Рішення № 75384477, 19.07.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/7101/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренко І.С.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (місце проживання: Україна, АДРЕСА_1) звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 (місцезнаходження: Україна, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Штейгерська, будинок 8) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 437778 від 10 червня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що постановою інспектора інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 ЕАА № 437778 від 10 червня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно до постанови, він 10 червня 2018 року о 15-28 год. в м. Сєвєродонецьку по вул. Курчатова, 17, під час керування транспортним засобом марки БАЗ 2215, номерний знак НОМЕР_1, почав рух на поєднання червоного та жовтого сигналів світлофору, чим порушив п.п. 8.7.3. (є) Правил дорожнього руху України. Позивач вважає, що постанова є незаконною та не відповідає фактичним обставинам справи, а також посадова особа, яка винесла зазначену постанову, при розгляді справи допустила істотні порушення процесуальних прав позивача. Тому вказану постанову він просить скасувати.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та пояснив, що він навіть не доїхав до світлофора, коли вже з’явився зелений сигнал світлофора. Тобто, повільний рух транспортного засобу на заборонений сигнал світлофора відбувався за декілька метрів до самого світлофора.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що оскаржувана постанова складена у відповідності до вимог діючого законодавства України, підстав для її скасування немає. У письмовому відзиві також просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши письмові матеріали справи та електронні докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

10 червня 2018 року інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 в м. Сєвєродонецьку по вул. Курчатова, 17, було винесено постанову серії ЕАА № 437778 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 425 грн. 00 коп. Винесення вказаної постанови мотивовано тим, що ОСОБА_1 10 червня 2018 року о 15-28 год. в м. Сєвєродонецьку по вул. Курчатова, 17, під час керування транспортним засобом марки БАЗ 2215, номерний знак НОМЕР_1, почав рух на поєднання червоного та жовтого сигналів світлофору, чим порушив п.п. 8.7.3. (є) Правил дорожнього руху України.

Суд звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 222, ч. 2, 4, 5 ст. 258 КУпАП, а також відповідає змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (зокрема, змісту п. 4 вказаної Інструкції).

Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до підпункту «є» пункту 8.7.3. Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення: поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.

В обґрунтування вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачем було надано відеозапис на диску (файл із назвою IMG_4488), на якому відображено транспортний засіб жовтого кольору із номерним знаком ВВ 4090 ОСОБА_3 транспортний засіб, знаходячись перед світлофором, повільно починає рух при червоному та жовтому сигналах світлофора, не перетинаючи межі уявної лінії під світлофором та не виїжджаючи на перехрестя, і лише після появи зеленого сигналу світлофору починає рух з метою перетину перехрестя та уявної лінії під світлофором.

По-перше, суд зазначає, що відповідальність за правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП, настає у випадку проїзду на заборонний сигнал світлофора.

Згідно із Словником української мови в 11 т. (Київ : Наукова думка, 1970–1980) «проїжджати, проїздити» повз кого - що, біля (коло, мимо і т. ін.) кого - чого означає їхати, залишаючи когось, щось осторонь, збоку, позаду, не зупиняючись біля кого-, чого-небудь; минати.

Отже, під словосполученням «проїзд на заборонний сигнал світлофора» слід розуміти не будь-який рух транспортного засобу перед світлофором при наявності заборонного сигналу, а лише проїзд на заборонний сигнал, тобто перетин транспортним засобом уявної лінії під світлофором, або виїзд транспортного засобу на пішохідний перехід при наявності заборонного сигналу, або виїзд транспортного засобу на перехрестя при наявності заборонного сигналу.

Застосування підходу до розуміння ч. 2 ст. 122 КУпАП, який застосував відповідач у спірних правовідносинах, призведе до того, що водій транспортного засобу, який під’їжджає до світлофора при наявності заборонного сигналу, також формально буде вважатися таким, що вчиняє правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, адже такий водій здійснює рух перед світлофором при наявності заборонного сигналу світлофора, хоча і не проїжджає на заборонний сигнал, тобто не перетинає уявної лінії під світлофором, не виїжджає на пішохідний перехід чи перехрестя.

По-друге, наданий відповідачем відеозапис не містить дати, часу його здійснення, а також не містить номеру пристрою, на який його зроблено. З відеозапису неможливо встановити де саме він проведений. ОСОБА_3 відеозапис не вказаний у пункті 9 оскаржуваної постанови в якості додатку.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

В частині 3 статті 283 КУпАП України вказано, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

В оскаржуваній постанові не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 337/3389/16-а.

За таких обставин, відповідачем не доведено, що у діях позивача 10.06.2018 року був наявний склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати оскаржувану постанову.

Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини щодо відсутності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, суд вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України суд враховує, що позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, в той час як інших судових витрат, які підлягають розподілу, у справі не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 437778 від 10 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., а відповідну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП – закрити.

Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017 року) рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Б. Баронін