Ухвала суду № 75400559, 19.07.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20943/17

Провадження № 2/127/1396/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

при секретарі Середі Ю.В.,

представника третьої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_4 Аваль», про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.

В судове засідання позивач та його представник повторно не з’явились та про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило (а.с. 1-2 т.2, 28-29 т.2, 49-51 т.2, 56 т.2, 85-87 т.2, 90-91 т.2).

Представниками сторін 18.07.2018 року через канцелярію суду було подане клопотання про призначення у вказаній справі судової будівельно-технічної та земельної експертизи для визначення варіантів поділу нежитлової будівлі та земельної ділянки в якій вони просили розглянути вказане клопотання без їх участі, що підтверджує ту обставину, що сторони належним чином були повідомлені про час, місце та дату розгляду справи.

Згідно ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з’явлення не перешкоджає розгляду справи. Крім того, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Між тим, статтею 223 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання осіб (особи), які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 5 цієї статті у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_2, та його представник ОСОБА_5М, будучи належним чином повідомленими, повторно не з’явилися в судове засідання, не повідомили про причини неявки, заяву про розгляд справи у відсутність позивача не надано, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

В судовому засіданні представник 3-й особи ОСОБА_1, проти залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку із повторною неявкою в судове засідання сторони позивача не заперечив.

З’ясувавши думку представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву у вказаній цивільній справі слід залишити без розгляду, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 131, 223, ч. 3 ст. 257 ЦПК України, суд,–

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_4 Аваль», про поділ спільного майна подружжя - залишити без розгляду.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: