Постанова № 75392785, 16.07.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 669/478/18

Провадження № 22-ц/792/1127/18

Категорія: ухвала

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя – доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання Медведчук Н.Д.

за участю апелянта ОСОБА_4, представника ПП «Довгалівське» ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 669/478/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Білогірського районного суду від 25 травня 2018 року про скасування заходів забезпечення позову (суддя Бараболя Н.С.) у справі за позовом ОСОБА_4 до ПП «Довгалівське», треті особи – ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта та представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до пункту 8 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В травні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №9 від 18.08. 2014 року площею 5,3686 га, що розташована на території Довгалівської сільської ради Білогірського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6820383000:04:005:0253, сторонами якого зазначені ОСОБА_9 та ПП «Довгалівське» і зобов’язати ПП «Довгалівське» усунути перешкоди ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в користуванні вказаною земельною ділянкою.

02.05.2018 року ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій вказує, що на спірній земельній ділянці вирощується сільськогосподарська продукція, яка посіяна власними силами та засобами ОСОБА_4, ОСОБА_6В, ОСОБА_7, ОСОБА_8 На підставі наказу виданого Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області станом на теперішній час внесено зміни щодо наявності обтяження на земельну ділянку, а саме право оренди ПП «Довгалівське». Тому, зважаючи на існуючу ситуацію та колізію права, заявник просив суд забезпечити позов про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони ПП «Довгалівське» та третім особам, крім власників, проводити обробіток земельної ділянки площею 5,3686 га, що розташована на території Довгалівської сільської ради Білогірського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6820383000:04:005:0253, оскільки існує реальна загроза знищення посіяного урожаю.

Ухвалою Білогірського районного суду від 03 травня 2018 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Вирішено заборонити іншим особам, крім власників, вчиняти дії щодо предмета спору - земельної ділянки площею 5,3686 га, розташованої на території Довгалівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, кадастровий номер 6820383000:04:005:0253 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

22.05.2018 року ПП «Довгалівське» звернулося до суду із клопотання про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення прав підприємства на оренду землі. Заявник вказував, що здійснює обробіток землі у відповідності до договору оренди №9 від 18.08.2014 року, термін дії якого 10 років і відповідно до п. 40 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Договір оренди, як зазначає представник підприємства, виконувався належним, адже після смерті власника земельної ділянки, орендну плату виплачено спадкоємцям в особі ОСОБА_7 і ця дія вказує на те, що зі сторони відповідачів визнавалась чинність спірного договору. До того ж, застосування заходів забезпечення позову дає право ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії на земельній ділянці, що призведе до знищення посівів сої та понесення збитків ПП «Довгалівське», яке вклало матеріальні та грошові ресурси для підвищення родючості даної ділянки та знищення бур’янів, затрат на здійснення обробітку землі, а також неотримання прибутку від неможливості зібрати майбутній урожай.

Ухвалою Білогірського районного суду від 25 травня 2018 року заяву ПП «Довгалівське» задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову у виді заборони іншим особам, крім власників, вчиняти дії щодо предмета спору - земельної ділянки площею 5,3686 га, розташованої на території Довгалівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, кадастровий номер 6820383000:04:005:0253 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, накладеного ухвалою Білогірського районного суду від 03 травня 2018 року.

Не погоджуючись із ухвалою Білогірського районного суду від 25 травня 2018 року ОСОБА_4 оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на несправедливість висновків щодо спору між сторонами та їх відносин і порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що 07 травня 2018 року під час дії ухвали суду від 03 травня 2018 року про заборону вчинення дій, ПП «Довгалівське» знищило посіви і почало обробіток спірної землі. Апелянт вказує, що суду першої інстанції під час розгляду заяви про забезпечення позову було відомо про зміну кадастрового номера спірної земельної ділянки, відсутності юридичних підстав для обробітку землі ПП «Довгалівське». Крім того, суд порушив порядок розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки відповідно до ст. 353 ЦПК України ухвали про забезпечення позову підлягають апеляційному оскарженню, а не можуть бути скасовані судом першої інстанції. Тому апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог ПП «Довгалівське» про скасування заходів забезпечення позову в повному обсязі.

ПП «Довгалівське» подало до суду відзив на апеляційну скаргу та зазначає, що ОСОБА_4 не вправі був вчиняти будь-яких дій на земельній ділянці до рішення суду та ще до подачі позову намагався самовільно здійснити обробіток спірної земельної ділянки, право оренди якої належить відповідачу. Крім того, посів сої ПП «Довгалівське» здійснило 01.05.2018 року, тобто до винесення ухвали судом про задоволення заяви про забезпечення позову. На думку відповідача, після винесення ухвали та застосування заходів забезпечення позову, було порушено право ПП «Довгалівське» на оренду землі. Відповідач вказує, що порушень процесуального права не було, адже ст. 158 ЦПК України передбачено право учасника справи подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Тому, зважаючи на викладене, ПП «Довгалівське» просить суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апелянт підтримав апеляційну скаргу, з підстав у ній наведених.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до суду не з’явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення судом норм процесуального права, а також не відповідність висновків суду встановленим обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими.

Задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в законний спосіб використовує спірну земельну ділянку, оскільки договір оренди №9 від 18.08.2014 року, що укладений між ОСОБА_9 та ПП «Довгалівське» є чинним. А тому відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України наявні підстави для скасувати тих заходів забезпечення позову, що накладені ухвалою Білогірського районного суду від 03.05.2018 року.

Апеляційний суд з такими висновками суду не погоджується та вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що 02.05.2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ПП «Довгалівське» про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та того ж дня подав заяву про забезпечення позову (а.с. 1-7, 38-40).

Ухвалою Білогірського районного суду від 03 травня 2018 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Вирішено заборонити іншим особам, крім власників, вчиняти дії щодо предмета спору - земельної ділянки площею 5,3686 га, розташованої на території Довгалівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області кадастровий номер 6820383000:04:005:0253 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.41).

22.05.2018 року ПП «Довгалівське» подало до суду клопотання про скасування вищевказаних заходів забезпечення позову.

Ухвалою Білогірського районного суду від 25 травня 2018 року заяву ПП «Довгалівське» задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову у виді заборони іншим особам, крім власників, вчиняти дії щодо предмета спору: земельної ділянки площею 5,3686 га, розташованої на території Довгалівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області кадастровий номер 6820383000:04:005:0253 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, накладеного ухвалою Білогірського районного суду від 03 травня 2018 року.

Як вбачається із змісту заяви ПП «Довгалівське» про скасування забезпечення позову, заявник не погоджується із ухвалою Білогірського районного суду від 03.05.2018 року про забезпечення позову з підстав не врахування судом права оренди відповідача на спірну земельну ділянку та інших обставин справи.

Скасовуючи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Білогірського районного суду від 03.05.2018 року, суд першої інстанції виходив з того, що ПП «Довгалівське» в законний спосіб здійснює обробіток землі відповідно до умов договору оренди № 9 від 18.08.2014 року, що укладений між ОСОБА_9 та ПП «Довгалівське»,

Частинами 1, 4, 5 статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. (ч. 8 ст. 158 ЦПК України).

В силу ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (пункт 10 вказаної статті Кодексу).

Дана норма процесуального права передбачає термін дії заходів забезпечення позову при задоволенні позовних вимог та підстави для скасування заходів забезпечення позову одночасно з ухваленням судових рішень про закриття провадження, залишення позову без розгляду та у разі повної відмови в задоволенні позову.

Також, в силу роз’яснень, що викладені в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Встановлено, що справа за позовом ОСОБА_4 до ПП «Довгалівське», треті особи – ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою перебуває на розгляді у Білогірському районному суді, також будь-яких посилань та доказів, як в заяві про скасування заходів забезпечення позову ПП «Довгалівське» так і в оскаржуваній ухвалі суду про те, що потреба в забезпеченні позову з будь-яких причин відпала, або змінилися обставини, що зумовили застосування заходів забезпечення позову не зазначено.

А тому колегія суддів вважає, що задовольнивши заяву ПП «Довгалівське» про скасування заходів забезпечення позову з підстав незгоди із вжитими заходами забезпечення позову відповідно до ухвали Білогірського районного суду від 03.05.2018 року, суд першої інстанції взяв на себе повноваження суду апеляційної інстанції по перегляду судового рішення. І ці дії суду суперечать нормам процесуального законодавства України.

Разом з тим, згідно п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову.

Враховуючи наведене, порушення судом норм процесуального права, та керуючись ст. 376 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової про відмову в задоволенні заяви ПП «Довгалівське» про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 – 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Білогірського районного суду від 25 травня 2018 року скасувати та постановити нове судове рішення.

У заяві ПП «Довгалівське» про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 19 липня 2018 року.

Судді: (підпис) ОСОБА_1

(підпис) ОСОБА_2

(підпис) ОСОБА_3

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк