Ухвала суду № 75404562, 16.07.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/1801/17 Головуючий у 1-й інст. Рибнікова М. М.

Категорія ч.1 ст.121 КК України Доповідач Шевченко В. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Житомир

Апеляційний суд Житомирської області в складі суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання Білоус Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальне провадження № 12017060190000870 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_4 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2018 року щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю:

прокурора Селюченко І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

потерпілого ОСОБА_7,

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_5, правильності кваліфікації його дій, просить вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2018 року щодо нього в частині призначення покарання скасувати, у зв'язку із неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_5 призначити покарання:

- за ч.1 ст.121 КК України - 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком. В решті вирок залишити без змін.

Зазначив, що суд першої інстанції оскаржуваним вироком звільнив обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі строком 6 років з випробуванням, що є порушенням положень ст.75 КК України та застосував закон, який не підлягає застосуванню.

Вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2018 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначено покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням. Встановлено іспитовий строк терміном 2 (два) роки, в період якого, відповідно до ст.76 КК України зобов’язано його періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнуто з ОСОБА_5 – 11 176 грн.82 коп. 82 коп. на відшкодування витрат за лікування ОСОБА_7 на користь управління фінансів Коростишівської державної адміністрації (МФО 811039, ЄДРПОУ 02313298, р/р 31414544700268).

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 – 10 399 грн.01 коп. (десять тисяч триста дев’яносто дев’ять) гривень 01 коп. на відшкодування матеріальних збитків та 4 000 грн.( чотири тисячі ) гривень моральної шкоди.

Речові докази: зимові черевики, чорного кольору, 42 розміру, вилучені під час ОМП від 29.12.2017 та передані на зберігання ОСОБА_5, залишено власнику.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2018 року виправлено описку, допущену у вироку Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2018 року у судовому провадженні №280/1801/17(1-кп/280/124/18) відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Викладено перший абзац резолютивної частини вказаного вироку наступним чином :

«ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі».

За обставин, встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, що 11 грудня 2017 року, у період часу з 13-14 години, ОСОБА_8, перебуваючи за місцем свого проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, де розпивала спиртні напої спільно із знайомим ОСОБА_7

У цей час, до вказаної квартири повернувся ОСОБА_5, який є чоловіком ОСОБА_8, та побачивши, що його дружина розпиває спиртне із знайомим йому ОСОБА_7, на ґрунті раптово виниклих ревнощів, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7, та стоячи навпроти нього, правою рукою схопив останнього за верхній одяг в області грудної клітки, з метою нанесення удару.

У цей час, з метою оборони, потерпілий, кулаком правої руки наніс один удар по обличчі ОСОБА_5, в область верхньої губи, зліва. Після цього ОСОБА_5 кулаком лівої руки, наніс один удар, по голові ОСОБА_7, з правого боку, один удар кулаком лівої руки, в область грудної клітки з правого боку та один удар, кулаком правої руки в область грудної клітки зліва.

Після чого, ОСОБА_5 обома руками вхопив ОСОБА_7 за верхній одяг в області плечей та штовхнув його у напрямку коридору, від якого потерпілий впав на спину на підлогу, після чого ОСОБА_5 дістав з кишені куртки газовий балончик «Перець» та декілька разів бризнув в обличчя потерпілого.

У подальшому реалізовуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5, обома руками вхопив потерпілого за верхній одяг в області плечей та коліном правої ноги наніс один удар в область грудної клітки з права та відштовхнув його від себе. Від отриманих ударів та поштовху ОСОБА_7 впав на підлогу в коридорі, на лівий бік тіла.

У цей час, ОСОБА_5, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, підійшов до нього та правою ногою, на якій були зимові черевики, наніс 2-3 удари, по тілу потерпілого в область живота.

Внаслідок суспільно-небезпечних дій ОСОБА_5 Ю,В., потерпілому ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: тупої, закритої травми живота – розриву тонкої кишки та брижі тонкого кишечника, котрі ускладнилися розвитком перитоніту (запалення очеревини) та гемоперитонеум (наявність крові у черевній порожнині), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6, які не заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, потерпілого ОСОБА_7, який просив розглянути апеляційну скаргу на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та вирок суду в межах ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, по суті не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених та належно оцінених судом.

Дії обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України кваліфіковані правильно, що в апеляційній скарзі не оспорюється.

Згідно п.4ч.1ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Відповідно до ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції в порушення вимог ст.75 КК України, призначивши ОСОБА_5 покарання у виді 6 років позбавлення волі, звільнив його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 (два) роки.

Що стосується ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2018 року про виправлення описки у вироку відносно ОСОБА_5, то апеляційний суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Тобто, суд наділений кримінальним процесуальним законом можливістю виправлення виключно описки, (механічної (мимовільної або випадкової) граматичної помилки) чи арифметичної помилки (у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення), але позбавлений права змінити або скасувати постановлене рішення.

Разом з цим, постановляючи ухвалу від 25 квітня 2018 року, суд першої інстанції змінив обвинуваченому ОСОБА_5 призначене покарання, що не може вважатись законним та є безумовною підставою для скасування вище зазначеної ухвали, яка є невід’ємною частиною вироку.

За таких підстав, апеляційний суд вважає, що вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2018 року щодо ОСОБА_5 в частині призначення покарання підлягає зміні, у зв'язку із неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.

Керуючись ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Невмержицького М.І. задовольнити частково.

Вирок Коростишівського районного суду від 23.07.2018 щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання за ч.1 ст.121 КК України, змінити.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст.121 КК України –у виді 5 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.

Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2018 року скасувати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ: