Постанова № 75386433, 02.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/837/17 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.

Провадження № 22-ц/783/6061/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Брикайло М.В.,

з участю: представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 27 квітня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі-ПАТ КБ) «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом (а.с.1-2) про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №б/н від 04.03.2010 року в розмірі 22265 грн. 29 коп., з яких станом на 31.12.2016 року: заборгованість за кредитом – 412 грн. 70 коп.; заборгованість по процентах за користування кредитом – 16466 грн. 15 коп.; заборгованість за пенею та комісією –3850 грн., штраф (фіксована частина) – 500 грн.; штраф (процентна складова) – 1036 грн. 44 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 1200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами ОСОБА_4, які викладені на банківському сайті, і разом з написаною відповідачем заявою складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом відповідача на заяві.

ОСОБА_4 свої зобов’язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредитний ліміт на картку у вказаному вище розмірі, однак, відповідач кредитних коштів у встановленому умовами договору порядку не повернув і проценти за користування ними не сплатив, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути відповідно до умов договору із застосуванням до відповідача штрафних санкцій.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27.04.2017 року в задоволенні позову відмовлено за спливом строку позовної давності.

Рішення суду оскаржив ПАТ КБ «ПриватБанк», просить його скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої доводи апелянт обгрунтовує тим, що 12.03.2010 року відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна» зі строком дії картки до 31.01.2014 року, а тому перебіг строку позовної давності слід обраховувати з наступного дня, тобто з 01.02.2014 року, який спливає 01.02.2017 року. Зазначає, що судом не було враховано, що позовна заява надіслана до суду 31.01.2017 року, тобто в межах строку позовної давності, а тому правових підстав для застосування наслідків спливу позовної давності за заявою відповідача не було.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи встановлено, що 04.03.2010 року відповідач написав анкету-заяву (а.с.5), в якій просив надати йому банківські послуги у виді надання кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування ним.

В цій заяві зазначено, що своїм підписом клієнт підтверджує факт отримання ним інформації про умови кредитування в названому банку і дає згоду на те, що заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить договір про надання банківських послуг.

Отже, цей договір за своєю правовою природою є договором приєднання.

Пунктом 3.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг Банк відкриває Клієнту карткові рахунки, видає Клієнту Картки, їх вид і строк дії визначений в Заяві і в Пам’ятці клієнта, підписанням якої Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення Договору є дата відкриття рахунку, вказана в розділі «Відмітки ОСОБА_4» заяви.

Після отримання ОСОБА_4 від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк здійснює перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну картку (п.3.2 Умов та правил…).

В пункті 3.2 вказаних Умов та правил також зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням ОСОБА_4, і Клієнт дає право ОСОБА_4 в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Пунктом 3.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що Клієнт або його довірена особа використовує платіжні картки в розмірі Платіжного ліміту відповідного Картрахунку як засіб для безготівкових розрахунків за товари (послуги), для перерахування засобів з Картрахунків на рахунки інших осіб, а також як засіб для отримання готівкових грошових коштів в касах банків, фінансових установ, через банкомати, і вчинення інших операцій, передбачених угодою сторін і законодавством України.

Пунктом 5.3 цих Умов та правил передбачена можливість односторонньої зміни ОСОБА_4 та інших невід’ємних частин договору, в тому числі й процентної ставки за кредитом.

Інформування Клієнта про збільшення процентної ставки здійснюється шляхом надання ОСОБА_4 виписки по рахунку, обов’язок отримання якої покладений на Клієнта.

У разі незгоди зі зміною Правил та/або ОСОБА_4, які викладені на банківському сайті, позичальник зобов’язувався надати ОСОБА_4 письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед ОСОБА_4 заборгованість (п.6.4 Умов та правил).

Згідно з п.4.6 Умов та правил, Клієнт доручає ОСОБА_4 здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах сум, підлягаючих сплаті ОСОБА_4 за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п.6.5 Умов та Правил, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його користуванням, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.6.6 Умов та правил, у разі невиконання зобов’язань за договором, Клієнт на вимогу ОСОБА_4 зобов’язаний виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди ОСОБА_4.

Власник карти зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту (п.6.7 Умов та правил).

Відповідно до п.8.6 Умов та правил, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити ОСОБА_4 штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Згідно з п.5.2 Умов та правил, у разі порушення власником картки вимог діючого законодавства та/або умов даного договору та/або у разі виникнення овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов’язків в цілому або у встановленою ОСОБА_4 часткою у разі невиконання власником карти своїх боргових обов’язків та інших обов’язків за цим договором.

Отже, підписана відповідачем заява підтверджує факт ознайомлення відповідача (Клієнта) з умовами кредитування та погодження з такими умовами, а також підтверджує його бажання отримати кредит на таких умовах кредитування.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 1200 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Строк дії картки закінчився 31.01. 2014 року (а.с.47, 77-78).

Відповідач частково вносив платежі на погашення заборгованості за кредитним договором на таких умовах, останній платіж на погашення заборгованості за кредитним договором був здійснений відповідачем 07.06.2013 року у розмірі 70 грн. (а.с.4).

З наданого позивачем розрахунку (а.с. 3-4) встановлено, що станом на 31.12.2016 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 22265 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 412 грн. 70 коп.; заборгованість по процентах за користування кредитом – 16466 грн. 15 коп.; заборгованість за комісією –3850 грн., штраф (фіксована частина) – 500 грн.; штраф (процентна складова) – 1036 грн. 44 коп.

Жодного доказу на спростування складеного позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідач суду не надав.

Отже, вимоги ОСОБА_4 ґрунтуються на умовах договору та вимогах закону.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність (ст.258 ЦК України).

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

За загальним правилом, яке міститься у ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи те, що строк дії картки закінчився 31.01.2014 року, тому перебіг строку позовної давності для стягнення заборгованості за кредитним договором слід обраховувати з 01.02.2014 року, який сплив 01.02.2017 року.

Відмовляючи у задоволенні позову за спливом позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява зареєстрована у суді 06.02.2017 року, однак, судом не враховано, що позовна заява надійшла до суду за допомогою поштового зв’язку і була отримана відділенням поштового зв’язку від позивача для пересилання адресату 31.01.2017 року та відправлена адресату того ж дня, що підтверджується реєстром №8843826 («позови до Шевченківського районного суду м.Львова») від 31.01.2017 року (а.с.46, 77).

Отже, позовні вимоги банку до відповідача по даному кредитному договору заявлені в межах позовної давності, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд першої інстанції в повній мірі не з’ясував усіх обставин, які мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, та не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, що призвело до неправильного вирішення даного спору по суті, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, оскільки для цього є визначені договором та законом правові підстави, які наведені вище.

З урахуванням вимог ст.141 ЦПК України та у зв’язку із задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню у користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1600 грн. та апеляційної скарги в розмірі 1760 грн., на загальну суму - 3360 грн., оскільки такі підтверджені документально (а.с.18, 42).

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.1,3,4, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 267/139, РНОКПП НОМЕР_1) у користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299) заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.03.2010 року в розмірі 22265 гривень 29 копійок, з яких: 412 гривень 70 копійок – заборгованість за кредитом; 16466 гривень 15 копійок – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3850 гривень – заборгованість по комісії; 500 гривень – штраф (фіксована частина); 1036 гривень 44 копійок – штраф (процентна складова), та судові витрати в розмірі 3360 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 12 липня 2018 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

ОСОБА_5