
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняМасенка Д.Є., Присяжнюка О.Б., Горин І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 12 липня 2018 року апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва Краснобрижого А.М., на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року, відносно
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Київ, громадянина України, з вищою освітою, директора ТОВ «Острів Мрії», ТОВ «БАЗА відпочинку «Прибій», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного Краснобрижого А.М., Макаренко В.П., ОСОБА_6,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві Клименка Я.О., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Краснобрижим А.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, до 20 серпня 2018 року включно, заборонивши підозрюваному залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2, в період часу з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступної доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, дані про особу останнього в їх сукупності, а саме, його вік, стан здоров'я, наявність інвалідності та потребу у сторонньому догляді, сімейний стан, міцність соціальних зв'язків, те що ОСОБА_6 має визначене місце проживання та прийшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього, процесуальних обов'язків.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого, і застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, визначити підозрюваному альтернативну заставу у розмірі завданих збитків у кримінальному провадженні.
Автор апеляційної скарги, не оспорюючи висновків суду про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, вважає,що ухвала слідчого судді є незаконною і такою, що підлягає скасування внаслідок невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.
Так, на думку прокурора, виходячи з характеру протиправних дій підозрюваного ОСОБА_6 та наявності в останнього спільників на тимчасово окупованій території АР Крим, є підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності та з метою уникнення відшкодування збитків завданих злочинними діями, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду за межами України та на тимчасово окупованих територіях.
Крім того, як вважає прокурор, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, схиляючи їх до зміни показів на його користь, а також, досудовим розслідуванням не встановлено місцезнаходження всіх речей та документів за допомогою яких здійснювались кримінальні правопорушення, які в подальшому можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а отже є вірогідність того, що підозрюваний може знищити докази у кримінальному провадженні, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Додає прокурор і те, що запобіжний захід, обраний підозрюваному ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді, не може забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу до підозрюваного щодо належного виконання ним процесуальних обов'язків.
Також, на думку прокурора, слідчим суддею не прийнято до уваги наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, щодо неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, перешкоджання встановленню істини в справі, що може виразитись в тиску на свідків, потерпілих, можливість вчинення інших незаконних протиправних дій та беручи до уваги матеріальний стан, його соціальну репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі винесення обвинувального вироку, характер протиправних дій, які ставляться йому в провину, наявність обґрунтованої підозри, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків з наведених причин.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, доводи захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 25 квітня 2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014100100004021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 357, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ст. 219, ч. 1 ст. 364-1 КК України.
14 червня 2018 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Того ж дня старший слідчий слідчого управління Головного управління Національного управління Національної поліції у місті Києві Клименко Я.О., за погодженням прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури міста Києва Краснобрижського А.М., звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року у задоволенні зазначеного клопотання було відмолено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, до 20 серпня 2018 року включно, заборонивши підозрюваному залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2, в період часу з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступної доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання продовження запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Разом з тим, як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, в даному провадженні існують підстави для застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, враховуючи дані про особу ОСОБА_6 в їх сукупності, а саме його вік, стан здоров'я, наявність інвалідності та потребу у сторонньому догляді, сімейний стан, міцність соціальних зв'язків, те що підозрюваний має визначене місце проживання, а застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як домашній арешт зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, суду належало з'ясувати чи тримання підозрюваного під вартою є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що, як вважає колегія суддів, було правильно зроблено слідчим суддею.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби без змін, оскільки, як вважає колегія суддів, такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, характеризуючих даних про його особу, обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року, якою частково задоволено клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві Клименка Я.О., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Краснобрижим А.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, до 20 серпня 2018 року включно, заборонивши підозрюваному залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2, в період часу з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступної доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва Краснобрижого А.М., - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
Паленик І.Г. Масенко Д.Є. ПрисяжнюкО.Б.
Справа №11-сс/796/3478/2018 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Шевченко Т.М. Доповідач: Паленик І.Г.
Судове рішення № 75395509, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 12.07.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 752/10653/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: