Ухвала суду № 75400852, 16.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/6364/18

Провадження №11-кп/772/718/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Мішеніної С.В., Рупака А.А.

зі секретарем: Діденко В.В.

розглянув «16» липня 2018 року відкритому судовому засіданні у м. Вінниці подання начальника Вінницької ВК №86 ОСОБА_2 про умовно – дострокове звільнення засудженого

ОСОБА_3,

народження 1984 року 06 місяця 12 дня,

уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1

Заставницького району Чернівецької області, українця, громадянина України

раніше судимого:

-09.03.2000 року Садгірським районним судом м. Чернівці за ст. 140 ч.2, 44, 46-1 КК України до2 років позбавленян волі з конфіскацією майна з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

-26.07.2001 року Заставнівським районним судом Чернівецької області за ст. 140 ч.3, 141 ч.1, 140 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 29.09.2003 року умовно- достроково на 2 роки 5 місяців 1 день;

-28.11.2005 року Садгірським районним судом м. Чернівці за ст. 289 ч.2, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, 17.06.2008 року позбавленян волі замінено на виправні роботи строком на 1 рік 6 місяців з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави;

-22.01.2009 року Заставнівським районним судом Чернівецької області за ст. 289 ч. 2, 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі;

-18.06.2009 року Садгірським районним судом м. Чернівці за ст. 186 ч.2, 70 ч.4 КК України до 6 років позбавлення волі, 09.07.2014 року позбавлення волі замінено на 240 год. громадських робіт.

По даній справі засудженого 10.10.2016 року Садгірським районним судом м. Чернівці за ст. 186 ч.2, 72 ч.5 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Камінського В.С.

за апеляційною скаргою із доповненнями засудженого ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання начальника Вінницької ВК №86 ОСОБА_2, про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3

Подання мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_3 відбув 2/3 строку покарання, за час відбування покарання довів своє виправлення та перевиховання, та заслуговує на умовно –достроково звільнення з місць позбавлення волі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2018 року відмовлено в задоволенні подання про умовно – дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3Ухвала мотивована тим, що засуджений ОСОБА_3, своєю поведінкою не довів виправлення та перевиховання, відповідно до ст. 81 КК України.

Не погодившись із рішенням суду, засуджений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу із доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2018 року відносно нього, як незаконну. Просить постановити нову ухвалу, якою звільнити його умовно – достроково від подальшого відбування покарання.

Свої вимоги засуджений мотивував тим, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що він 4 рази заохочувався за належну поведінку та ставлення до праці, працевлаштований, суворо дотримується усіх вимог внутрішнього розпорядку та режиму утримання, що свідчить про його виправлення та перевиховання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який не заперечив проти задоволення апеляційної скарги із доповненнями засудженого ОСОБА_3, дослідивши матеріали особової справи та матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_3 підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.370 КПК України, рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому висновки суду, зазначені у рішенні, мають прямо випливати з аргументації, а також бути чіткими, тобто такими, що не допускають неоднозначного трактування. Крім того суду необхідно послідовно поєднувати закон і наводити чіткі аргументи. Не дотримання зазначених вимог під час розгляду справи кримінального провадження є порушенням права на справедливий суд, гарантований ст.6 Європейської конвенції з прав людини.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що зазначених вимог закону міський суд не дотримався в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи, ОСОБА_3 на даний час відбуває покарання у Вінницькій виправній колонії №86 за вироком Садгірського районного судом м. Чернівці за ст. 186 ч.2, 72 ч.5 КК України та станом 16.02.2017 рік відбув 2/3 строку покарання і відповідно до ст. 81 КК України може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

На підставі вимог ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення при умовах, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установ виконання покарань, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених.

Суд першої інстанції, розглядаючи питання про можливість умовно-дострокового звільнення засуджених, повинен враховувати поведінку засудженого під час всього строку відбування покарання, з’ясувати, чи дотримується засуджений правил внутрішнього розпорядку, чи не вчиняв він останнім часом порушень режиму відбування покарання чи інших правопорушень, який вплив він справляє на засуджених, у чому саме проявляється його належне ставлення до праці, не обґрунтував у мотивувальній частині ухвали свою відмову в задоволенні.

Відповідно до роз’яснень п.17 постанови пленуму Верховного суду України «Про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» №2 від 26.04.2002 року, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії. Зокрема, слід ретельно з’ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, оскільки судовий розгляд питання про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб.

Відповідно до матеріалів провадження, які були предметом дослідження в судовому засіданні встановлено, що за період відбування покарання, засуджений ОСОБА_3 у колонії дотримувався встановлених правил поведінки та розпорядку дня установ. За період відбування покарання характеризується позитивно. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування. За строк відбування покарання 1 раз до дисциплінарної відповідальності, проте дане стягнення знято в установленому законом порядку, однак в подальшому змінив свою поведінку на позитивну, та 4 рази бу заохочений адміністрацією установи, крім того проявляє соціально – корисну ініціативу, приймає активну участь в суспільному житті відділення , працевлаштований, до праці відноситься добросовісно. Доручення виконує якісно та в установлені строки, у відношенні до адміністрації тактовний, до інших засуджених не конфліктний, підтримує із ними дружні стосунки.

Враховуючи викладене, на думку апеляційного суду , засуджений ОСОБА_3 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та перевиховання, а тому є всі підстави для задоволення апеляційної скарги засудженого.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу із доповненнями засудженого ОСОБА_3 – задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2018 року , якою відмовлено в задоволенні подання начальника Державної установи Вінницької виправної колонії №86 погодженого з спостережною комісією про умовно – дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 – скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника Державної установи Вінницької виправної колонії №86 погодженого з спостережною комісією про умовно – дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 –задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 за вироком Садгірським районним судом м. Чернівці від 10.10.2016 року , умовно –достроково з місць позбавлення волі на 1 рік 4 місяці .

На судове рішення може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення до суду касаційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

Згідно з оригіналом: