Постанова № 75382000, 16.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3828/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року (головуючий суддя Гундяк В.Д.) ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в м. Івано-Франківськ у справі №809/197/18 за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області 02.02.2018 року звернулося в суд з уточненим позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 48608,41 грн. в дохід бюджету.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилається на те, що підприємницька діяльність як фізична-особа підприємець припинена 19.04.2016 року, також зазначає що право власності 18.11.2015 року на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на орендованій земельній ділянці перейшло до третьої особи згідно договору дарування, про що повідомив Івано-Франківський МВК (копія додається). Також 18.08.2016 року ДФС надало довідку про відсутність заборгованості (копія додається).

Позивачем не подано до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), відповідно до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, станом на 19.12.2017 року заборгованість ОСОБА_1 становить 48608, 41 грн., даний податковий борг виник в результаті не сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб в сумі 48608,41 грн., податкове повідомлення-рішення №732-1304 від 30.06.2017 року на суму зобов'язань в розмірі - 48608,88 грн. у зв'язку з частковою переплатою податкових зобов'язань в розмірі 0,47 грн., податковий борг, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 48608,41 грн.

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» за №12283-17 від 30.08.2017 року на суму 48608,41 грн., яка однак повернулася без вручення з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» (аркуш справи 8).

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 з орендної плати з фізичних осіб становить 48 608,41 грн.

Згідно частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 15.1. статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України - податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з орендної плати з фізичних осіб у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу, які є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження, підлягали до сплати відповідачем в добровільному порядку.

Згідно пункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як встановлено судом податкова вимога форми «Ф» за №12283-17 від 30.08.2017 року на суму 48608,41 грн., надіслана на його адресу, яка однак повернулася без вручення з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання», податкові повідомлення-рішення відповідач в адміністративному та судовому порядку не оскаржував. Сума податкового зобов'язання ОСОБА_1, визначена контролюючим органом, є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена.

Наявність у відповідача податкової заборгованості підтверджуються матеріалами справи, податковий борг відповідачем не сплачено, доказів відповідачем щодо відсутності податкового боргу не подано.

Доводи апеляційної скарги щодо підприємницької діяльності як фізична-особа підприємець припинена 19.04.2016 року є спростованими, оскільки податкова вимога стосується несплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб, а не фізичної-особи підприємця.

Скаржником також зазначається, що право власності 18.11.2015 року на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на орендованій земельній ділянці перейшло до третьої особи згідно договору дарування, про що повідомив Івано-Франківський МВК (копія додається), однак згідно наданого Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, об'єктом нерухомого майна є незавершене будівництво, приміщення недобудованого магазину готовністю 52 %, а не земельна ділянка, яка відповідно до витягу з рішення Івано-Франківської міської ради від 26.05.2015 року №1769-54 передано в оренду терміном на 5 років ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0861 га на АДРЕСА_1 для обслуговування об'єкту незавершеного будівництва, згідно КВЦПЗ - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Також відповідач надав довідку про відсутність заборгованості від 18.08.2016 року ДФС, станом на 17 серпня 2016 року щодо ОСОБА_1, а заборгованість виникла контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення №732-1304 від 30.06.2017 року та надісланої податкової вимоги форми «Ф» за №12283-17 від 30.08.2017 року на суму 48608,41 грн., тобто у 2017 році.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо вказаного скаржником в апеляційній скарзі, що він не отримав вчасно позовну заяву та додані матеріали, а тому не мав фізичної змоги подати заяву на розгляд за його присутності з можливістю подати відзив та належні докази, то таке спростовується тим, що відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 48608, 41 грн., розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк з дня вручення ухвали 15 днів, для подання відзиву на позов, з додержанням вимог статті 162 КАС України, також встановлено, що дана справа відповідно до приписів частини 1 статті 263 КАС України може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а згідно Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 15.03.2018 року ОСОБА_1 отримав вказане процесуальне рішення, однак до суду першої інстанції на виконання вимог ухвали не звертався із заявами, клопотаннями, відзиву на позовну заяву не подавав.

А тому колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 48608,41 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення, наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року у справі №809/197/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар