Постанова № 75407985, 05.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/3742/17 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.

Провадження № 22-ц/783/7162/17 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.

секретаря: Куцика І.Б.

з участю ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася із зазначеним позовом до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою у якому з урахуванням уточнених вимог від вересня 2017 року просила визнати поруку яка виникла на підставі договору поруки від 20 березня 2008 року № 049-2008-676-Р, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариства «Універсал Банк», та ОСОБА_2 припиненою з 15 липня 2008 року.

Оскаржуваним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2017 року позов задоволено.

Визанано поруку, яка виникла на підставі договору поруки від 20 березня 2008 року № 049-2008-676-Р, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариства «Універсал Банк», та ОСОБА_2 припиненою з 15 липня 2008 року.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір по 320 грн. з кожного.

Рішення суду оскаржило ПАТ «Універсал Банк».

В апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_2,підписавши Додаткову угоду від 18 травня 2009 року до Договору поруки від 20 березня 2008 року, дала свою згоду щодо збільшення відсоткової ставки, чим підтвердила правомірність нарахування Кредитором відсоткової ставки у підвищеному розмірі у відповідності до умов Кредитного договору та Договору поруки, згідно яких Кредитор має право збільшувати відсоткову ставку, уклавши з сторонами в письмовій формі додаткову угоду.

Зазначає, що порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Вирішуючи питання про надання поручителем згоди на зміну зобов'язання, судами необхідна надаватися належна оцінка діям поручителя, які б свідчили про надання ним згоди на збільшення обсягу своєї відповідальності.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 була проінформована про збільшення розміру її відповідальності та дала свою згоду щодо збільшення відсоткової ставки за Кредитним договором № 049-2008-676 від 20 березня 2008 року.

Просить рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2017 року скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 а також ОСОБА_4 щодо заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 20 березня 2008 між відповідачем ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») укладено кредитний договір № 049-2008-676, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_4 грошові кошти в кредит в розмірі 55 000 доларів США, із сплатою 13,45 % річних за користування кредитним коштами.

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником. У разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договору поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов»язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов»язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов»язапння боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов»язання поручителя визначається як договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов»язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частина перша, друга статті 553 ЦК України).

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни основного зобов»язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов»язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами;установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Тобто закон пов»язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов»язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальносі поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного договору.

Отже, на зміну умов основного договору, унаслідок якої обсяг відповідальності не збільшується, згода поручителя не вимагається і такі зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною першою статті 559 ЦК України.

Установлено, що 20 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 049-2008-676-Р за умовами якого остання взяла на себе зобов'язання відповідати перед Банком за виконання боржником ОСОБА_4 умов кредитного договору № 049-2008-676 від 20 березня 2008 року у повному обсязі (а.с.9 -10).

При тому, як убачається із п.2.1 договору поруки № 049-2008-676-Р від 20 березня 2008 року кредитор не вправі без згоди поручителя змінити умови Основного договору з Боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

З 15 липня 2008 року Банк в односторонньому порядку без згоди поручителя змінив базову та підвищену процентну ставку в сторону збільшення. Зокрема, базова процентна ставка була збільшена банком з 13,45 % річних до 14,95 % річних. Підвищена процентна ставка збільшена банком до 44,85% річних.

Збільшуючи з 15 липня 2008 року базову та підвищену процентну ставку за кредитним договором № 049-2008-676 від 20 березня 2008 року банк мав здійснити дії направлені на інформування поручителя ОСОБА_2 про такі зміни шляхом укладення додаткової угоди до договору поруки № 049-2008-676-Р, однак, таких угод між банком та поручителем укладено не було.

Отже, обсяг відповідальності позивача ОСОБА_2 збільшився починаючи з 15 липня 2008 року без жодної на те її згоди і порука припинена саме з цієї дати на підставі ч.1 ст559 ЦК України.

Суд вірно не взяв до уваги доводи ПАТ «Універсал Банк» про те, що згода поручителя на зміну процентної ставки була надана пізніше - 18 травня 2009 року укладенням додаткової угоди б/н до договору поруки № 049-2008-676-Р, оскільки зміни можуть бути внесені до чинного правочину, а на отой час, як встановлено, порука припинилася з 15 липня 2008 року.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 16 липня 2018 року.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.