Постанова № 75408259, 12.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/5545/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1445/18Головуючий у 1-й інстанції Дядечко І. І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Панченка О.О., Бутенко С.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 лютого 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПирватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2016 року публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом, у якому просило: винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 31 707 грн. 94 коп. за кредитним договором від 21.05.2008 року та судовий збір в розмірі 1 378 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги обґрунтувало тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 21.05.2008 року відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписання даного Договору є прямою безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, що укладений між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк», в результаті чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 31.10.2016 ріку становить 31707,94 грн., та складається з: заборгованості за кредитом 2913,11 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 23946,83 грн.; заборгованість за пенею та комісією 3100,00 грн.; штрафу (фіксована частина) 250,00 грн., штрафу (процентна складова) 1498,00 грн. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором та заборгованість за договором не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ПАТ КБ «ПриватБанк».

Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 лютого 2017 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.05.2008 року у розмірі 31707 грн. 94 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 ПАТ КБ на користь «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп., який було сплачено позивачем при подачі позову.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не виконав свого зобов'язання за кредитним договором.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 травня 2018 року заява відповідача про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

Із заочним рішенням суду непогодився відповідач, який його оскаржив, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У апеляційній скарзі вказує, що суд при розгляді справи не застосував строки позовної давності та не взяв до уваги положення Закону України «Про захист прав споживачів».

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки вважає, що рішення суду ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи ціну позову - 31 707, 94 грн. та беручи до уваги положення ч. 13 ст. 7, ст. 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до заяви від 21.05.2008 року відповідач отримав кредит від ЗАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 1200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно яких клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банка, і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою та безумовною згодою позичальника відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.

Відповідач підписавши зазначену заяву погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, запропонованими ПАТ КБ «ПриватБанк», який є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк».

При цьому, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладені договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, відповідно до п. 5.5 Правил користування платіжною карткою.

Відповідно до п. 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 6.6 Умов та Правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку позичальник має виконати зобов'язання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.

В п. 6.7 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Згідно п. 5.6 Правил користування платіжною карткою, власник карти доручає Банку списувати з будь-якого рахунку власника картки, відкритого в Банку, зокрема з карткового рахунку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

На підставі п. 5.3, п. 6.4 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право на зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. У разі незгоди з змінами Правил та/або Тарифів банку, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити заборгованість.

Відповідно до п. 5.7 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Згідно з умовами кредитного договору у разі порушення позичальником строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань передбачених договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відтак, суд правильно встановив, що станом на 31.10.2016 року за відповідачем по укладеному з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитному договору № б/н від 21.05.2008 року рахується заборгованість на загальну суму 31707,94 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 2 913,11 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 23946,83 грн.; заборгованість за пенею та комісією 3 100,00 грн.; штрафу (фіксована частина) 250,00 грн.; штрафу (процентна складова) 1 498,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № б/н від 21.05.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом ОСОБА_2 станом на 31.10.2016 рік.

За вказаних обставин, суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує неналежним чином, в результаті чого станом на 31.10.2016 рік виникла заборгованість у сумі 31707,94 грн., яка підлягає стягненню із відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо не застосування судом строків позовної давності є безпідставними виходячи із наступного.

За правилами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Позивачем при розгляді справи у суді першої інстанції не було зроблено заяви про застосування строку позовної давності.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був обізнаний із пред'явленням до нього позову, а апеляційна скарга не містить жодних доводів чи заперечень щодо висновку суду першої інстанції про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи.

Крім того, апеляційна скарга містить доводи відносно того, що суд не застосував строк позовної давності, однак не місить доводів щодо поважних причин не заявлення строку позовної давності в суді першої інстанції та прохання застосувати строк позовної давності на стадії апеляційного розгляду.

Також слід звернути увагу, що відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається із матеріалів справи (виписки руху коштів по кредитних картках), ОСОБА_2 23 січня 2014 року здійснив добровільне погашення заборгованості шляхом внесення готівки в терміналі самообслуговування на суму 500 грн., що свідчить про вчинення дії по визнанню боргу.

Посилання ОСОБА_2 щодо порушення положень Закону України «Про захист прав споживачів» не підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист споживачів» кредитодавець дійсно, у випадках визначених цим Законом, може скористатись правом на вимогу повернення споживчого кредиту. Разом з тим, це право кредитодавця, а не обов'язок, яким у даному випадку він скористався коли вважав за потрібне, але позивач при розгляді справи не заявив про застосування строків позовної давності, а в апеляційній скарзі не навів, як уже зазначалося, поважних причини щодо невчинення цієї дії.

Щодо порушень вимог п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», то заборгованість по договору виникла не у зв'язку із встановленням непропорційно великої суми компенсації, а в наслідок тривалого невиконанням відповідачем свого зобов'язання по кредиту.

Доводи апеляційної скарги про те, що кредитна картка універсальна видана 21 травня 2008 року і діяла до 21 травня 2009 року спростовується матеріалами справи, зокрема, даними з програмного комплексу ПАТ КБ «ПриватБанк» із яких вбачається, що по спірному кредитному договору позивач отримав дві кредитні картки, в тому числі останню 26.07.2012 року, термін дії якої по січень 2016 року.

Посилання ОСОБА_2, що договір укладений не був, а Анкета, що ним заповнена не є договором, є безпідставними, оскільки судом першої інстанції вірно до даних правовідносин застосовано положення ч. 1 ст. 634 ЦК України.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстави для зміні чи скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 лютого 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2018 року

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: О.О. Панченко

С.Б. Бутенко