Рішення № 75389832, 17.07.2018, Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/731/18

Справа № 510/2122/18

17.07.2018року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

При секретарі Міхайліченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /третя особа – Бессарабська товарна біржа / про визнання договору дійсним, правочину таким, що відбувся, визнання права власності, -

встановив:

Позивач звернулася до відповідача /третя особа – Бессарабська товарна біржа / про визнання договору дійсним, правочину таким, що відбувся, визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 серпня 2001 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири загальною площею 35,90 кв. м, житловою площею 17,90 кв. м, підсобною площею 18,00 кв. м, що складається із однією кімнати площею 17,90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Укладений між сторонами договір зареєстрований на Бессарабській товарній біржі в Журналі реєстрації біржових операцій з нерухомістю, реєстраційний № 26-01 від 03 серпня 2001 року.

Вказаний договір купівлі-продажу не був засвідченій нотаріально у зв’язку з відсутністю нотаріуса у Ренійському районі Одеської області на момент його укладення.

Позивач сплатила відповідачу 5800 (п’ять тисяч вісімсот) грн 00 коп., тобто вартість придбаного по договору купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідач в свою чергу прийняла від позивача плату за спірну квартиру та надала останньої відповідні документи на нерухомість та ключі. Таким чином ОСОБА_1 прийняла квартиру у власність.

Через деякий час після укладення договору позивач звернулась до нотаріальної контори з проханням посвідчити договір купівлі-продажу, об’єктом кого є квартира за договором купівлі-продажу від 03 серпня 2001 року, однак нотаріусом було відмовлено в нотаріальному посвідчені договору у зв’язку з тим, що відповідно до вимог ст. ст. 220, 227, 657 ЦК України вказаний договір повинен бити засвідченим нотаріально в момент його укладення.

Позивачу судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справі сповіщалася належним чином, причини неявки суду не відомі, до суду надійшла зава від представника позивача адвоката ОСОБА_3, відповідно до якої вона просить розглядати справу за їх відсутностю, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце його проведення сповіщалася належними чином, причини неявки суду не відомі, до суду надійшла заява, відповідно до якої вона просить розглядати справу за її відсутності, позов визнає в повному обсязі та проти його задоволення не заперечує.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація Бесарабскої товарної біржі – припинена18 жовтня 2005 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засідання, 03 серпня 2001 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири загальною площею 35,90 кв. м, житловою площею 17,90 кв. м, підсобною площею 18,00 кв. м, що складається із однією кімнати площею 17,90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Укладений між сторонами договір зареєстрований на Бессарабській товарній біржі в Журналі реєстрації біржових операцій з нерухомістю, реєстраційний № 26-01 від 03 серпня 2001 року.

Вказаний договір купівлі-продажу не був засвідченій нотаріально у зв’язку з відсутністю нотаріуса у Ренійському районі Одеської області на момент його укладення.

Позивач сплатила відповідачу 5800 (п’ять тисяч вісімсот) грн 00 коп., тобто вартість придбаного по договору купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідач в свою чергу прийняла від позивача плату за спірну квартиру та надала останньої відповідні документи на нерухомість та ключі. Таким чином ОСОБА_1 прийняла квартиру у власність.

Через деякий час після укладення договору позивач звернулась до нотаріальної контори з проханням посвідчити договір купівлі-продажу, об’єктом кого є квартира за договором купівлі-продажу від 03 серпня 2001 року, однак нотаріусом було відмовлено в нотаріальному посвідчені договору у зв’язку з тим, що відповідно до вимог ст. ст. 220, 227, 657 ЦК України вказаний договір повинен бити засвідченим нотаріально в момент його укладення.

Однак всі зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами були виконані в повному обсязі.

З 03 серпня 2001 року ОСОБА_1 володіла, користувалася та розпоряджалася спірною квартирою: проводила в повному об’ємі оплату за надані комунальні послуги, проводила капітальні та поточні ремонти. З 03 серпня 2001 року у позивача вказане майно витребувано не було.

Договір купівлі-продажу був зареєстрований в Ренійському бюро технічної інвентаризації, про що зроблена запис у реєстрову кадастрову книгу під №4-659.

Згідно із ч.1. ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частина 2 ст. 220 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частина 2 ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ конвенцію та практику суду як джерело права.

У свою чергу, відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» в контексті вказаної конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було в законному порядку встановлене, а залежить від фактичних обставин, а саме - існування достатніх і тривалих зв'язків із конкретним місцем. Утрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання в право на житло.

З наданих суду документів вбачається, що сторони домовилися про усі істотні умови договору та відбулося повне виконання договору., ОСОБА_1 правомірно, добросовісно, відкрито та безперервно володіє спірним нерухомим майном, а тому позов має бути задоволено.

На підставі викладеного та керуючись України, ст. ст. 7, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /третя особа – Бессарабська товарна біржа / про визнання договору дійсним, правочину таким, що відбувся, визнання права власності – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, загальною площею 35,90 кв. м, житловою площею 17,90 кв. м, підсобною площею 18,00 кв. м, від 03 серпня 2001 року № 26-01, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3, що має загальну площу 35,90 кв. м, житлову площу 17,90 кв.

.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяті днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова