Рішення № 75404387, 17.07.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/498/18

Провадження № 2/288/469/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПрАТ «СК» Альфа Страхування» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» (далі-відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПрАТ «СК» Альфа Страхування» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначає, що 08 грудня 2015 року Публічним акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» прийнято пропозицію ОСОБА_2, що міститься в ОСОБА_3 на укладання ОСОБА_4 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, що укладається згідно з умовами договору про комплексне банківське обслуговування, що затверджене розпорядженням банку із усіма змінами, доповненнями та усіма додатками до нього.

Згідно п. 2 вказаної угоди клієнту відкрито рахунок у валюті гривня та випущено міжнародну платіжну картку «DMC Gold» строком дії 2 роки з моменту її випуску.

Позивачу згідно п. 3 угоди надано кредит при наступних умовах: п. 3.1 визначає, що ліміт становить 75 000 гривень 00 копійок, п. 3.1.1. вказує, що сума кредиту, яка доступна на момент укладання угоди складає 1000 гривень 00 копійок. При цьому сума кредиту, що може бути доступна клієнту в будь-який час протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії та, яка відрізняється від суми, що вказана в цьому пункті, у порядку та спосіб визначений умовами договору. Сума кредиту, що може бути доступна клієнту в будь-якому випадку не може перевищувати ліміт відновлювальної кредитної лінії, яка становить 75 000 гривень 00 копійок.

Процентна ставка за користування коштами складає 26 % річних.

Згідно п. 10 ОСОБА_3 на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та ОСОБА_3 пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії складають єдиний документ – ОСОБА_4 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. ОСОБА_4 вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком цього ОСОБА_3 та відкриття відновлювальної кредитної лінії та надання суми кредиту, що вказана в цьому ОСОБА_3.

Позивач вважає, що при укладенні вищевказаного кредитного договору порушені її права як споживача, згідно з нормами Закону України «Про захист прав споживача» та Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Умовами п. 9 ОСОБА_3 пропозиції передбачено, що за кожне допущене позичальником прострочення платежу він сплачує банку штраф у розмірі 50 гривень 00 копійок, якщо прострочена заборгованість не була повернута протягом 5 днів то додаткового до вказаного штрафу, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 150 гривень 00 копійок. Тобто, фактично за одне правопорушення, а саме: прострочення платежу п’ять і більше днів позивач повинен двічі платити штраф, відповідно 50 гривень та 150 гривень.

Також позивач 05.12.2015 року уклала з страховиком, яким є ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування», від імені якого на підставі довіреності діє кредитор, вигодонабувач – ПАТ «Альфа – Банк» договір добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток № 248.630335459.111 від 08.12.2015 року та договір добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування здоров’я на випадок хвороби для держателів платіжних карток № 227.630335459.111 від 08.12.2015 року.

Відповідно до умов договору страхування страхова сума за договором страхування в розмірі 1000 гривень, страховий тариф 1,2% від страхової суми зазначеної в п. 6 договору страхування; річний страховий платіж, який сплачується рівними частинами щомісяця, становить 12 гривень 00 копійок, щомісячна частина страхового платежу 1 гривня 00 копійок.

Сторони погодились здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків клієнта в порядку та на умовах визначених договором, що затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями. Як зазначено в договорі, що це є ніщо інакше, як послуги з добровільного страхування, які фактично позичальник купує у продавця цих послуг із залученням кредитних коштів банку.

Таким чином позивач вважає, що умови кредитного договору, щодо послуг страхування із нав’язаною відповідачем страховою компанією - є несправедливими, оскільки позивач не отримувала від відповідача коштів для оплати такої страховки.

Позивач просить визнати недійсним кредитний договір від 08.12.2015 року.

Позивач та її представник в судове засідання не з’явились, в позовній заяві просили справу розглядати без їх участі.

Представник відповідача ПАТ «АЛЬФА-БАНК» в судове засідання не з’явився, надав відзив на позовну заяву та заяву в яких просив справу слухати у його відсутність та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи ПрАТ «СК «Альфа Страхування» в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі представника третьої особи, в задоволені позовних вимог просить відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08 грудня 2015 року Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» підтверджує, що приймає ОСОБА_2, що міститься в ОСОБА_3 на укладання ОСОБА_4 про обслуговування кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії, укласти з Банком ОСОБА_4 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, що укладається згідно з умовами Договору про комплексне банківське обслуговування. Відкритий рахунок № 26257003794724 у валюті гривня та випустили міжнародну платіжну картку «DMC Gold» строком дії 2 роки з моменту її випуску. Ліміт Відновлювальної кредитної лінії встановлений у розмірі 75 000 гривень. Сума кредиту, що є доступною клієнту на момент укладання даної ОСОБА_4 складає 1000 гривень. Сума кредиту, що може бути доступна клієнту в будь-якому випадку не може перевищувати ліміт Відновлювальної кредитної лінії, який становить 75 000 гривень. Процентна ставка за користування коштами – 26 % річних. Розмір обов’язкового мінімального платежу складає 7% від суми загальної заборгованості. Повернення заборгованості за кредитом та сплата відсотків за користування Відновлювальною кредитною лінією та/або інших платежів за договором здійснюється клієнтом відповідно до договору.

