3 щодо зустрічі та спільного поміщення наркотичних засобів до бензобаку автомобіля ОСОБА_4, з метою їх приховування від митного огляду, який буде здійснюватись під час проходження митного контролю при перетині державного кордону України.

Після досягнення домовленості, 01.05.2018 року, у період часу з 06 години 50 хвилин до 07 години 45 хвилин, ОСОБА_4 приїхав на власному автомобілі «ВАЗ-Лада», моделі «Каліна», д/н НОМЕР_1, до адреси: Луганська область, Попаснянський район, м.Золоте, вул.Льва Толстого, 1, де разом з ОСОБА_3 помістили 8 полімерних пляшок з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, до бензобаку вказаного автомобіля, з метою приховання від митного контролю.

Після цього, ОСОБА_4, перебуваючи за кермом вказаного автомобіля, а ОСОБА_3 – автомобіля НОМЕР_2 проїхали до м.Гірське Попаснянського району (район вулиць Комарова та Піонерська), де передали автомобіль ОСОБА_5, при цьому повідомили про приховані в бензобаку наркотичні засоби та надали вказівки перемістити їх до м.Москва РФ через митний пункт пропуску «Мілове» Луганської митниці ДФС, приховуючи від митного контролю, пообіцявши при цьому за вказані дії матеріальну винагороду в розмірі 1000 доларів США.

Крім того, ОСОБА_3П надав ОСОБА_5 аркуш паперу з номером телефону мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім’я «Паша», якому необхідно збути наркотичний засіб.

О 08 годині 10 хвилин 01.05.2018 року, ОСОБА_5, перебуваючи за кермом автомобіля марки «ВАЗ-Лада», моделі «Каліна», д/н НОМЕР_1, з метою досягнення спільного злочинного плану, виїхав на автодорогу «Гірське-Лисичанськ» та направився до пункту пропуску «Мілове» Луганської митниці ДФС.

В цей день, о 12 годині 24 хвилини, перебуваючи поблизу населеного пункту Старобільск Луганської області, через технічні несправності вказаного автомобіля, ОСОБА_5 прийняв рішення повернутись до м.Гірське, яке по телефону узгодив з ОСОБА_4

02.05.2018 року ОСОБА_5 здійснена ще одна спроба перевезення наркотичного засобу з м.Гірське до пункту пропуску «Мілове» Луганської митниці ДФС з метою його контрабандного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, та подальшого збуту на території РФ, однак через несправність автомобіля знову повернувся до м.Гірське.

04.05.2018 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_5 отримав автомобіль від ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з прихованим в ньому наркотичним засобом та зберігав за місцем свого проживання до ранку наступного дня.

05.05.2018 року, близько 09 години, ОСОБА_5, виконуючи спільний злочинний умисел, вирушив на автомобілі «ВАЗ-Лада». моделі «Каліна», д/н НОМЕР_1, в напрямку пункту пропуску «Мілове» Луганської митниці ДФС з метою його перетину та потрапляння на територію РФ, де у м.Москва мав збути зазначений наркотичний засіб невстановленій досудовим слідством особі на ім’я «Паша».

З метою досягнення спільного з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочинного плану, о 12 годині 10 хвилин 05.05.2018 року, маючи умисел на незаконне переміщення до РФ з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу в особливо великих розмірах, для проходження митного контролю в’їхав на вказаному автомобілі, в бензобаку якого зберігалось 8 полімерних пляшок з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 2811,21 грама, в зону митного контролю митного посту «Мілове» Луганської митниці ДФС України.

Під час проведення письмового декларування, ОСОБА_5 заявив в пункті 3.4 «Товары, в отношении которых применяются запреты и ограничения», що заборонених предметів через митний кордон України він не переміщує.

Однак, о 12 годині 48 хвилин 05.05.2018 року, в ході митного огляду вказаного автомобіля, в бензобаку було виявлено 8 полімерних пляшок з речовиною рослинного походження, у зв’язку з чим слідчими слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проведено огляд місця події, під час якого вилучено зазначені ємності.

