
Справа №:755/11453/17
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" червня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Астахової О.О.,
при секретарях: Наумовій О.С., Неділько Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" про усунення перешкод у користуванні житлом та надання дозволу на примусове проникнення до житлового приміщення,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернулась до суду з позовом в якому просить зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй та представнику КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" перешкод під час проведення інвентаризації квартири АДРЕСА_1. Надати дозвіл на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та представнику КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" для проведення технічної інвентаризації і паспортизації вказаної квартири.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначила, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка за життя склала заповіт від 24 лютого 2009 року, яким належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 заповідала їй - ОСОБА_1
У строк встановлений ст. 1270 ЦК України вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3
Проте отримати свідоцтво про право на спадщину вона не може, оскільки у неї відсутні правоустановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1. Для отримання дублікату свідоцтва про право власності на житло їй необхідно вчинити ряд дій, зокрема забезпечити доступ до квартири АДРЕСА_1 представникам КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" для проведення технічної інвентаризації та паспортизації вказаного нерухомого майна.
Однак, позивач вказує, що відповідач без законних підстав вселилась до квартири АДРЕСА_1 та чинить їй перешкоди не надаючи доступу до квартири ні їй ні представникам КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", що змушує її звернутись з даним позовом до суду.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Додатково пояснила, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 однією сім'єю із спадкодавцем ОСОБА_3
Разом з тим, оскільки ОСОБА_3 склала заповіт на ім'я позивача, ОСОБА_2 не може отримати спадщину як спадкоємець четвертої черги за законом, так як право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Після неодноразових спроб визнати у судовому порядку заповіт ОСОБА_3 недійсним чи нікчемним, ОСОБА_2 не дивлячись на відмову у задоволенні її позовних вимог, продовжує проживати у спірній квартирі, хоча не зареєстрована в ній і права на проживання не має.
Враховуючи, що позивачу чиняться відповідачем перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, вона обмежена у доступі до неї.
Для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй необхідно надати свідоцтва про право власності на квартиру, яке знаходиться у відповідача і яке остання добровільно не надає, у зв'язку із чим виникла необхідність в отриманні дублікату, для чого потрібно забезпечити доступ до квартири позивачу та представнику КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації".
Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмових запереченнях.
Підтвердив, що відповідач дійсно проживає у квартирі АДРЕСА_1, оскільки іншого житла не має. Не заперечував, що ОСОБА_2 відмовляється впускати до квартири позивача та представників КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" оскільки ОСОБА_1 під час потрапляння до квартири вчиняє сварки, після чого відповідач себе погано почуває.
Пояснив, що ОСОБА_2 здійснювала за життя ОСОБА_3 догляд за нею, а тому має право на спадкування належного їй нерухомого майна, яке складається із квартирі АДРЕСА_1.
Вказує, що посилання позивача на заповіт є безпідставними, оскільки виходячи з висновку судово-медичної експертизи за №98 від 05.04.2011 року, в лютому 2009 року ОСОБА_3 не могла читати будь-який текст, в тому числі текст заповіту від 24.02.2009 року, не могла ходити і не змогла б дістатися до нотаріальної контори.
Крім того, Дніпровським районним судом м. Києва вже розглядалася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про усунення перешкод шляхом надання їй вільного доступу до успадкованого майна та рішенням суду від 19.09.2016 року їй було відмовлено.
Надання дозволу на примусове проникнення до житлової квартири саме фізичній особі, діючим законодавством не передбачено. Таке право, на думку представника відповідача, мають лише правоохоронні органи, Державна виконавча служба та інші органи і тільки у встановленому Законом порядку.
Також повідомив, що на даний час Дніпровським УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_2 щодо заволодіння ОСОБА_1 шахрайським шляхом належного відповідачу майна.
Враховуючи дані обставини ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Представник третьої особи - Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" у судове засіданні не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації від 12.05.2016 року №14635 квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 02 червня 1993 року (а.с. 32).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 10).
За життя ОСОБА_3 склала заповіт зареєстрований 24 лютого 2009 року Десятою Київською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 2-143, яким заповідала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 - позивачу у справі (а.с. 11,12).
Десятою Київською Державною нотаріальною конторою 03.02.2010 року заведено спадкову справу щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
У встановлений ст. 1270 ЦК України строк позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою для прийняття спадщини за заповітом після смерті померлої ОСОБА_3 (а.с. 13).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.
Встановлено факт постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю ОСОБА_7 з померлою ОСОБА_3 з січня 2004 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. Факт встановлено для набуття ОСОБА_2 права на спадкування за законом у четверту чергу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 18-19).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року у справі №2-156/2011, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 липня 2013 року, відмовлено у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Головне управління юстиції в м. Києві про визнання заповіту недійсним (а.с. 20-21, 22-23).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2014 року у справі №755/17957/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 липня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2014 року, відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Десята Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у місті Києві про визнання заповіту нікчемним (а.с. 24-26, 27-28, 29).
Свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 не видавалось.
За даними довідки Центру комунального сервісу від 03.04.2016 року №2955 ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 до дня смерті була зареєстрована одна (а.с. 14).
На даний час зареєстрованих у встановленому законом порядку осіб у квартирі АДРЕСА_1 - не має.
25 березня 2016 року Десятою Київською державною нотаріальною конторою направлено запити до відділу приватизації Дніпровської РДА та Київського міського БТІ з проханням надати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належала померлій ОСОБА_3 та повідомити про реєстрацію права власності вказаної квартири (а.с. 30, 31).
12 квітня 2016 року між КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та ОСОБА_1 укладено договір-замовлення №14635 (КВ-2016) про надання послуг з виготовлення довідки про наявність зареєстрованого права власності на об'єкт нерухомого майна, а також договір-замовлення №14634 (КВ-2016) про надання послуг з технічної інвентаризації і паспортизації об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1. Того ж дня, 12 квітня 2016 року ОСОБА_1 оплатила замовлені послуги (а.с. 33-36).
Як убачається із листа Київського міського бюро технічної інвентаризації від 11.05.2016 року №5985, згідно договору замовлення №14634 за адресою: АДРЕСА_1, 14 квітня 2016 року був здійснений вихід для обстеження квартири. Однак потрапити до квартири не виявилось можливим, оскільки невстановлені особи, які знаходились в квартирі не допустили замовника та виконавця для обстеження об'єкту. Договір був припинений на підставі п. 7.1 Договору-замовлення (а.с. 37).
Відповідно до листа Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві від 05 травня 2016 року, за фактом можливих протиправних дій відносно ОСОБА_1, які мали місце 14.04.2016 року працівниками Дніпровського управління поліції проводилась перевірка, за результатами якої ознак кримінального правопорушення не виявлено. (а.с. 38).
Під час судового розгляду представник відповідача підтвердив, що 14.04.2016 року на момент відвідування квартири позивачем та представником БТІ, ОСОБА_2 знаходилась в квартирі і двері не відчиняла.
Судом також встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року відмовлено у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні спадковим майном.
Відмовлено у зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, визнання спадкоємцем четвертої черги (а.с. 40-42).
Рішення суду мотивовано тим, що обрання ОСОБА_1 такого способу захисту, як заявлення вимог про усунення перешкод у користуванні спадковим майном шляхом надання вільного доступу до квартири та виселення з квартири ОСОБА_2 та членів її сім'ї, є передчасним, враховуючи те, що лише власник набуває права вимогами усунення перешкод у здійсненні його права власності. В той же час, стороною позивача безпосередньо не було надано будь-яких доказів в підтвердження чинення з боку ОСОБА_2 перешкод у доступі до спірної квартири, користуванні нею, будь-яких відомостей про звернення ОСОБА_1 з вимогою про надання доступу до квартири до ОСОБА_2 надано не було.
Як убачається із листів представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 від 22 листопада 2016 року та від 06 березня 2017 року, адресованих ОСОБА_2 позивач просила повідомити відповідача про день та час для надання можливості техніку БТІ проведення інвентаризації квартири АДРЕСА_1 (а.с. 43, 44).
Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що означені листи відповідач отримала. Однак пояснив, що без рішення суду ОСОБА_2 відмовляється надавати дозвіл на відвідування спірної квартири позивачем або третіми особами.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Положеннями статей 77-80 ЦПК України визначено поняття належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.
За правилами ч. 1, 4 ст. 82 ЦПК України бставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки представник відповідача не заперечує обставину того, що ОСОБА_2 відмовляється добровільно надавати доступ до квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та представникам КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" для проведення інвентаризації та паспортизації квартири, обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання у суду не має, дані твердження узгоджуються із дослідженими в сукупності письмовими доказами, суд приходить до висновку про доведеність обставин того, що відповідачем чиняться позивачу перешкоди у доступі до квартири АДРЕСА_1.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа, права якої порушено, не визнано або оспорено має право на захист такого права.
Статтею 16 ЦК України визначено способи цивільних прав та інтересів судом. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
За положеннями ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
З 2009 року право позивача на оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі посвідченого Десятою Київською державною нотаріальною конторою заповіту за № 2-143 не визнається та оспорюється відповідачем.
Оскільки, ОСОБА_1 для оформлення права власності на квартиру на підставі посвідченого Десятою Київською державною нотаріальною конторою заповіту за № 2-143 необхідно надати правовстановлюючі документи на квартиру, для чого виникла необхідність в отримані дубліката свідоцтва про право власності на житло, яке в свою чергу можливо отримати після проведення технічної інвентаризації та паспортизації вказаної квартири, суд вважає вимоги позивача про зобов'язання відповідача не чинити їй перешкод під час проведення інвентаризації квартири АДРЕСА_1 та представнику КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", а також надання дозволу на примусове проникнення до вказаної квартири для проведення означених дій, такими, що грунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 1280,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1223 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" про усунення перешкод у користуванні житлом та надання дозволу на примусове проникнення до житлового приміщення - задовольнити.
Надати дозвіл на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та представнику Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" для проведення технічної інвентаризації і паспортизації квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод під час проведення інвентаризації квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та представнику Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації".
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1280,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційною суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Cуддя О.О. Астахова
Повний текст рішення суду виготовлений 05 липня 2018 року.
Судове рішення № 75393793, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 25.06.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/11453/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: