Рішення № 7538384, 22.01.2010, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-373/10

2010 р.

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

85302 м. Красноармійськ, Донецької області, вул. Горького, 20, тел./факс: 06239-20265

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2010 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську цивільну справу за позовом комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

В С Т А Н О В И В :

8 грудня 2009 року позивач, КП «Красноармійськтепломережа», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплову енергію посилаючись на те, що відповідачі у справі зареєстровані у квартирі №34 в будинку №14 на пр-ті Шахтобудівників в м. Красноармійську, Донецької області, основним квартиронаймачем якої є відповідач ОСОБА_1 та їм, за вказаною адресою, надавалися послуги із забезпечення тепловою енергією, оплату яких відповідачі не здійснювали, у зв’язку з чим за ними, станом на 01.10.2009 р. утворилася заборгованість за надані позивачем в цей період послуги в сумі 3344,63 грн. Уточнюючи позовні вимоги позивач зазначив на те, що вказана сума боргу утворилася за період з 01.10.2004 р. по 01.10.2009 р., яку просить стягнути з відповідачів солідарно, а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Представник позивача просив розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнала в межах строку позовної давності, зазначивши про це у наданій суду заяві, згідно якої, також просила розглядати справу без її участі, оскільки не може з’явитися в судове засідання за станом здоров’я. Крім цього, оскільки вона отримує пенсію, що дозволить їй у наступному погашати заборгованість за надані позивачем послуги з теплозабезпечення, просила суму боргу стягнути лише з неї.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, будучи повідомленими про місце і час розгляду справи, в судове засідання не з’явилися, причини своєї неявки суду не повідомили.

Вивчивши позовну заяву, з’ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачі у справі зареєстровані у квартирі №34 в будинку №14 на пр-ті Шахтобудівників в м. Красноармійську, Донецької області, що підтверджується довідкою КП «КЦЄЗ» на а.с.4.

Особовий рахунок № 41321 відкрито на ім’я відповідача ОСОБА_1, з копії якого вбачається, що станом на 01.11.2006 року за відповідачами існує заборгованість в сумі 1435,02 грн., а за період з 01.11.2006 р. по 01.10.2009 р. в сумі 1909,61 грн., що в загальній сумі складає 3344,63 грн. (а.с.5,6).

Згідно уточнених вимог позивача, заборгованість у сумі пред’явленої вимоги, утворилася за відповідачами за період з 01.10.2004 р. по 01.10.2009 р. (а.с.17).

Відповідно до ст.ст. 64, 67, 68 ЖК УРСР, квартиронаймач та члени його сім’ї зобов’язані солідарно вносити плату за житлово-комунальні послуги в установлені строки.

Суд приходить до висновку, що між сторонами у справі фактично було укладено договір про надання послуг, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, а поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, а тому, згідно ч.2 ст.205 ЦК України, даний договір вважається укладеним з моменту надання позивачем (виконавцем) та прийняття відповідачами (замовниками) послуги з постачання теплової енергії.

У відповідності з ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24.06.2004 р. передбачено, що плата за комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, та, як визначено положеннями ст. 67 ЖК УРСР, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що невиконання зобов’язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання є порушенням останнього (неналежне виконання).

З дослідженої у судовому засіданні копії особового рахунку №41321 вбачається, що нарахування плати за комунальні послуги відбувалося з січня 2006 року по квітень 2009 року, суми в рахунок оплати яких відповідачами здійснювалася частково, зокрема, 2000 грн. сплачено у вересні 2007 року, 150 грн. в жовтні 2008 року, та в 2009 році 15,38 грн. в березні та 39,74 грн. у квітні (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд не може взяти до уваги посилання позивача на те, що за відповідачами заборгованість, згідно його уточнених вимог, утворилася за період з 01.10.2004 р. по 01.10.2009 р., а саме з жовтня 2004 року по січень 2006 року, та починаючи з травня 2009 року по листопад 2009 року включно, оскільки на підтвердження цієї обставини позивачем суду не надано доказів. Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що, як вбачається з вищевказаної копії особового рахунку за період з травня 2009 року по листопад 2009 року нарахування плати за комунальні послуги відповідачам позивачем не здійснювалося.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині, а саме, за період з жовтня 2004 року по січень 2006 року та з травня 2009 року по листопад 2009 року включно, задоволенню не підлягають.

Втім, судом встановлено, що за відповідачами існує заборгованість за послуги з постачання теплової енергії позивачем в сумі 1082,21 грн.

До такого висновку суд прийшов виходячи з дослідженої у судовому засіданні копії особового рахунку № 41321 на а.с.6.

Судом встановлено, що за відповідачами за період з січня 2006 року по квітень 2009 року існує заборгованість, з урахуванням перерахованих сум, 3232,21 грн. У вересні 2007 року відповідачами було оплачено 2000 грн., заборгованість за період січень 2006 року - вересень 2007 року, до здійснення оплати, складає 1215,12 грн., а з урахуванням перерахунку за цей період – 1172,60 грн. Заборгованість з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року включно складає 1025,36 грн., а з урахуванням перерахунку 881,50 грн. З листопада 2008 року по квітень 2009 року включно 1311,53 грн., а з урахуванням перерахунку 1178,11 грн.

Оскільки у вересні 2007 року оплачено 2000 грн., то на думку суду, заборгованість в розмірі 1172,60 грн. за період січень 2006 р. – вересень 2007 р. сплаченою сумою погашена, та, з урахуванням суми, оплаченої відповідачами в жовтні 2008 року в розмірі 150 грн., заборгованість за період з жовтня 2007 р. по жовтень 2008 р. складає 731,50 грн.

Крім того, оскільки з внесенням відповідачами суми в розмірі 2000 грн. судом врахована як погашення заборгованості в сумі 1172,60 грн., суд вважає, залишок суми, а саме 2000 грн. – 1172,60 грн. = 827,40 грн. врахувати як авансові внески за послуги, що надавалися позивачем до квітня 2009 року включно, оскільки позивачем наявність заборгованості до січня 2006 року доведена не була, що було встановлено судом.

Таким чином, розмір заборгованості складає 1082,21 грн., за період з жовтня 2007 р. по квітень 2009 року включно, виходячи з розрахунку 1909,61 – 827,40 грн. = 1082,21 грн., у зв’язку з цим суд приходить до висновку, що зобов’язання відповідачами щодо оплати таких послуг у цей період виконувалися неналежно, у зв’язку з чим порушені права позивача в цій частині підлягають захисту судом. Тому, вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі 1082,21 грн.

Також судом було встановлено, що відповідачем ОСОБА_4 було зроблено суду письмову заяву, в якій вона наполягала на застосуванні позовної давності, оскільки позивачем позов пред’явлено після її спливу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, та, згідно ч.4 цієї статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки суд дійшов висновку, що за відповідачами заборгованість існує за період з жовтня 2007 року по квітень 2009 року включно, а позивачем позов подано до суду 8 грудня 2009 року, то зазначене вказує на те, що заборгованість, яка встановлена судом, існує до спливу позовної давності, а тому, суд вважає, що позовна давність застосуванню не підлягає.

Як було встановлено у судовому засіданні, сума боргу за послуги з постачання теплової енергії підлягає солідарному стягненню.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або у повному обсязі як від усіх осіб так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягають солідарному стягненню судові витрати: 51 грн. судового збору у дохід держави, оскільки позивача рішенням Красноармійської міської ради від 26.12.2008 року №5/33-3 звільнено від його оплати, та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь позивача, які були ним сплачені за позов (а.с.1,2).

Втім, оскільки в своїй заяві відповідач ОСОБА_4 просила стягнути заборгованість лише з неї, суд вважає можливим врахувати це при ухваленні рішення як добровільну згоду відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24.06.2004 р., ст.ст. 64, 67, 68 ЖК УРСР, ч.2 ст.205, ст.257, ч.ч.3,4 ст.267, ст.ст. 526, 543, 610, 901 ч.1 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», на р/р 26004250122331 у Донецькій області філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, ЄДРПОУ 32213475 заборгованість за теплову енергію в сумі 1082,21 грн., а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1112 грн. 21 коп. (одна тисяча сто дванадцять грн. 21 коп.)

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у дохід держави 51 грн. судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя