Постанова № 75382185, 11.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 523/14163/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа І.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бойка А.В.,

Осіпова Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду в м.Одесі від 1 лютого 2018р. про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017р. ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОМР, в якому просила визнати відмову у прийнятті на баланс домоволодіння за №29-а по вул.Молодіжна у м.Одесі протиправною та зобов'язання прийняти на баланс самовільно збудоване домоволодіння.

Ухвалою Суворовського районного суду в м.Одесі від 1 лютого 2018р. закрито провадження у даній справі, з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщенні про час і місце судового розгляду справи у встановленому законом порядку, проте в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.

З урахуванням належного сповіщення сторін, про час і місце розгляду справи, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, ухвали суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи спір апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального законодавства, виходячи з наступного.

Приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.24 рішення від 20.07.2006р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні від 12.10.1978р. у справі «Занд проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України та ст.5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За правилами ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З огляду на те, що спірні правовідносини пов'язані із реалізацією права позивачки на приватизацію житла, цей спір не є публічно-правовим, а випливає із приватно-правових відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Крім того, як вбачається з позовних вимог, позивачка має бажання впорядкувати свої правовідносини щодо прав на спірну будівлю, яку в свій час самостійно, без відповідних дозволів збудував батько. А тому, в даному спорі Одеська міська рада не має правових підсттав для прийняття на свій баланс будівлі, яка збудована без відповідних дозволів, приватною особою.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала судді першої інстанції про закриття провадження у даній справі є законною та обґрунтованою.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 312,316, 321, 325 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду в м.Одесі від 1 лютого 2018р. про закриття провадження у справі - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Бойко

Ю.В. Осіпов