Рішення № 75397022, 13.07.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2018 Справа № 904/2209/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІГАММА", м.Дніпро

до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, м. Нікополь

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро

про визнання недійсним пункту рішення міської ради, визнання недійсним пункту договору оренди землі

Представники:

Від Позивача: Ромащенко К.В., довіреність № б/н від 14.05.2018 р., представник

Від Відповідача: представник не з'явився

Третя особа:представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІГАММА" (далі-Позивач) 23.05.2018 року звернулося з позовом до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області (далі-Відповідач), за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро, в якому просить суд

прийняти до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІГАММА" про визнання недійсним пункту рішення міської ради, визнання недійсним пунктів договору оренди землі, спонукання до укладення Додаткової угоди до договору оренди землі;

визнати недійсним п. 2 рішення Нікопольської міської ради від 07.10.2016 № 26-12/УІІ «Про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІГАММА» на вул. Шевченка, 223 за фактичним розміщенням будівлі супермаркету»;

визнати недійсними п. 9 договору оренди земельної ділянки по вул. Шевченка, 223 у м.Нікополі Дніпропетровської області від 22.10.2012 (кадастровий номер 1211600000:03:002:0064), зареєстрованого 17.10.2013 за № 2947251, в частині визначення розміру орендної ставки, та п. З Додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 12.10.2016 до договору оренди земельної ділянки по вул. Шевченка, 223 у м. Нікополі Дніпропетровської області від 22.10.2012 (кадастровий номер 1211600000:03:002:0064), зареєстрованого 17.10.2013 за № 2947251;

спонукати Нікопольську міську раду укласти з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІГАММА» Додаткову угоди до договору оренди земельної ділянки по вул. Шевченка, 223 у м. Нікополі Дніпропетровської області від 22.10.2012 (кадастровий номер 1211600000:03:002:0064), зареєстрованого 17.10.2013 за № 2947251, про встановлення розміру орендної плати на земельну ділянку у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору оренди земельної ділянки від 12.10.2012, зареєстрованого 17.10.2013 за № 2947251

Орендодавець - Нікопольська міська рада (юридична адреса: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургіє, буд. З, в особі______, діючого (ої) на підставі______, з однієї сторони, та

Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІГАММА» (юридична адреса:: 49040, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ломана, буд. 19), в особі директора Копеніної Тетяна Леонідівни, з іншої сторони, іменовані надалі разом - Сторони, уклали цю Додаткова угоду до Договору оренди земельної ділянки від 12.10.2012, зареєстрованого 17.10.2013 за № 2947251, про наступне:

1. Сторони дійшли згоди внести до Договору оренди земельної ділянки від 12.10.2012, зареєстрованого 17.10.2013 за № 2947251, зміни та викласти пп. 1 п. 9 Договору оренди земельної ділянки від 12.10.2012, зареєстрованого 17.10.2013 за № 2947251, в наступній редакції:

« 9. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 3 (трьох) % на рік від діючої нормативної грошової оцінки земель міста Нікополь з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації».

2. Всі інші умови Договору оренди земельної ділянки від 12.10.2012, зареєстрованого 17.10.2013 за №2947251, що не зачеплені цією Додатковою угодою, залишаються незмінними.

3. Ця Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання повноважними представниками Сторін та її державної реєстрації і невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 12.10.2012, зареєстрованого 17.10.2013 за № 2947251.

4. Ця Додаткова угода укладені у трьох автентичних примірниках, що мають рівну юридичну силу.

Орендар: Орендодавець:

ТОВ «ДІГАММА» Нікопольська міська рада

49040, Дніпропетровська обл., ЄДРПОУ 37338501

місто Дніпро, вул.Ломана, буд. 19 Юридична адреса: 53200,

ЄДРПОУ 35394606 Дніпропетровська область,

Св-во ПДВ № 100065547, м. Нікополь, вул. Електрометалургіє, З

ІПН 353946004635

п/р 26008010033943

в Акціонерний банк «ПІВДЕННИЙ»

м. Одеса,

МФО 328209

Директор

______Т.Л.Копеніна _____

5. Стягнути з Відповідача на користь Позивача всі документально підтверджені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що спірне рішення Нікопольської міської ради від 07.10.2016 № 26-12/УІІ "Про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІГАММА" на вул. Шевченка, 223 за фактичним розміщенням будівлі супермаркету" та спірні пункти договору були прийняті з порушенням Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", а також Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема, Відповідачем різним суб'єктам господарювання встановлені різні ставки за землю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрите провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2018 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (арк.с. 79-84), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки Позивач укладаючи договір оренди земельної ділянки (строком дії з 17.10.13р. по 16.10.16р.) та додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 12.10.2016р. сторони договору досягнули згоди з усіх істотних умов, що підтверджується підписаною додатковою угодою та відсутністю будь-яких заперечень стосовно істотних умов. До того ж, Позивач без належного законодавчого підтвердження, без належних доказів та безпідставно вирішив, що умови договору оренди землі та додаткової угоди про поновлення договору є дискримінантними та антиконкурентними. Щодо дискримінації, рішень суду у відношенні Нікопольської міської ради щодо притягнення до цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності не має. Крім того, Позивач не наводить конкретних підстав для визнання договору недійсним в розумінні ст.ст. 203, 215 ЦК України, у зв'язку з підписанням договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутністю волевиявлення власника, якщо власник у подальшому не схвалив такого правочину. Щодо посилань Позивача на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23.01.2018р. по справі №200/10545/17, яким нібито визначено, що Нікопольська міська рада в порушення вимог Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", встановлювала різним суб'єктам господарювання різні ставки орендної плати за землю. 13.06.2018р. постановою апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області, рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23.01.2018р. по справі №200/10545/17 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. Також, Позивачем не враховуються спеціальні вимоги, які ставляться до укладення договорів оренди земельної ділянки комунальної власності, які передбачені Законом України "Про оренду землі" та Податковим кодексом України. У складеному Позивачем проекті додаткової угоди до договору оренди землі, останній самостійно визначив мінімальний розмір орендної плати, встановлений Податковим кодексом України - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому, відповідно до підп.288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Третя особа 19.06.2018р. надала пояснення щодо позовних вимог Позивача (арк.с. 93-95), в яких погоджується з твердженням Позивача, що спірне рішення прийнято Відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" .

25.06.2018р. представник Відповідача повторно подав відзив на позов (арк.с. 107-112), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 13.07.18р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Нікопольської міської ради від 27.105.2011 №11-8/VІІ "Про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІГАММА" на вул. Шевченка, 223" поновлено ТОВ "ДІГАММА" договір оренди землі на вул. Шевченка, 223 площею 0,6101га строком на 3 роки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Встановлено на земельну ділянку на вул. Шевченка, 223 орендну плату в розмірі 10% від діючої нормативної грошової оцінки земель.

22 жовтня 2012 року, на виконання рішення Нікопольської міської ради від 27.05.2011 №11-8/\/ІІ, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІГАММА» (Орендар) та Нікопольською міською радою (Орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,6101 га (далі по тексту - договір оренди земельної ділянки), що розташована по вул. Шевченка, 223 у м.Нікополі, Дніпропетровської області (кадастровий номер 1211600000:03:002:0064). Цільове призначення земельної ділянки: 03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Строк оренди земельної ділянки - три роки (п. 8 договору оренди земельної ділянки). За змістом п. 9 договору оренди земельної ділянки, розмір орендної плати складає 10 %, що становить 493 760,03 грн. на рік.

23 серпня 2016 року ТОВ «ДІГАММА» звернулось до Нікопольської міської ради із заявою про поновлення вказаного договору оренди землі на термін три роки.

07 жовтня 2016 року Нікопольська міська рада прийняла рішенням № 26-12/УІІ «Про

поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк Товариству з обмеженою

відповідальністю «ДІГАММА» по вул. Шевченка, 223 за фактичним розміщенням будівлі супермаркету», яким ТОВ «ДІГАММА» було поновлено на новий строк договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1211600000:03:002:0064) по вул. Шевченка, 223 у м. Нікополі, Дніпропетровської області, площею 0,6101 га.

Пунктом 2 зазначеного рішенням № 26-12/\/ІІ від 07.10.2016 Нікопольська міська рада встановила за договором з Позивачем орендну плату за її користування у розмірі 12 % на рік від її нормативно грошової оцінки.

12.10.2016 на виконання рішення Нікопольської міської ради від 07.10.2016 №26-12/VII, між ТОВ «ДІГАММА» та Нікопольської міської радою було укладено Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1211600000:03:002:0064) по вул. Шевченка, 223 у м. Нікополі, Дніпропетровської області.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, встановлено на земельну ділянку на вул.Шевченка, 223 орендну плату в розмірі 12 % від діючої нормативної грошової оцінки земель, що становить 1058 769,98 грн. за 1 (один) рік.

Так, Позивач в позовній заяві зазначає, що рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23.01.2018р. по справі №200/10545/17, яке було розміщено в загальнодоступному інтернет-ресурсі - Єдиному державному реєстру судових рішень, йому стало відомо, що Нікопольська міська рада, в порушення вимог п.1 ч.1 ст.2, ч.2 ст.6, п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", абз. 7 ч.2 ст.15, п. 3 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", встановлювала різним суб'єктам господарювання різні ставки орендної плати за землю.

12 березня 2018 року, з метою врегулювання спору в позасудовому порядку, ТОВ ДІГАММА» звернулось до Нікопольської міської ради з вимогою терміново припинити порушення прав та законних інтересів ТОВ "ДІГАММА" та привести договірні відносини оренди землі, в частині визначення сум оплати, відповідно до вимог чинного законодавства, долучивши до листа три примірники Додаткової угоди. Зазначена пропозиція була залишена без розгляду та задоволення.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що постановою апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 року рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23.01.2018р. по справі №200/10545/17 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

Зважаючи на зазначені обставини, суд керується таким.

Згідно з Преамбулою Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина. З визначення термінів, запроваджених у статті 1 цього Закону, та враховуючи в цілому його положення, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин цей Закон не підлягає застосуванню, оскільки він стосується правотворчої діяльності. Так, спірне рішення Відповідача стосується виключно Позивача за укладеним з ним договором, тому не є нормативно-правовим актом.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності встановлені Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону термін "економічна конкуренція (конкуренція)" вживається у такому значення: це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, визнаються: дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.

Статтею 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема: антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі.

Статтею 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:

збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;

отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

накладення штрафу;

блокування цінних паперів;

усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію;

скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;

закриття провадження у справі.

Отже, наведені положення чинного законодавства не тільки визначають, що є антиконкурентними діями, а і визначають порядок їх встановлення і правові наслідки правопорушень щодо економічної конкуренції.

Так, в обґрунтування свого твердження про невідповідність спірного рішення Відповідача вимогам Закону України "Про захист економічної конкуренції", Позивачем надано до позову копії рішень Нікопольської міської ради від 30.03.2017 №54-18/УІІІ, від 30.03.2017 №53-18/УІІІ, від 30.03.2017 №52-18/УІІІ; від 30.03.2017 №51-18/УІІІ; від 30.03.2017 №49-18/УІІІ; від 27.01.2017 №41-16/УІІ; від 27.01.2017 №33-16/УІІ; від 27.01.2017 №32-16/УІІ; від 27.01.2017 № 31-16/УІІ; від 25.04.2018, від 06.07.2012 №18-2 І/У І; від 31.05.2017 № 16-21/УІІ; від 06.12.2013 № 7-39/УІ; від 11.07.2014 № 112-47/УІ; від 29.05.2015 №53-62/УІ та від 25.11.2016 №22-14/УІІ. Цими рішеннями Відповідач встановлював різним суб'єктам господарювання, як підприємцям, так і приватним особам, за земельними ділянками з однаковим цільовим призначенням, орендну плата у розмірі 3% від діючої нормативної грошової оцінки земель.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що загальних правил у вигляді нормативно-правового акту щодо порядку визначення розміру орендної плати в межах, визначених Податковим кодексом України, за користування землею у м.Нікополі місцевою радою не приймалось. В свою чергу Відповідач пояснив, що в кожному випадку рішення приймалось індивідуально стосовно кожного суб'єкта господарювання.

В даному випадку суд погоджується з правовою позицією Позивача в частині того, що зазначені обставини дійсно створюють передумови для свавільного вирішення цього питання, на розсуд посадових осіб Відповідача, які уповноважені готувати такі рішення посуб'єктно.

Відповідач у своїх запереченнях та Третя особа у поясненнях наголосили про факт прийняття за подібними обставинами Адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.01.2018 року №3/01-14/04-18 по справі №44/04-03-3/17 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яке наразі оспорюється Нікопольською міською радою в судовому порядку. Копію цього рішення відділення АМК не надано жодним учасником судового процесу у справі, зміст його суду не відомий, судове рішення за ним відсутнє, жодних клопотань у зв'язку з ним не заявлено.

Стверджуючи про невідповідність спірного рішення Відповідача вимогам Закону України "Про захист економічної конкуренції", Позивач вказує лише на однакове цільове призначення землі відносно інших суб'єктів господарювання. Чому це є достатнім під час визначення розміру орендної плати, Позивачем обґрунтування не наведено і тому, на думку суду, є сумнівним.

Як зазначалося вище, антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, визнається, наприклад, дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.

Отже, суд вважає, що Позивач не довів і у справі відсутні беззаперечні та достатні докази того, що суб'єктів господарювання в рішеннях міської ради, які надані Позивачем до позову, можна вважати конкурентами Позивача. Так, на думку суду, за змістом поняття економічної конкуренції, конкурентність визначається з огляду на діяльність суб'єктів, а не з огляду на ресурси, які ними застосовуються. Крім того, в рамках цієї справи суд позбавлений можливості встановити факт порушення антиконкуретного законодавства Відповідачем, оскільки ці обставини виходять за межі правовідносин між Позивачем та Відповідачем, а потребує вивчення ситуації в регіоні в цілому. В свою чергу, Позивач не надав до справи доказів того, що спірне рішення Відповідача було предметом розслідування органом Антимонопольного комітету, крім того, Відповідач не звертався до цього комітету з відповідним зверненням.

Отже, суд, погоджуючись в частині того, що спірне рішення прийнято Відповідачем на його розсуд, але, чи порушує воно інтереси Відповідача у порівнянні з його конкурентами, Позивачем не доведено.

Оскільки позовні вимоги про визнання недійсним пункту договору оренди та спонукання Відповідача укласти додаткову угоду має похідний характер від вимог про визнання недійсним рішення міської ради, суд не вбачає достатніх правових підстав для їх задоволення. Крім цього, суд зазначає, що внесення змін до договору у судовому порядку, вимагає доведення наявності правових підстав для цього, встановлених договором або Законом. Водночас, Позивач не довів, що договір або будь-який законодавчий акт встановлюють для Відповідача його обов'язок встановити орендну плату у розмірі 3 % від діючої грошової оцінки землі.

На підставі викладеного, суд відмовляє у позові у повному обсязі з покладенням понесених судових витрат на Позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІГАММА" до Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - відмовити.

Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІГАММА" судові витрати у вигляді судового збору покласти на Позивача.

Рішення набирає законної сили у строки та порядку, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в двадцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.07.2018

Суддя Н.Б. Кеся