Відповідно до висновку Луганського НДЕКЦ МВС України № 19/113/6-1/202е-8-2/395е від 08.05.2018 року, вказана речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, загальною масою у перерахунку на суху речовину 2811,21 грама.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України підтверджуються:

протоколом огляду місця події від 05.05.2018 року, згідно з яким зафіксовано, що ОСОБА_5 на автомобілі ОСОБА_4 намагався незаконно перемістити через митний кордон України особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, в особливо великих розмірах;

протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 05.05.2018 року, згідно з якими ОСОБА_5 намагався перемістити через митний кордон з приховуванням від митного контролю на автомобілі «ВАЗ-Лада», моделі «Каліна», д/н НОМЕР_1, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс;

протоколами допиту свідка ОСОБА_14 від 05 та 17 травня 2018 року, з яких слідує, що ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, намагалися незаконно перемістити через митний кордон України на автомобілі «ВАЗ-Лада», моделі «Каліна», д/н НОМЕР_1, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс;

оглядом автомобіля «ВАЗ-Лада», моделі «Каліна», д/н НОМЕР_1 від 06.05.2018 року;

поясненнями ОСОБА_5 від 06.05.2018 року, з яких слідує, що він здійснював контрабанду наркотичних засобів через митний кордон за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Так, ОСОБА_3 надав номер мобільного телефону особи, якій він повинен був збути наркотичні засоби на території РФ, а ОСОБА_4І, дав власний автомобіль «ВАЗ-Лада», моделі «Каліна», д/н НОМЕР_1. Крім того, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 помістили до вказаного автомобіля наркотичний засіб – канабіс, та іншими доказами, що наявні в матеріалах кримінального провадження.

Також доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1-3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, враховує: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років; вік та стан здоров’я, що не надано відомостей про стан здоров’я ОСОБА_3, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора або необхідності надання йому кваліфікованої медичної допомоги; його репутацію; майновий стан підозрюваного, який офіційно не працює та не має постійного джерела доходів, що дає обгрунтовані підстави сумніватися, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, знову не вчинить нового корисливого злочину.

Таким чином, прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог ч.3 ст.183 та ч.4 ст.182 КПК України вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити ОСОБА_3 розмір застави у 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 352 400 гривень, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зазначає, що суд не врахував, що в протоколі огляду місця події від 05.05.2018 року, протоколах допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 05.05.2018 року, протоколі огляду автомобіля «ВАЗ-Лада», моделі «Каліна», д/н НОМЕР_1 від 06.05.2018 року взагалі немає жодного твердження, що стосується ОСОБА_3

Пояснення ОСОБА_5 від 06.05.2018 року, які не є доказами відповідно до ст.ст.84, 95 КПК України, та не знайшли свого фактичного підтвердження в подальшому.

Взагалі з матеріалів справи вбачається, що свідчення діючого зацікавленого співробітника СБУ ОСОБА_14, є єдиним доказом нібито причетності ОСОБА_3 до кримінального правопорушення.

Вказаний висновок суду суперечить практиці Європейського суду з прав людини, зокрема наведеній у рішенні від 23.04.1997 року у справі «ОСОБА_15 та інші проти Нідерландів» правовій позиції про те, що не можна вважати, що поліцейські не можуть бути свідками, проте важливим в такій ситуації є те, аби стороні захисту була відома особа такого свідка та надана можливість продемонструвати упереджене, необ’єктивне ставлення цього свідка чи неправдивість його показань, та аби показання такого свідка не були єдиним доказом винуватості особи.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини та положення ст.ст.2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважає це неприпустимим.

Посилання слідчого у клопотанні на ризики, передбачені п.п.1-3, 5 ч.1 ст.177 КПК України необгрунтовані, передчасні та в цілому носять неконкретний суб’єктивний характер, не підтверджений фактами.

Обраний розмір застави суперечить положенням ч.4 ст.182 КПК України.

Судом враховано, що ОСОБА_3 ніде не працює, фактично працею не зайнятий, джерела його власних доходів невідомі, однак при обранні застави, всупереч положенням ч.4 ст.182 КПК України, відповідно до якої розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначено розмір застави у 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 352 400 гривень.

При цьому в судовому засіданні ОСОБА_3 наголосив, що власне у нього не має значних заощаджень, а у разі встановлення застави грошові кошти будуть запозичуватись у батьків та знайомих.

Заслухавши доповідь судді, думку захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, пояснення слідчого Бібікова А.Б., перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Разом з тим, слідчий суддя послався, як на доказ наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, на поясненнями ОСОБА_5 від 06.05.2018 року, які не є джерелом доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.184 КПК України, слідчим до клопотання про застосування стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 21.05.2018 року в якості доказів, що доводять обґрунтованість підозри, долучено: витяги з протоколів № 78/4/7/4063 та № 78/4/7/4064 від 06.05.2018 року за результатами проведення оперативно-технічного заходу по зняттю інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за ОРС категорія «перевірка» №81; витяг з протоколу № 78/4/7/4233 від 03.05.2018 року за результатами проведення оперативно-розшукового заходу – спостереження за особою в публічних місцях (а.с. 56-61, 62-68, 69).

В порушення вимог ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя в ухвалі не встановив чи доводять вищезазначені докази обґрунтованість підозри та взагалі не надав їм оцінку.

З урахуванням викладеного, при розгляді клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу, слідчим суддею були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому відповідно до ч.3 ст.407 КПК України ухвалу слідчого судді необхідно скасувати та постановити нову ухвалу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення вказують наступні докази:

протокол огляду місця події з фототаблицею від 05.05.2018 року, з якого слідує, що ОСОБА_5 на автомобілі «ВАЗ-Лада», моделі «Каліна», д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, намагався незаконно перемістити через митний кордон України особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, в особливо великих розмірах (а.с. 14-18);

протоколи допиту від 05.05.2018 року свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які пояснили, що 05.05.2018 року ОСОБА_5 намагався перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю на автомобілі «ВАЗ-Лада», моделі «Каліна», д/н НОМЕР_1, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс (а.с. 21-22; 23-24, 25-26, 27-28, 29-30);

протокол огляду автомобіля «ВАЗ-Лада», моделі «Каліна», д/н НОМЕР_1 з фототаблицею від 06.05.2018 року (а.с. 41-43);

протоколи № 78/4/7/4064 та № 78/4/7/4063 від 06.05.2018 року за результатами проведення оперативно-технічного заходу по зняттю інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за ОРС категорія «перевірка» №81, які розсекречено 07.05.2018 року, з яких слідує, що оперативно-технічний захід проводився на підставі ч.3 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та відповідно за ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Донецької області № 2529цт від 12.03.2018 року та №3593цт від 06.04.2018 року, зміст вказаних протоколів підтверджує фактичні обставини викладені у підозрі;

протокол № 78/4/7/4233 від 03.05.2018 року за результатами проведення оперативно-розшукового заходу – спостереження за особою в публічних місцях, який розсекречено 11.05.2018 року, відповідно до якого оперативно-технічний захід проводився на підставі ч.3 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та відповідно за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Донецької області № 2530цт від 12.03.2018 року, зміст вказаного протоколу підтверджує фактичні обставини викладені у підозрі.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Під час розгляду питання про обгрунтованість підозри колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з яким факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред’явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Викладені вище докази в їх сукупності дають обґрунтовані підстави підозрювати, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна.

На наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_3 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вказує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, а також, що він мешкає на території Луганської області, яка знаходиться у безпосередній близькості від тимчасово окупованої території України, яка не контролюється правоохоронними органами України.

Колегія суддів вважає, що прокурором в ході апеляційного розгляду не наведено переконливих доказів, які підтверджують, що наявні ризики, передбачені п.п.2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

При застосуванні запобіжного заходу колегія суддів враховує вимоги ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, що він раніше не судимий, офіційно не працює та не має постійного джерела доходів, одружений, має на утриманні неповнолітню дочку, зареєстрований та має постійне місце проживання, де характеризується з позитивного боку.

З урахуванням наявності обгрунтованої підозри вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України та тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.28, ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів, міцних соціальних зв’язків підозрюваного, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме недостатності застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику, а тому колегія суддів вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку колегія суддів, застава у 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 352 400 гривень, зможе запобігти наведеному ризику та забезпечить виконання ОСОБА_3 покладених процесуальних обов’язків.

Крім цього, на підозрюваного необхідно покласти обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, який закінчується 21.07.2018 року.

Керуючись ст.ст.177-178, 182, 194, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Скасувати ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Посохова І.С. від 21 травня 2018 року, якою ОСОБА_3, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 352 400 гривень.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_16 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 352 400 (триста п’ятдесят дві тисячі чотириста) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на рахунок Апеляційного суду Луганської області: р/р 37316059000837, МФО 820172 в ДКС України, ЄДРПОУ 02890564 призначення платежу: застава, не пізніше 5 (п’яти) днів з дня обрання запобіжного заходу та надати документ, що це підтверджує, слідчому або прокурору.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3 по 21.07.2018 року включно наступні обов’язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий –

Судді: