Рішення № 75402048, 10.07.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/1103/17

2/0187/20/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2018 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Догадайло М.В., представника позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, розглянувши в залі суду, у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення витрат на навчання,-

Встановив:

15.12.2017 до суду надійшла цивільна справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення витрат на навчання.

В обґрунтування позову Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі Позивач) посилався на те, що ОСОБА_2 (далі Відповідач) навчалася за кошти державного бюджету в Національному університеті ''Юридична академія України імені ОСОБА_3'' за направленням від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі трьохстороннього договору № 023 від 10.09.2011. За умовами договору (п. 4.2 та п.4.3) Відповідач зобов'язана була прибути після закінчення університету на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років. У разі відмови їхати за призначенням відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку. ОСОБА_4 (нині Логвин) після закінчення навчання не прибула до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для працевлаштування (відповідно до пропозиції управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі). Оскільки Відповідач не виконала свої зобов'язання, то з неї слід стягнути до Державного бюджету вартість навчання в Національному університеті ''Юридична академія України імені ОСОБА_3'' у розмірі 90 772 грн. 80 коп.

Ухвалою суду від 30.01.2018 за клопотанням Відповідача провадження у справі було зупинено на час її непрацездатності.

Ухвалою суду від 11.05.2018 провадження у справі за заявою Відповідача у справі відновлено.

Ухвалою суду від 24.05.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник Позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 01.02.2018 – у судовому засіданні позовні вимоги та обставини, якими вони обґрунтовані в позові підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала. Крім того, згідно письмового заперечення наявного в матеріалах справи, зазначила, що державного розподілу молодих спеціалістів та видачі направлення на роботу передбаченого Договором № 023 про підготовку фахівців з вищою освітою за державним замовленням не було. Також пропозиції управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі щодо відпрацювання не надходило. Вона неодноразово зверталася після закінчення університету до Відповідача, а також управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі для працевлаштування для відпрацювання в системі Пенсійного фонду не менше трьох років, де їй було відмовлено у зв’язку з відсутністю посад. Просить відмовити в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за безпідставністю заявлених вимог.

Суд, вислухавши пояснення представника Позивача, Відповідача, з'ясувавши думку сторін, оцінивши надані сторонами докази, перевіривши матеріали справи, дійшов до висновку.

Спірні правовідносини відносяться до суспільних відносин у галузі навчання та професійної підготовки громадян України.

Положеннями ч. 3 ст. 53 Конституції України встановлено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно з ч. 2 ст. 44 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-ХІІ вищі навчальні заклади здійснюють свою діяльність за державним контрактом (замовленням) та угодами як основною формою регулювання відносин між: навчальними закладами та підприємствами, установами, організаціями, громадянами.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про освіту"" від 23.05.1991 № 1060-ХІІ , на виконання Указу Президента України від 23 січня 1996 року N 77 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів", в редакції Указу Президента України від 16 травня 1996 року N 342, та ст. 197 Кодексу законів про працю України було розроблено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року N 992.

Пунктом 4 вищевказаного Порядку визначено, що керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду.

Відповідно до п. 8 Порядку випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14 Порядку).

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 року № 2984-ІІІ, випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи. Випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Конституцією України, держава створює умови для підготовки кадрів за основними напрямами відповідно до суспільних потреб, на задоволення яких виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які бюджетні видатки держави (ч. 2 ст. 95). Виходячи з суспільних потреб та розмірів бюджетних призначень, визначених у законі про Державний бюджет України, формується державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Тому обсяги фінансування вищих державних і комунальних навчальних закладів за рахунок бюджетних коштів пов'язані передусім з підготовкою такої кількості фахівців з вищою освітою, яка визначається щорічно у державному замовленні.

Отже, безоплатність вищої освіти (безоплатність навчання) в державних і комунальних навчальних закладах зобов'язує державу створити відповідні можливості, за яких громадянин України на рівних конкурсних умовах може здобути без внесення плати у будь-якій формі вищу освіту в межах обсягу потрібних державі та суспільству фахівців.

Як зазначено в преамбулі Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року N 992, метою прийняття даного акта є забезпечення реалізації права на роботу за фахом випускникам вищих навчальних закладів.

Надання державою особі безоплатної освіти передбачає виникнення права держави на результати трудової діяльності особи, яка здобула вищу освіту за державним замовленням.

Укладаючи угоду з вищим навчальним закладом про надання освітніх послуг за державним замовленням, особа (абітурієнт) бере на себе відповідні зобов'язання, які випливають із вимог нормативно-правових актів в даній сфері і передбачені самими угодами про надання освітніх послуг, а саме зобов'язання після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менше ніж три роки (замість чого отримують вищу освіту безкоштовно).

Вступаючи на навчання за державним замовленням та укладаючи відповідну угоду, особа-абітурієнт є обізнаним із фактом необхідності відпрацювання певний строк після закінчення навчання.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з листом Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області від 16.05.2011 було направлено для погодження в Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пропозицію щодо кандидатури зокрема, ОСОБА_4 (нині Логвин, згідно свідоцтва про шлюб від 07.07.2015, змінила прізвище) для вступу на навчання до ''Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого'' у 2011 році на денну форму навчання, напрямом підготовки ''Право"(а.с.8).

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направленням від 01.07.2011 року направило ОСОБА_4 (нині Логвин) на навчання до Національного університету ''Юридична академія України імені ОСОБА_3" (а.с.10) Згідно цього направлення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області зобов'язалось виконати постанову КМУ від 22 серпня 1996 року №992 „Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням".

10.09.2011 року між Національним університетом ''Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого'', Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та ОСОБА_4 був укладений договір № 023 про підготовку фахівців з вищою освітою за державним замовленням (а.с.5)

Згідно умов договору ''Університет'' зобов'язався надати студенту освітні послуги на рівні державних стандартів освіти, за результатами державного розподілу молодих спеціалістів видати студенту направлення на роботу; ''Установа'' – після закінчення студентом навчання надати йому роботу відповідно до кваліфікації вищої освіти; ''Студент'' – прибути після закінчення університету до установи для працевлаштування та відпрацювання не менше трьох років згідно з державним розподілом.

Як вбачається з встановленого вище, укладений трьома сторонами договір про підготовку фахівця є багатостороннім і до такого договору застосовуються загальні положення про договір (ст.626 ЦК України).

Як сторона, відповідно до договору Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області має всі права на отримання інформації щодо навчання студента ІНФОРМАЦІЯ_1, час закінчення нею навчання, відрахування та отримання нею диплому.

Однак, Позивачем таку інформацію у Національному університеті ''Юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого'' не отримано і суду не надано.

Між тим, копія диплому про закінчення вищого навчального закладу: ''Національний юридичний університет імені ОСОБА_3'' була надана Позивачем в судовому засіданні та протокольною ухвалою суду долучена до матеріалів справи. (а.с. 56-57).

Пунктом 18 Порядку затвердженого постановою КМУ від 22 серпня 1996 року №992 ''Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням" визначено, що керівництво вищого навчального закладу не пізніше ніж за рік до закінчення навчання пропонує випускнику посаду відповідно до укладеної угоди. При цьому вищим навчальним закладом оформляється картка працевлаштування випускника (додаток N 2) у двох примірниках на кожну особу. Перший примірник зберігається у вищому навчальному закладі, другий надсилається замовникові.

Замовник не пізніше ніж за два місяці до закінчення навчання на підставі одержаної картки працевлаштування підтверджує вищому навчальному закладу достовірність надісланого ним переліку місць працевлаштування випускників.

З огляду на викладене, суд зазначає, що Позивачем також не надано жодного належного доказу, що виконавцем та замовником було виконано п. 18 зазначеного вище Порядку вищим навчальним закладом оформлювалась картка працевлаштування випускника та направлялась замовникові Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не надано також доказів , що замовник Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не пізніше ніж за два місяці до закінчення навчання ОСОБА_4К (нині Логвин) на підставі одержаної картки працевлаштування підтверджувало вищому навчальному закладу достовірність надісланого ним переліку місць працевлаштування випускників.

Пунктом 19 Порядку затвердженого постановою КМУ від 22 серпня 1996 року №992 передбачено, що вручення випускникові диплома про закінчення вищого навчального закладу, направлення на роботу (додаток N 3) та видача належних йому коштів, які перераховані до вищого навчального закладу замовником, здійснюється протягом семи днів після закінчення ним вищого навчального закладу. Оформлене замовником або вищим навчальним закладом (за домовленістю із замовником) направлення на роботу є підставою для укладання трудового договору між молодим фахівцем і замовником. Пунктом 20 передбачено, що молодий фахівець повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу.

При цьому позивачем не надано жодних належних доказів, що ОСОБА_4К (нині Логвин) було оформлене направлення на роботу, яке є підставою для укладенні трудового договору та надавалась робота відповідно до отриманої спеціалізації.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просять стягнути з Відповідача вартість навчання на користь Державного бюджету України. При цьому Позивач не зазначає, яке належне йому суб'єктивне право порушене, не визнано чи оспорено Відповідачем, і так само не вказує чим визначено його повноваження на представництво інтересів держави в суді.

Стаття 2 Указу Президента України ''Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів'' не наділяє замовника, яким в спірних правовідносинах виступає позивач, правом вимагати такого відшкодування, а п. 14 Порядку затвердженого постановою КМУ від 22 серпня 1996 року №992 працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, визначає право замовника отримати від випускника компенсацію всіх витрат у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням.

З урахуванням цього, слід зазначити, що якщо Позивачем, у зв'язку із неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням було понесено витрати, то такі витрати підлягають стягненню саме на його користь, а не на користь Державного бюджету України. Вказане право замовника є самостійним, і не залежить від права органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, на відшкодування вартості навчання. Жодного доказу понесення Позивачем витрат на навчання Відповідача, а також розміру понесених витрат Позивачем суду не надано.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

За змістом ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених чим кодексом.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Таким чином, враховуючи, що в ході розгляду справи судом не встановлено порушення Відповідачем прав та законних інтересів Позивача, а також відсутність доказів на підтвердження того, що Позивач уповноважений представляти інтереси держави в суді з приводу відшкодування державі вартості навчання за державним замовленням у вищому навчальному закладі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Беручи до уваги, що судом відмовлено у задоволенні позову, а Позивач при зверненні до суду буз звільнений від сплати судового збору, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 264, 280-283 ЦПК України, суд –

Ухвалив:

В задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення витрат на навчання, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складено 20 липня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_5