Постанова № 75395216, 17.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/1991/18 Провадження № 22-ц/795/742/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Кузюра Л. В.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

голови судового засідання - судді Кузюри Л.В.,

суддів: Вінгаль В.М., Губар В.С.,

учасники судового процесу:

позивач: Чернігівська місцева прокуратура в інтересах Чернігівської обласної ради, Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, Комунального підприємства «Діловий Центр»;

відповідач: ОСОБА_2;

третя особа: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області;

особа, яка подала скаргу: ОСОБА_2;

оскаржується рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 квітня 2018 року у справі за позовом Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах Чернігівської обласної ради, Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, Комунального підприємства «Діловий Центр» до ОСОБА_2 про стягнення шкоди,

прізвище судді: Карапута Л.В.; місце ухвалення рішення: м. Чернігів; дата складання повного тексту рішення: 20 квітня 2018 року,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року Чернігівська місцева прокуратура звернулась до суду в інтересах Чернігівської обласної ради, Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, Комунального підприємства «Діловий Центр» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення шкоди в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 11214, 14 грн.

Вимоги були мотивовані тим, що неналежне виконання відповідачем, який обіймав посаду директора КП «Діловий центр» Чернігівської обласної ради своїх посадових обов’язків, призвело до виникнення на підприємстві шкоди у сумі 54584,13 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 квітня 2018 року позовні вимоги Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах Чернігівської обласної ради, Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, Комунального підприємства «Діловий Центр» до ОСОБА_2 про стягнення шкоди задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Діловий Центр» заподіяну шкоду в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 11214 грн 13 коп. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись із указаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що прокуратура не мала підстав для звернення до суду в інтересах комунального підприємства «Діловий центр» яке не є ані органом державної влади, ані органом місцевого самоврядування, ні суб’єктом владних повноважень. Зазначав, що КП «Діловий центр» не позбавлено можливості як в судовому так і в позасудовому порядку самостійно захистити свої права у разі їх порушення.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що КП «Діловий центр» Чернігівської обласної ради було здійснено витрати на проведення поточного ремонту приміщень, переданих в оренду, на загальну суму 54584,13грн (в т.ч. за 2014 на 22476,82 грн. та 2016 на 32107,31 грн.), чим завдано збитків підприємству на відповідну суму, оскільки за умовами договорів оренди поточні ремонти приміщень, переданих орендарям на умовах оренди, мають здійснюватись за рахунок орендарів. Жодних вимог за час роботи ОСОБА_2 до орендарів КП «Діловий центр» направлено не було. Дані обставини про наявність зайвих витрат підприємства встановлені актом ревізії від 18.08.2017 № 05-30/5, а тому згідно до Статуту товариства та положень чинного законодавства, директор підприємства має відповідати за стан та діяльність підприємства, розпорядження коштами підприємства.

З наведеним висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 02.04.2012 року по 12.12.2016 року ОСОБА_2 працював на посаді директора КП «Діловий центр» Чернігівської обласної ради (а.с. 79,80).

За період роботи на посаді відповідача, з 01.07.2014 по 31.12.2016 року на вимогу нового керівника КП «Діловий центр» Чернігівської обласної ради було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Діловий центр» Чернігівської обласної ради, якою було встановлено, що КП «Діловий центр» Чернігівської обласної ради у зазначеному періоді було укладено договори оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області з Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз , ФОП ОСОБА_3, ТОВ «ОМЕГА В» та у ревізуємий період сплачено за проведення поточних ремонтів нерухомого майна, переданого в оренду зазначеним орендарям, 54584,13 грн, вимог до орендарів про відшкодування вказаних витрат згідно з умовами договорів оренди надіслано не було.

Відповідно до п.п. 6.4, 7.5 Статуту комунального підприємства «Діловий центр» Чернігівської обласної ради директор несе персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірність бухгалтерського та оперативного обліку, фінансової та статистичної звітності та несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства, а також розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до чинного законодавства.

Виходячи з того, що в порушення зазначених положень Статуту, заходів до відшкодування витрат підприємства відповідачем вжито не було, і у позові було поставлено питання про стягнення з відповідача шкоди в розмірі середнього місячного заробітку, у відповідності з п.2 ч.1 ст. 133 КЗпП України.

З акту позапланової ревізії фінансово-господарського діяльності КП «Діловий центр» від 18.08.2017 року за період з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року встановлено, що у листопаді 2014 року КП «Діловий центр» було сплачено ПП «ВИНТРЕЙТ» за виконані будівельні роботи 22476 грн 82 коп., у жовтні 2017 року цьому ж підприємству за виконані роботи було сплачено 13584 грн 85 коп. та у жовтні 2016 року згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт було сплачено підряднику 13584 грн 85 коп.

У зв’язку з наведеними обставинами, в акті ревізії було зазначено, що ПП «Діловий центр» не вжило заходів щодо компенсації витрат на загальну суму 54584 грн 13 коп.

Відповідно до п. 5.6. договору оренди приміщень № 24/09 від 08.05.2009 року, укладеного КП «Діловий центр» з Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в обов’язки орендаря входить проведення необхідного поточного ремонту орендованих приміщень з рахунок власних коштів, а у разі коли поточний ремонт проведено орендодавцем, орендар повинен компенсувати витрати на проведення даних робіт не пізніше одного місяця з моменту пред’явлення відповідної вимоги орендодавцем. Аналогічні положення містяться також в договорах оренди укладених з ФОП ОСОБА_3, ТОВ «ОМЕГА В».

Положеннями ст. 256 ЦК України передбачено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для цього на законодавчому рівні було встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки ( ст. 257 ЦК України).

За змістом ч. 4 ст. 266 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з наведених положень цивільного законодавства, для відшкодування витрат на поточний ремонт, понесених КП «Діловий центр» у листопаді 2014 року в сумі 22476 грн 82 коп. за рахунок орендарів, останній мав право звернутися з вимогою протягом трьох років по жовтень 2017 року включно.

З акту ревізії встановлено, що про наявність шкоди у зазначеній сумі КП «Діловий центр» дізналось 18.08.2017 року, проте відповідних дій для стягнення зазначених грошових коштів з орендарів по жовтень 2017 року не вчинило, через що пропущення строку загальної позовної давності відбулось з вини нового керівництва КП «Діловий центр».

За іншими витратами в сумі 18522 грн 46 коп. та в сумі 13584 грн 85 коп. за жовтень 2016 року КП «Діловий центр» має право пред’явити вимоги до орендарів про відшкодування здійснених витрат до вересня 2019 року, відповідно зазначені витрати не є безнадійним боргом і підприємство не позбавлено права в межах загального строку позовної давності вирішувати це питання в порядку встановленому законом.

За таких обставин, коли віднесення частини витрат до безнадійних відбулось не з вини відповідача, а за рештою вимог не втрачена можливість стягнення коштів з належних осіб, підстави для відшкодування шкоди за рахунок бувшого керівника, відповідача у даній справі, передбачені п.2 ч. 1 ст. 133 КЗпП України, відсутні.

Оскільки зазначені обставини судом першої інстанції враховані не були, їм не було надано належної правової оцінки, що вплинуло на законність постановленого рішення, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати понесені ОСОБА_2 на сплату судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 квітня 2018 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах Чернігівської обласної ради, Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, Комунального підприємства «Діловий Центр» до ОСОБА_2 про стягнення шкоди в сумі 11214 грн 13 коп. відмовити.

Компенсувати ОСОБА_2 витрати, понесені на сплату судового збору при зверненні з апеляційною скаргою в сумі 2643 ( дві тисячі шістсот сорок три) грн, за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Голова судового засідання:Судді: