Рішення № 75397593, 20.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

20.07.2018Справа № 910/6051/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/6051/18

за позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», м. Київ,

до приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області,

про стягнення 9 240 грн.,

без виклику учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (далі - ПрАТ «СТ «Іллічівське») про стягнення 9 240 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; встановлено:

- позивачу строк у п'ятнадцять днів:

з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи; оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви (для огляду);

з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини;

- відповідачу строк у п'ятнадцять днів:

з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: відзив на позов з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини; на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи;

з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини;

- ОСОБА_1 строк у п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду письмових пояснень щодо заявленого предмету спору з документальним підтвердженням викладених обставин.

Ухвалу суду від 21.05.2018 було надіслано відповідачу (на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та третій особі (на адресу, вказану у позовній заяві), що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за адресами відповідача та третьої особи.

Разом з тим, відповідач і третя особа у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подали до суду відзив на позов та пояснення по суті спору, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами.

Позивач 04.06.2018 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 21.05.2018.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.01.2017 Товариством (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів PVP.R №1700062 (далі - Договір), предметом якого є: майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом автомобілем «Suzuki Grand Vitara» (державний номер НОМЕР_1).

27.07.2017 о 10 год. 40 хв. в м. Бердянську по вул. Куйбишева, біля будинку №141, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ГАЗ Т95-3302», державний номер НОМЕР_2, під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, почав рух та скоїв наїзд на автомобіль «Suzuki Grand Vitara», який був припаркований позаду, в наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.9 Правил дорожнього руху України.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28.08.2017 зі справи №310/5041/17 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

07.12.2017 страхувальник звернувся до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування.

СПД ФЛ ОСОБА_4 28.11.2017 виставлено ОСОБА_2 рахунок-фактуру №С-00000185 на суму 12 200 грн.

18.12.2017 позивачем складено страховий акт №122272, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 10 240 грн.

20.12.2017 на підставі вказаного страхового акта, страховик, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив страхове відшкодування СПД ФЛ ОСОБА_4 у сумі 10 240 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.12.2017 №215266 на суму 10 240 грн., яке додано до матеріалів справи.

Згідно із звітом №122272 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (дата оцінки 27.07.2017; дата складання 17.04.2018) вартість матеріально збитку, заподіяного власнику автомобіля «Suzuki Grand Vitara» станом на 27.07.2017 склала 13 323,19 грн.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Водночас, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування (регламентна виплата безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ГАЗ Т95-3302», державний номер НОМЕР_2, як страхувальника, на момент ДТП була застрахована ПрАТ «СТ «Іллічівське» за полісом №АК/0258533, за якими ліміт по майну становив 100 000 грн., а франшиза - 1 000 грн.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є відповідач.

Крім того, позивачем надіслано відповідачу заяву про страхове відшкодування від 09.01.2018 вих.№04-58 на виплату страхового відшкодування у сумі 9 240 грн.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У разі, якщо цивільно-правова відповідальність особи застрахована, вона відповідає за заподіяну нею шкоду тільки у розмірі, який перевищує ліміт відповідальності страховика. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, та не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу, ці втрати підлягають відшкодуванню за рахунок особи, з вини якої заподіяна шкода.

Положеннями пунктів 7.36-7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої Наказом Фонду державного майна України та Мін'юсту, від 24.11.2003, № 142/5/2092 встановлено підстави та порядок розрахунку коефіцієнту фізичного зносу.

За змістом статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з пунктом 35.1 статті 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Строки і порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені статтями 36, 37 Закону.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 9 240 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 Б; ідентифікаційний код 25186738) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673) 9 240 (дев'ять тисяч двісті сорок) грн. страхового відшкодування і 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.07.2018.

Суддя І.Д. Курдельчук