Постанова № 75406272, 17.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №321/202/14 Головуючий у 1 інстанції: Олійник М.Ю.

Провадження № 22-ц/778/1939/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» липня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 26 травня 2017 року у справі за поданням старшого державного виконавця Михайлівського районного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 про обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3, стягувач: Кредитна спілка «Актив»,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2017 року старший державний виконавець Михайлівського районного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 звернулась до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що на виконанні Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №321/202/14-ц, виданого Михайлівським районним судом Запорізької області 04 червня 2014 року про стягнення боргу у розмірі 91155,75 грн. з ОСОБА_3 на користь КС «Актив». 23 червня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій боржнику надано строк для самостійного виконання до 29 червня 2014 року, та 23 червня 2014 року направлено сторонам виконавчого провадження. В зв’язку з невиконанням боржником рішення суду у строки, надані для самостійного виконання, 30 червня 2014 року державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення суду.

03 листопада 2014 року державним виконавцем було здійснено виїзд за місцем мешкання боржника та здійснено опис та арешт майна боржника. Майно залишено за відповідальне зберігання боржника.

06 серпня 2015 року під час перевірки технічного стану описаного й арештованого майна та передачі переможцю торгів було встановлено, що частина майна знаходиться в несправному стані, частина майна відсутня за місцем зберігання, у зв’язку з чим 07 серпня 2015 року державним виконавцем було направлено подання до Прокуратури Михайлівського району про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

24 травня 2017 року під час здійснення виїзду за місцем мешкання боржника було встановлено, що ОСОБА_3 виїхав за межі України можливо на постійне місце проживання.

На підставі зазначеного просила тимчасово обмежити боржнику ОСОБА_3 право виїзду за межі України шляхом заборони перетинання державного кордону України до виконання зобов’язань, покладених рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області у справі №321/202/14-ц від 15 травня 2014 року без вилучення наспор того документу.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 26 травня 2017 року подання задоволено.

Тимчасово обмежено боржнику ОСОБА_3 право виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов’язань, покладених рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області у справі №321/202/14-ц, провадження №2/321/158/2014, від 15 травня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь КС «Актив» боргу у розмірі 91155,75 грн., без вилучення паспортного документу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на закриття кримінального провадження, виявлення саме в діях державного виконавця, який описував арештоване майно, порушення Інструкції про проведення виконавчих дій, відсутність свідомого ухилення від добровільного виконання рішення суду та доказів ознайомлення його з відкриттям провадження, виконання рішення суду солідарними боржниками, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання.

КС «Актив» подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що боржнику було відомо про відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_3 ухиляється від виконання рішення суду.

Державний виконавець Михайлівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що ОСОБА_3 вчинялись протиправні дії, а саме пошкодження, відчуження та розтрата майна, яке було залишено йому на відповідальне зберігання, боржник перетинав межі України, ознайомлення представника ОСОБА_3 з матеріалами виконавчого провадження.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 5 ч.1, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а якщо він має паспорт, то йому може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов’язань.

Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов’язань за рішенням.

У відповідності до ст. 377-1 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали суду, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення ухвали суду, таке подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Аналогічний порядок передбачений і діючою редакцією процесуального закону – ч. 4 ст. 441 ЦПК України.

Предметом доказування є саме факт (факти) умисних винних дій, спрямованих на ухилення боржника від виконання зобов’язань за умови об’єктивної спроможності божника виконувати зобов’язання, відсутності перешкод для цього (наприклад, приховування майна, коштів, документів, порушення умов щодо арешту майна та заборони його відчуження, створення інших перешкод для виконання рішення тощо).

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання. У зв’язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов’язання в повному обсязі або частково.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції встановив, що на виконанні Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №321/202/14-ц, виданого Михайлівським районним судом Запорізької області 04 червня 2014 року про стягнення боргу у розмірі 91155,75 грн. з ОСОБА_3 на користь КС «Актив».

Подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, яке викладене державним виконавцем, не містить посилань на те, яким чином боржник ухиляється від виконання судового рішення про стягнення заборгованості.

Посилання на вчинення ОСОБА_3 протиправних дій , а саме пошкодження, відчуження та розтрата майна, яке було залишено йому на відповідальне зберігання, не може бути прийнято до уваги, оскільки постановою слідчого Михайлівського відділення полиції Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області при розгляді матеріалів кримінального провадження за №12015080290000440 від 18 березня 2017 року закрито кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України (а.с.54-55).

Сам по собі факт існування боргу і його несплати не є достатньою підставою вважати, що боржник ухиляється від виконання своїх зобов’язань, також з огляду на те, що заборгованість, яка підлягає стягненню с ОСОБА_3 на користь КС «Актив» за виконавчим листом №321/202/14-ц є солідарною.

Проте зазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції

Окрім того, матеріали справи не містять інформації щодо вживання державним виконавцем заходів щодо примусового виконання рішення, зокрема не вбачається що державний виконавець звертався із запитами до державних органів, підприємств, установ, організацій щодо встановлення місця роботи ОСОБА_3 Не має відомостей, що державний виконавець звертався до банківських та інших фінансових установ із запитами щодо інформації про наявність рахунків та/або про стан рахунку боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком та здійснював інші повноваження, передбачені Законом.

Також до подання не додано доказу виконання державним виконавцем вимог ч.5 ст. 25, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV щодо надсилання копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом із повідомленням про вручення, що, відповідно, вказувало б на доведення до відома боржника положень закону щодо добровільного виконання рішення суду. Відсутній такий доказ і в матеріалах виконавчого провадження № 43765356, які були надані в суді апеляційної інстанції.

Посилання державного виконавця на ознайомлення представника ОСОБА_3 з матеріалами виконавчого провадження не свідчить про виконання зазначених вимог Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV.

Тобто, на час розгляду подання судом першої інстанції дані про реальні дії державного виконавця, спрямовані на примусове виконання рішення суду за рахунок коштів, іншого майна боржника, про вжиття передбачених законом заходів для виявлення відповідного майна та забезпечення примусового виконання рішення суду у справі були відсутні. Судом першої інстанції виконавче провадження № 43765356 не оглядалося.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 26 травня 2017 року у цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 20 липня 2018 року.

Головуючий

Судді: