Ухвала суду № 75399536, 16.07.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3654/18

(2-з/199/55/18)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2018року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Якименко Л.Г., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, -

В С Т А Н О В И В:

В проваджені Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.

27 червня 2017 року близько 17 год. 10 хв., ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Nissan Maxima», реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв наїзд на доньку позивача – ОСОБА_4, внаслідок чого їй було завдано тілесні ушкодження.

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання.

Враховуючи вище викладене, позивачка просить суд вжити заходів забезпечення позову на накласти арешт на 2/3 частини квартири, що належить ОСОБА_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1,2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Оскільки забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, то розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову необхідно встановити наявність зв'язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом спору, співрозмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами.

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

Приймаючи до уваги, що ціна позову є значною – 5 149 238,53 гривень, а невжиття заходів щодо забезпечення позову може перешкодити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, та зважаючи на те, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру аправ на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження права власності обєктів нерухомого майна ОСОБА_3 належить 2/3 частини квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1, вважаю заяву задовольнити та накласти арешт на вказане нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

З метою забезпечення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином – накласти арешт на 2/3 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АК № 386902, виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС Українив Дніпропетровській області 24.11.1998 року).

Ухвала набирає чинності з дня постановлення – 16.07.2018 року, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки - до 16.07.2021року.

Суддя: