Постанова № 75386801, 18.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/860/18 Головуючий у 1 інстанції: Т еслюк Д.Ю.

Провадження № 33/783/748/18 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року суддя Апеляційного суду Львівської області Романюк М. Ф., з участю захисника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 05 травня 2018 року, -

встановив:

цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто із ОСОБА_2 в дохід держави 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

За постановою суду ОСОБА_2 15.02.2018 р. о 01.00 год. у м.Львові по пр. Червоної Калини, 62, керував автомобілем марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння (показники приладу «Drager» - 1,40 ‰), чим порушив п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк апеляційного оскарження постанови Сихіського районного суду м. Львова від 05 травня 2018 року, скасувати її , а адміністративне провадження відносно нього закрити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції покликаючись на норми ст. 268 КУпАП не дотримався вимог, передбачених даною нормою права, оскільки він будучи сповіщеним про місце і час розгляду справи, маючи причину неможливості участі в судових засіданнях у кожному випадку до суду надсилав на адресу суду прохання про відкладення розгляду справи з наданням відповідних документів, які обґрунтовували причину його відсутності. Вважає, що покликання суду на безпідставне умисне затягування справи є припущенням без врахування причини його неявки в судові засідання.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що така до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, то матеріалами справи підтверджуються доводи ОСОБА_2 щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому такий слід поновити.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема:

-протоколом про адміністративне правопорушення від 15.02.2018 р. серії БР №082409,

-даними приладу «Drager» - 1,40 ‰ ,

-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів,

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

- відеозаписом місця події із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції,

-постановою серії ЕАА №295387 від 15.02.2018 р., винесеною відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 по суті порушення пояснив, що «вчинив дурницю».

Покликання в апеляційній скарзі, що він умисно не затягував справи є безпідставними та не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, така перебувала в провадженні судді першої інстанції з 22.02.2018 року та призначалась до судового розгляду чотири рази, про що ОСОБА_2 був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення із особистим підписом ОСОБА_2 (а.с. 11, 15, 22, 29).

Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду протоколу, ОСОБА_2 на розгляд справи не з'являвся, подавши чотири рази через електронну скриньку суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою, зокрема травмою коліна та психічним захворюванням.

Вказані дії ОСОБА_2 дають підстави вважати, що вони умисно направленні на затягування розгляду адміністративної справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляд справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З врахуванням того, що ОСОБА_2, починаючи з 01.03.2018 (а.с. 11) знав про те що на розгляді Сихівського районного суду м.Львова перебуває вищевказана справа, однак жодних пояснень, заперечень чи будь-яких доказів, які б спростосували докази його винуватості, суду не надав, не скористався своїм правом на правову допомогу, а також те, що справа щодо правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУпАП справ, при розгляді яких, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, з врахуванням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів, оскільки безпідставне умисне затягування справи порушує завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення(ст. 1 КУпАП).

На думку апеляційного суду, незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо його винуватості у скоєному, оскільки така повністю та об'єктивно стверджується зібраними по справі доказами.

Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_2 з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_2 нових правопорушень.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови Сихівського районного суду м. Львова від 05 травня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 05 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Романюк М.Ф.