Пунктом 9 ОСОБА_3 пропозиції передбачено, що за кожне допущене позичальником прострочення платежу він сплачує банку штраф у розмірі 50 гривень 00 копійок, якщо прострочена заборгованість не була повернута протягом 5 днів то додаткового до вказаного штрафу, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 150 гривень 00 копійок.

Як вбачається з Договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток № 248.630335459.111 від 08.12.2015 року, даний договір укладено між ПАТ «Страхова компанія» Альфа страхування» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник), умови договору: страхова сума за договором страхування становить 1000 гривень, страховий тариф 1,2% від страхової суми зазначеної в п. 6 договору страхування; річний страховий платіж, який сплачується рівними частинами щомісяця, становить 12 гривень 00 копійок, щомісячна частина страхового платежу 1 гривня 00 копійок.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Частиною другою статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

ОСОБА_2 про сукупну вартість кредиту є інформація про процентну ставку, вартість сукупних послуг та інших фінансових зобов'язань позивача, варіанти погашення кредиту, кількість платежів, їх періодичність та обсяги.

Установивши, що спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та у подальшому виконувала його умови, банк надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, процентної ставки та деталізованого графіку погашення боргу, суди правильно застосували положення статей 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 626-628 ЦК України та дійшли вірного висновку про безпідставність позовних вимог та відсутність підстав для визнання кредитного договору від 08 грудня 2015 року, укладеного між ПАТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_5, недійсним.

Такі висновки судів також узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах № 6-1341цс15 від 02 грудня 2015 року, № 61-229св18 від 10.01.2018 року, № 61-3079св18 від 28.03.2018 року та № 61-20253св18 від 04.06.2018 року з подібними правовідносинами.

При цьому, судами встановлено, що умовами кредитного договору, зокрема у пункті 10, визначено, що підпис позичальника на цьому договорі є письмовим підтвердженням отримання свого примірнику договору та ознайомлення його у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів і предметів сукупних послуг, а також іншої інформації надання якої вимагає чинне законодавство. Підпис позичальника на договорі є також письмовим підтвердженням того, що позичальник у письмовій формі ознайомлений з умовами кредитування, які йому роз'ясненні та зрозумілі.

Крім того, пункт 9 ОСОБА_3 пропозиції не порушує зазначену норму Конституції України, оскільки штрафи у розмірі 50 гривень 00 копійок та 150 гривень 00 копійок встановлені за різні порушення, які виявляються у простроченні платежу різної тривалості. Таким чином, склад порушень, за які встановлено штрафні санкції відрізняється їх тривалістю. Продовжуване прострочення хоча формально і є незмінною бездіяльністю позичальника, але в залежності від тривалості може мати різні негативні наслідки. Отже, послідовне збільшення міри відповідальності винної особи не є подвійною відповідальністю, оскільки складається з окремих штрафних санкцій, що залежать від тривалості прострочення.

Посилання позивача на неправомірність включення до умов кредитного договору положень про сплату комісії на користь банку за управління кредитними грошовими коштами є необґрунтованим, оскільки передбачені в спірному договору умови про сплату комісії не суперечать чинному законодавству.

Частиною першою статті 81 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене та з наданих доказів судом не встановлено порушення відповідачем по справі Закону України «Про захист прав споживачів» при укладенні кредитного договору.

Виходячи з наведених норм права ОСОБА_6 не довела, що в момент укладання кредитного договору були порушенні її права.

Суд, дослідивши матеріали справи та з огляду на встановлені обставини, приходить до висновку, що умови спірного договору не є такими, що створюють дисбаланс прав та обов'язків на шкоду споживача і тому в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» надала до суду заяву про відшкодування судових витрат пов’язаних з розглядом справи в розмірі 75 гривень.

Дана заява не підлягає задоволенню, оскільки третя особа не є стороною у справі, крім того направлення пояснення Третьою особою щодо позову не є процесуальними витратами, які підлягають відшкодуванню відповідно до статті 133 ЦПК України.

Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про захист прав споживачів»; статтями 16, 203, 215, 216, 526, 626- 628, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПрАТ «СК» Альфа Страхування» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору – відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_7