Ухвала суду № 75410817, 13.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/4251/18 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 11-сс/783/533/18 Доповідач: Урдюк Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді - Урдюк Т.М.

суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

секретаря - Азенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львовавід 07 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави,

з участю прокурора - Гриціва Н.М.,

захисника – адвоката - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а :

вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ у Львівській області ОСОБА_5, погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури ОСОБА_6

Застосовано до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4, тобто до 04.09.2018 року включно.

Визначено заставу в сумі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 264 300 грн.

Встановлено ОСОБА_4, у випадку внесення застави, наступні обов’язки строком на два місяці з моменту внесення такої:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту ( вул. Гловацького, 9/1, м. Стрий Львівської області), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Приймаючи рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, слідчий суддя мотивував його тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення, наявністю доказів підозри про вчинення та покарання, що загрожує йому у разі визнання винним, можливістю підозрюваного, який є працівником правоохоронного органу, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (у тому числі предмет неправомірної вигоди та інші речі та документи, одержані чи створені під час службової діяльності), незаконно впливати на свідків (у тому числі на свідка ОСОБА_7 яка надала викривальні показання щодо протиправної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_4В.), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також відповідальним становищем підозрюваного.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та у задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ у Львівській області ОСОБА_5, погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 – відмовити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею не дотримано вимог ст.178 КПК України.

Окрім цього, як зазначає апелянт, в ухвалі слідчого судді відсутній будь-який аналіз щодо можливості застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, як особисте зобов’язання або домашній арешт, та застосувавши до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при визначенні розміру застави в ухвалі не наведено жодної підстави, яку слідчий суддя вважав виключною та такою, яка давала йому можливість вийти за межі вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Також захисник підозрюваного у своїй апеляційній скарзі звертає увагу й на те, що у клопотанні слідчого відсутні будь-які докази та аналіз ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а обґрунтування таких є, на його думку, цитатою з кодексу.

Заслухавши доповідача, адвоката та підозрюваного на підтримання поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти поданої апеляційної скарги та просить суд відмовити у її задоволенні, перевіривши матеріали клопотання, а також наведені доводи скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» від 13 листопада 2007 року №35615/06 Європейський Суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, в підсумку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Згідно з матеріалами клопотання, 31 травня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42018140400000116, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

06 липня 2018 року ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Зокрема, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, перебуваючи на посаді заступника начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби та з метою власного незаконного збагачення, спільно зі ОСОБА_8, повторно, 05.07.2018 року вимагав та отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 3600 гривень.

Так, у ОСОБА_4, який діючи за попередньою змовою із начальником митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС ОСОБА_8, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби та з метою власного незаконного збагачення, всередині червня 2018 року виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди у митного брокера ОСОБА_7 за нестворення штучних перешкод під час митного оформлення товарів у вигляді затягування часових меж оформлення, додаткових та повних оглядів вантажів, які остання декларує як особа, що уповноважена на роботу з митними органами. З цією метою ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_7 та висловив прохання зустрітися. При зустрічі ОСОБА_4 вимагав грошові кошти за оформлення товарів, що ОСОБА_7 декларує, за нестворення штучних перешкод під час митного оформлення товарів. В подальшому 14 червня 2018 року ОСОБА_7, будучи поставленою в умови, за яких відмова від виконання указаних незаконних вимог може заподіяти шкоди її законним правам та інтересам, а також інтересам її клієнтів, була вимушена погодитися на вказану неправомірну вигоду, зустрілась з ОСОБА_4 та передала йому 6700 гривень. При цьому, ОСОБА_4 сказав, що ця сума є недостатньою, так як ОСОБА_8 повідомила йому значно вищу суму, і ОСОБА_7 необхідно в подальшому надати іншу частину грошових коштів, що вона і зробила в подальшому.

Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що 04.07.2018 року ОСОБА_7 приїхала на митний пост «Стрий» до ОСОБА_4, який в ході розмови висловив вимогу про передачу йому грошових коштів в сумі 3600 гривень за оформлення товарів, що декларувала ОСОБА_7

05 липня 2018 року приблизно о 17 год. 55 хв. ОСОБА_7 сіла на заднє сидіння автомобіля «Мерседес», АМ0968СН, в якому на місці водія перебував ОСОБА_4 та на передньому пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_8 В ході розмови між ними ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_7 конверт із грошовими коштами у сумі 3600 гривень і поклала у власну сумку. Після чого ОСОБА_7 вийшла з автомобіля, а ОСОБА_4 вирушив до будинку, де проживає ОСОБА_8

У подальшому, 05 липня 2018 року о 18 год. 19 хв. у м.Стрий Львівської області, поблизу житлового приміщення на вул.П.Могили, 44а, на підставі ч.3 ст.233 КПК України, у зв’язку з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, було проведено невідкладний обшук вказаного транспортного засобу, в ході кого було виявлено та вилучено предмет неправомірної винагороди у загальній сумі 1900 гривень.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст.177 КПК України, обставин, передбачених ст.178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст.196 КПК України, вірно ухвалив рішення про задоволення клопотання щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя належним чином мотивував своє рішення, вказавши, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, зокрема:показаннями свідка ОСОБА_7 (а.с.п.17-19, 26-29), протоколом ідентифікації та вручення грошових коштів (а.с.п.20-21), протоколом обшуку від 05 липня 2018 року (а.с.п.43-46), протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05 липня 2018 року (а.с.п.22-25), матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, які перебувають на стадії легалізації, сукупність яких є достатньою для підтвердження причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання обрання запобіжного заходу слідчий суддя в повній мірі врахував дані про особу-підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та зробив обґрунтований висновок про доведеність слідчим та прокурором наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (у тому числі предмет неправомірної вигоди та інші речі та документи, одержані чи створені під час службової діяльності), незаконно впливати на свідків (у тому числі на свідка ОСОБА_7 яка надала викривальні показання щодо протиправної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_4В.), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний свою причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення заперечує, покликаючись на упередженість досудового розслідування та провокативні дії, в тому числі і свідка ОСОБА_7

З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу-підозрюваного, наслідки дій ОСОБА_4, які дискредитують діяльність митних органів в цілому, підривають авторитет та довіру до працівників правоохоронних органів що, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком слідчого судді районного суду, що обрання ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов’язків й попередити ризикам, встановленим ч.1 ст. 177 КПК України.

На переконання колегії суддів апеляційного суду, слідчий суддя під час обрання запобіжного заходу належним чином врахував обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу, який є працівником правоохоронного органу, займає відповідальне становище-посаду заступника начальника митного посту «Стрий» Львівської митниці ДФС, та визнавши такі обставини виключними, згідно з вимогами ч.5 ст. 182 КПК України обгрунтовано встановив, що застава у зазначених для тяжкого злочину межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, призначивши її у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому доводи апеляційної скарги сторони захисту в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Не заслуговують на увагу й покликання апелянта про відсутність в матеріалах клопотання рішення керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого (слідчих) та рішення керівника відповідного органу прокуратури про призначення групи прокурорів, оскільки відповідно до вимог ст.184 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу повинно містити: короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів; обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу. До клопотання додаються: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

На переконання колегії суддів апеляційного суду, клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_5, погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури ОСОБА_6, відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Окрім цього, згідно з наданим у судовому засіданні апеляційного суду дорученням заступника начальника слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області від 31 травня 2018 року доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018140400000116 слідчому слідчого відділу УСБ України у Львівській області ОСОБА_5, а відповідно до постанови заступника прокурора Львівської області про зміну групи прокурорів від 04 липня 2018 року включено до групи прокурорів прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Львівської області ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, зміст такої відповідає вимогам ст.196 КПК України, відтак підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львовавід 07 липня 2018 року, якою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368КК України, ОСОБА_4застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у сумі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 264 300 грн., залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в його інтересах – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Т.М.ОСОБА_12ОСОБА_13Калиняк