Постанова № 75398978, 19.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2018 р. Справа№ 910/3262/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання МельничукуО.С.,

від позивача - КалінськийС.В., від відповідача - ЗорінаО.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної установи

«Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018

(повний текст складено 24.05.2018)

у справі №910/3262/18 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Державної установи

«Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут»

про внесення змін до договору №47-К від 19.12.2017, -

встановив:

У березні 2018 ДУ«Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» звернулося з позовом до ТОВ«Дніпрозбут» про внесення змін до договору №47-К від 19.12.2017 шляхом викладення п.1.2. та 3.1. в іншій редакції. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на положення Закону України «Про публічні закупівлі», ст.652 ЦК України та те, що у зв'язку зі зменшенням фінансування видатків позивача, у останнього виникла необхідність внести зміни в договір №47-к від 19.12.2017 в частині зменшення «до нуля» обсягів закупівлі та зміни «до нуля» ціни договору (п.1.2. договору).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3262/18 у задоволенні позову відмовлено. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що вимога позивача про внесення змін у договір №47-к від 19.12.2017, який укладений позивачем та відповідачем, шляхом викладення його в редакції, запропонованій позивачем, є необґрунтованою.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДУ«Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3262/18, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3262/18 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано ст.652 ЦК України, ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.6.2.3. договору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2018 для розгляду апеляційної скарги ДУ«Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3262/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя АгриковаО.В., судді МальченкоА.О., ДикунськаС.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/3262/18 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на подану апеляційну скаргу до 02.07.2018.

27.06.2018 відповідачем до Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу. В поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення вимого апеляційної скарги, просить спірне судове рішення залишити без змін. Так відповідач зазначає, що судом першої інстанції вірно застосовано положення ст.652 ЦК України та обґрунтовано зазначено, що спір про внесення змін до договору може бути переданий до суду виключно в межах строку дії договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 розгляд справи №910/3262/18 призначений на 19.07.2018.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/1850/18 від 17.07.2018 у зв'язку з перебуванням судді ДикунськоїС.Я., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до пп.2.3.25., 2.3.49. п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначений повторний автоматизований розподіл справи №910/3262/18.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2018 для розгляду справи №910/3262/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя АгриковаО.В., судді МальченкоА.О., ЧорногузМ.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 справу №910/3262/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя АгриковаО.В., судді МальченкоА.О., ЧорногузМ.Г. Ухвалено розгляд справи №910/3262/18 здійснювати 19.07.2018.

В судовому засіданні 19.07.2018 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні 19.07.2018 заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, просила оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ДУ«Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (позивач) та ТОВ«Дніпрозбут» (відповідач) 19.12.2017 був укладений договір №47-к (договір, а.с.23-27), відповідно до якого останній зобов'язався у 2017 році продати і відвантажити речове майно - тканину в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікації, а позивач - забезпечити приймання та оплату товару згідно з умовами договору.

Відповідно до специфікації у формі таблиці відповідач у строк не пізніше 28.12.2017 зобов'язався поставити тік матрацний полотняного переплетення загальною вартістю 2655000,00грн. (п.1.2 договору).

Обсяг закупівлі товару може бути зменшений залежно від фінансування видатків (п.1.3 договору).

Ціна цього договору становить 2655000,00грн. Ціна договору включає в себе вартість самого товару, його упаковки, маркування, доставки, передачі, ПДВ, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки товару.

Кінцевий строк поставки товару не пізніше 28.12.2017 (п.5.1. договору).

Строк дії договору з моменту його підписання сторонами до 31.12.2017 (п.10.1. договору).

Відповідно до ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Колегія суддів, проаналізувавши укладений між сторонами спору договір та положення ст.712 ЦК України та 265 ГК України, дійшла до висновку про те, що договір №47-к від 19.12.2017 за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами п.4.1 договору розрахунок за цим договором проводиться шляхом оплати товару позивачем до 31.12.2017, при наявності бюджетного фінансування, по факту поставки та з дати отримання товару на склад отримувача по мірі надходження бюджетних коштів на підставі належним чином оформлених накладних та рахунків-фактур відповідача.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, а саме з акту №27 від 21.12.2017 (а.с.61) та видаткової накладної №178 від 21.12.2017 (а.с.54), позивач прийняв від відповідача тік матрацний полотняного переплетення загальною вартістю 2655000,00грн., як то передбачено п.1.2., п.3.1. договору (кінцевий строк поставки товару не пізніше 28.12.2017, п.5.1. договору).

Тобто, відповідачем виконано взяті на себе згідно договору зобов'язання щодо поставки товару у передбачений договором строк повністю. Факт прийняття позивачем товару без зауважень свідчить про поставку товару належної якості, в упаковці, з маркуванням тощо.

29.12.2017, тобто після фактичного виконання відповідачем умов договору, позивач звернувся до відповідача з листом №979 (а.с.36), в якому повідомив відповідача про зменшення фактичного обсягу видатків замовника та про необхідність зменшення обсягів закупівлі. Позивач запропонував відповідачу підписати додаткову угоду №2 до договору про зменшення обсягів та ціни закупівлі.

У своїй заяві №3 від 16.01.2018 відповідач відмовився від внесення змін до договору шляхом підписання наданої позивачем додаткової угоди №2 та вимагав негайної оплати переданого товару (а.с.38-40), що і стало підставою для звернення до суду із позовом у даній справі.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 цього Кодексу визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 1 ст.651 ЦК України також передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.4 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Як вірно вказано судом першої інстанції при здійсненні правового аналізу вказаної норми, укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.

Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.

Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Позивач стверджує, що зменшення обсягу фінансування видатків є саме істотною зміною обставин.

Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до п.5 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Згідно з ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, в тому числі, зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Позивач просить суд внести зміни в договір в частині зменшення «до нуля» ціни договору, однак, відповідно до ч.3 ст.632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За таких обставин, вимоги ДУ«Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» в частині зменшення «до нуля» ціни договору є такими, що суперечать законодавству України та обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.

Колегією суддів також враховано, що довідки №41 (а.с.33), №47 (а.с.44) та №48 (а.с.45) від 20.12.2017 про зміни до кошторису, затверджені Міністерством юстиції України, щодо зменшення обсягів фінансування видатків позивачем отримано 20.12.2017 (згідно штампів про отримання на довідках), тоді як лист позивача №979 про внесення змін до договору (а.с.36) складений лише 29.12.2017, а кінцевий строк поставки товару не пізніше 28.12.2017 (п.5.1. договору), тобто після закінчення обумовленого договором кінцевого строку поставки товару.

При цьому, як вже зазначалось, сам товар взагалі був поставлений відповідачем та прийнятий позивачем 21.12.2017, що вбачається з акту №27 від 21.12.2017 (а.с.61) та видаткової накладної №178 від 21.12.2017 (а.с.54), тобто після дати - 20.12.2017, коли позивач дізнався про зменшення обсягів фінансування видатків, однак, товар прийняв.

До цього, лист позивача №979 про внесення змін до договору складений 29.12.2017, тобто навіть вже після отримання позивачем 21.12.2017 товару.

Колегія суддів вважає, що внесення змін у договір в частині обсягів поставки товару вже після фактичної поставки такого товару є неправомірним.

Крім того, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін договору і позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. А відтак, позивачем не доведено наявності одночасно всіх обов'язкових умов, визначених в ч.2 ст.652 ЦК України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду.

Одночасно, колегія суддів приймає до уваги, що за своїм змістом додаткова угода №2, направлена відповідачеві листом №979 від 29.12.2017, щодо зменшення обсягів та ціни поставки «до нуля» за своїх змістом є відмовою від договору, оскільки нівелює предмет договору - оплатне передання товару.

Відповідно до ч.3 ст.651 ЦК України уразі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами спору договору та Закону України «Про публічні закупівлі» у покупця відсутнє право в односторонньому порядку відмовитись від договору.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги позивача про внесення змін у договір №47-к від 19.12.2017, що укладений позивачем та відповідачем, шляхом викладення його в редакції, запропонованій позивачем, є необґрунтованою, та правомірно відхилені судом першої інстанції.

Відтак, оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3262/18.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3262/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/3262/18 залишити без змін.

3. Справу №910/3262/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.07.2018.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко