Постанова № 75403295, 20.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/1244/18 Номер провадження 22-ц/775/1053/2018

Номер провадження 22-ц/775/1053/2018 Доповідач Канурна О.Д.

Категорія 55

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Мальованого Ю.М., Санікової О.С.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2018 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Мінаєва І.М. у місті Слов’янськ, в справі номер 243/1244/18, за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, невиплаченої одноразової допомоги при звільнені та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, невиплаченої одноразової допомоги при звільнені та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтуванні позову посилалася на те, що вона відповідно наказу №77/Ос від 04.11.2015 р. працювала на посаді електромеханіка дільниці Дебальцівської дистанції електропостачання структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

17 липня 2017 року ОСОБА_1 була звільнена у зв’язку із скороченням штату працівників, наказ № 10010/ДН – 00 від 10 липня 2017 року.

На день звільнення відповідач мав перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2017 р. по день звільнення к розмірі 23654,00 грн., крім того працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, тобто 5711,64 грн.

На день звільнення відповідач відмовився виплачувати ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати і вихідну допомогу і відмовляється виплачувати кошти по теперішній час. Вказує на те, що відповідно до відомості з інформаційного фонду Держреєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, заробітна плата ОСОБА_1 у регіональній філії «Донецька залізниця» за 1 квартал 2017 р. складала 21289 грн., тобто середня заробітна плати склала 260,00 грн. Вважає, що оскільки відповідач неправомірно відмовився виплачувати їй заборгованість по заробітній платі та вихідну допомогу в день звільнення 17.07.2017 р., станом на 14.02.2018 р., з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 54520,20 грн. згідно наданого розрахунку.

Позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь невиплачену заробітну плату у розмірі 23654,00 грн., невиплачену одноразову допомогу у розмірі 5711,64 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 54520,20 грн.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати, невиплаченої одноразової допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні задоволені частково.

Стягнуто з регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у сумі 21039,17 грн., одноразову допомогу при звільненні у сумі 5711,64 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.07.2017 року до 15.02.2018 року у сумі 33867,51 грн., а в загальній сумі 60618,32 грн., з яких підлягають утриманню податки і обов’язкові платежі.

Стягнуто з регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Із вказаним рішенням суду не погодився відповідач - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» та подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи і просить рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2018 року скасувати в повному обсязі, позовні вимоги позивача залишити без розгляду, судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з’явилася, хоча своєчасно і належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 158).

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції послався на те, що наявні підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відповідно наказу №77/Ос від 04.11.2015 р. працювала на посаді електромеханіка ремонтно-ревізійної дільниці Дебальцівської дистанції електропостачання ДП «Донецька залізниця».

Наказом в.о. начальника структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 10010/Дн-а від 10.07.2017 р. ОСОБА_1 звільнено 17 липня 2017 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку з скороченням штату з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку (а.с. 13).

Відповідно до відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р., регіональною філією «Донецька залізниця» нараховано та виплачено заробітну плату за 1 квартал 21289,62 грн., з яких утримано 3832,13 грн. податку. Інформація за 2 квартал відсутня.

Відповідно до листа «Донецької дирекції залізничних перевезень» № 106/1-ДонДнД від 15.03.2018 р. за період з березня 2017 року по день звільнення ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за першу половину березня 2017 року у сумі 2202,16 грн., яку вона отримала 24.07.2017 р. З 16 березня 2017 року до Дирекції не надходили документи від підприємства або ОСОБА_1 для нарахування заробітної плати, а саме табель обліку робочого часу з відмітками про фактично відпрацьований час та ін. На підконтрольній Україні території відсутня будь-яка первинна документація (графіки роботи або табель обліку робочого часу, копії або оригінали внутрішніх наказів, розпоряджень та інше) для нарахування заробітної плати за період з 16 березня 2017 р.

З 20 березня 2017 р. згідно наказу ПАТ «Українська залізниця» філії «Донецька залізниця» № 384 від 15.03.2017 р. та наказу Дирекції № 236/ДНД від 17.03.2017 р. у зв’язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаної перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольній українській владі територією, встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції.

Відповідно до відомостей служби кадрової та соціальної політики регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 24.03.2018 р. ОСОБА_1 продовжила трудові відносини на посаді електромеханік дільниці І групи у виробничому підрозділі «Дебальцівська дистанція електропостачання» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з 11.07.2016 р. (наказ № 1/Ос від 11.07.2016 р.). Інформація щодо звільнення відсутня.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, наданими Слов’янським об’єднаним УПФУ Донецької області страхувальником ОСОБА_1 за період січень 2017 р. – березень 2017 р. включно була Регіональна філія «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40150216), страхові внески за цей період сплачувались, сума заробітку, з якої сплачено єдиний внесок у січні 2017 року склала 5952,92 грн., у лютому 2017 р. – 5756,57 грн., у березні 2017 р. – 9580,13 грн. З квітня 2017 року страхувальником єдиний внесок не сплачувався, суми заробітку не нараховувались.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпПУ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з частиною 1 статті 117 КЗпПУ передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що з 20 березня 2017 року у зв’язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольній українській владі територією, встановлений простій для всіх працівників підрозділів дирекції, і що позивач не надала суду жодного доказу на обґрунтування того, що вона працювала в період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року включно та їй була нарахована заробітна плата, є безпідставними, оскільки частиною 1 статті 113 Кодексу законів про працю України передбачено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Апеляційний суд погоджується з розрахунком розміру оплати простою в розмірі 13661,20 грн. Також представником відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтверджено факт простою.

Враховуючи, що відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особа ПФУ вказано, що позивачу за березень 2017 року нараховано 9580, 13 грн., а позивачем підтверджується виплата за березень 2017 року позивачу 2202,16 грн., то суд першої інстанції правильно визначив заборгованість за березень 2017 року, яка підлягає стягненню в розмірі 7377,97 грн.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачки одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 5711,64 грн., оскільки дана виплата передбачена наказом № 10010/Дн-Ос про припинення трудового договору (а.с. 13).

Що стосується стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

До апеляційної скарги відповідачем надано Науково-правовий висновок Торгово-Промислової палати України щодо унеможливлення виконання обов’язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2.

Як вбачається із пункту 7 вказаного вище Науково-правового висновку, втрата контролю і доступу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, до виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вул. Артема, 68 та Луганська область, місто Луганськ, вул. Кірова, буд. 44, у тому числі до: трудових книжок працівників; оригіналів наказів; особових справ працівників; посадових інструкцій; табелів обліку робочого часу; примірників звітів, що подавалися до контролюючих органів, комп’ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками, починаючи з 20 березня 2017 року щодо структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» та з 12 квітня 2017 року щодо структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень», коли фактично вийшло з під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями позбавило можливості Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, виконати зобов’язання перед вивільненими працівниками згідно з ст. ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України, а саме кожному звільненому працівнику структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» і «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» видати належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок.

Це свідчить про відсутність вини Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ідентифікаційний код філії: 40150216, у невиконанні своїх обов’язків.

Пунктом 10 вказаного вище Науково-правового висновку передбачено, що унеможливлення виконання Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» обов’язків, передбачених законодавством України про працю, а саме: ст.ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на територіях міста Донецька Донецької області та міста Луганська Луганської області, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо.

Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов’язальної сторони за трудовим договором, якою за цим висновком є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

Із пояснень в судовому засіданні представника відповідача вбачається, що надати вказаний висновок до суду першої інстанції не було можливості, оскільки вказаний висновок вони отримали тільки 15 травня 2018 року.

Апеляційний суд приймає як доказ Науково-правовий висновок, оскільки ним підтверджено, що починаючи з 17 березня 2017 року вини підприємства у несвоєчасному розрахунку з робітниками немає.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2018 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в цій частині відмовити і змінити вказане рішення в частині стягнення судового збору.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційний суд вважає, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 224,76 грн.

В іншій частині рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2018 року скасувати в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, змінити в частині стягнення судового збору.

В позовних вимогах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, відмовити.

Стягнути з регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (місцезнаходження: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. № 22) судовий збір у розмірі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 76 коп. на р/р 31217205026001 у ГУК у м. Києві/м.Київ/22030200, ЄДРПОУ: 37993783, код банку отримувача 899998, отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код класифікації доходів бюджету 22030200.

В іншій частині рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2018 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складений 20 липня 2018 року

Суддя: О.Д.Канурна