Постанова № 75387314, 18.07.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/1068/18 18.07.2018

Провадження №22-ц/784/1195/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/1068/18

Провадження №22-ц/784/1195/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого – Темнікової В.І.,

суддів – Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання – Андрієнко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 червня 2018 року, постановлену під головуванням судді Панькова Д.А. в приміщенні суду, у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Авалон+» про стягнення невиплаченої заробітної плати та інших виплат, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з ТОВ «Авалон+» на його користь заборгованість із : заробітної плати за час затримки виплати відповідних сум при звільненні за період з 01.01. по 01.03.2018 р. в розмірі 11169 грн.; добових витрат у розмірі 198432 грн.; вихідної допомоги в розмірі 9600 грн.; заробітної плати за період з 01.06.2017 р. по 01.01.2018 р. в розмірі 19200 грн., а всього 238401 грн.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 червня 2018 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Авалон+» про стягнення невиплаченої заробітної плати та інших виплат залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду нормам цивільно -процесуального законодавства та обставинам справи.

Свою апеляційну скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що в позовній заяві ним було зазначено дату та формулювання його звільнення. Щодо ненадання суду копії наказу про звільнення, копії трудової книжки та довідки про заробітну плату за останні шість місяців зазначив, що відповідачем не було йому видано дані документи, про що ним також зазначено в позовній заяві.

До судового засідання учасники процесу не з’явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що 18.05.2018 року ухвалою суду дана позовна заява була залишена без руху, відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, оскільки було встановлено після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, та позивачу було надано строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання ним копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

30.05.2018 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 на виконання вказаної ухвали, в якій він зазначив точну дату та формулювання його звільнення, яка по суті ґрунтується на його припущеннях, але не підтверджена ніякими доказами. Не надано копії наказу про звільнення та копії трудової книжки. Не надано довідки про заробітну плату за останні шість місяців роботи.

Тому суд вважав, що вимоги ухвали суду від 30.05.2018 року про залишення позову без руху позивачем виконані не були, через що позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 березня 2018 року провадження по справі було відкрито та встановлено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження 10 квітня 2018р.

Тобто, на час відкриття провадження у справі суд вважав, що в справі достатньо доказів для розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до Довідки, складеної секретарем судового засідання (а.с.22), 10 квітня 2018 року в зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача по справі, розгляд справи відкладено на 03.05.2018 р. на 10-00 год.

Згідно Довідки, складеної секретарем судового засідання (а.с.22), 03 травня 2018 року в зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача по справі, розгляд справи відкладено на 18.05.2018 р. на 10-00 год.

Тобто відповідач до судового засідання не з’явився та не надав суду ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких доказів, які підтверджують чи спростовують вимоги позивача.

Після цього ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Авалон+» про стягнення невиплаченої заробітної плати та інших виплат залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків (п’ять днів з дня отримання позивачем даної ухвали) на підставі того, що позивачем у своєму позові не зазначено про точну дату та формулювання його звільнення. Не надано копії наказу про звільнення та копії трудової книжки. Не надано довідки про заробітну плату за останні шість місяців роботи.

30 травня 2018 року ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 18 травня 2018 року надав суду заяву (уточнення до позовної заяви), в якому зазначив, що в позовній заяві ним було зазначено дату звільнення, а саме 12.01.2018р., та формулювання його звільнення саме за ч.3 ст.38 КЗпП України. Щодо ненадання суду копії наказу про звільнення, копії трудової книжки та довідки про заробітну плату за останні шість місяців зазначив, що відповідачем не було йому видано дані документи, про що ним також зазначено в позовній заяві.

За таких обставин, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд не врахував, що відповідно до вимог трудового законодавства, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю, а також те, що при звільненні працівника відбулася виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації в день звільнення. Працівник, як менш захищена сторона у трудових спорах, не може надати суду наказу про його звільнення, трудової книжки чи довідки про заробіток, якщо такі не були йому видані роботодавцем при звільненні.

Про те, що позивачу не були видані дані документи позивач повідомляв суд в позовній заяві та в заяві про усунення недоліків.

Посилаючись на ч.5 ст. 177 ЦПК України, яка передбачає, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), суд не врахував того, що позивачем до позовної заяви були надані наявні в нього докази, зокрема, трудовий договір, наказ про відрядження, заяву про звільнення, відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених йому доходів та утриманих податків за 2016-2017роки.

Необґрунтованим є висновок суду про те, що справи з трудових відносин розглядаються виключно у порядку спрощеного провадження, так як ЦПК України не містить заборони перейти до розгляду справи у позовному провадженню, якщо в цьому виникла потреба після призначення справи до розгляду в спрощеному порядку.

За таких обставин суд першої інстанції невірно застосував норми п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, дійшов до неправильного висновку про те, що оскільки провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк, то це є підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не врахувавши положень вищезазначених процесуальних норм, залишив без розгляду позовну заяву без достатніх на те правових підстав, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 червня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови складено 19 липня 2018 року