Ухвала суду № 75405469, 19.07.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.07.2018

Справа № 320/8334/17

Провадження № 1-кс/320/2451/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря – Бондаренко Г.В.,

прокурора – Навки Н.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

захисників обвинувачених – адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

потерпілого – ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі заяву потерпілого ОСОБА_8 про відвід судді Редька Олександра Васильовича у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а також ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Юрлагіної Т.В. надійшла заява потерпілого ОСОБА_8 про відвід судді Редька О.В. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

В обґрунтування заявленого відводу потерпілий зазначив, що він заявляю судді Редьку О.В. відвід у зв’язку з його необ’єктивними та упередженими рішеннями у вказаному кримінальному провадженні. У судовому засіданні здійснюється вплив на потерпілих. Обвинувачений ОСОБА_1 висловлюється на його адресу нецензурною лайкою. У зв’язку з викладеним потерпілий висловлює недовіру судді Редьку О.В. та просить задовольнити заяву про відвід даного судді.

Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав заяву про відвід судді та просив задовольнити.

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В. у судове засідання не з’явився, будучи повідомленим про день та час слухання справи належним чином.

Процесуальний прокурор – Навка Н.В. у судовому засіданні просила вирішити питання про відвід судді на розсуд суду.

Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви потерпілого, посилаючись на відсутність підстав для задоволення клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 додав, що він дозволив дане висловлювання оскільки не витримав, що його оговорював потерпілий під час проведення судового розгляду.

Захисник обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_7, та захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви потерпілого, оскільки в розумінні кримінального процесуального законодавства України відсутні підстави для відводу головуючого судді у кримінальному провадженню ОСОБА_9 Захисник ОСОБА_6 зазначив, що суддею було зроблено зауваження обвинуваченому та попереджено про видалення з зали судового засідання у випадку допущення в подальшому такої поведінки.

Заслухавши доводи потерпілого ОСОБА_8, а також думку інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У провадженні судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редька О.В. знаходиться кримінальне провадження №12017080000000196 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 55 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положеннями ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013р., передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України суддя зобов’язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Вимогами п.4 ч.1 ст.75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швецарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб’єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об’єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення ЄСПЛ у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), п. 58).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, дослідивши доводи заяви, матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що вказані потерпілим ОСОБА_8 обставини щодо відводу судді Редька О.В. є необґрунтованими та не можуть бути підставою для усунення судді від розгляду даного кримінального провадження.

Твердження заявника про упереджене ставлення у даному кримінальному провадженні з боку судді Редька О.В. об'єктивно не підтверджуються, а містять лише суб'єктивну, власну оцінку заявника діям головуючого.

Незгода з процесуальними діями та рішеннями судді, за відсутності інших обставин, передбачених ст. 75 КПК України, не може бути підставою для відводу судді, а можуть бути зазначені в апеляційній скарзі на остаточне рішення у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 75 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_8 про відвід судді Редька Олександра Васильовича у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: